Ви помітили, як від початку втогнення в Україні поменшало свободи слова? Я помітив.
Я бачив, як повістки у військкомат рік тому присилали навіть літньому Тарасу Чорноволу і його одноліткам, які підтримують опозицію. Я гарно пам’ятаю з яких служб до мене приїздили на розмову та писали мені на соцмережі навіть коли я вже був у частині.
Помітив не тільки я. Організація «Репортери без кордонів» теж помітила, що минув рік відтоді як в Україні з цифрового наземного телебачення вирубили зразу три опозиційні телеканали — «Прямий», «5-й» і «Еспрессо». Подія кричуща тим, що канал «5-й» був рупором двох революцій — Помаранчевої і Революції Гідності. Його намагалися закрити за Януковича. Його заблокували за Зеленського.
Як висловився Подоляк (безробітний, якого чомусь пускають в ОПУ і беруть у нього інтерв’ю) «за нарцисизм Порошенка».
Історію цю я спостерігав зблизька. Влада спершу наїхала на канали через те, що примусила все телебачення об’єднатися в єдиний телемарафон. І знаєте, опозиційні канали були готові приєднатися до марафону — вони попросили слоти для трансляції своїх матеріалів. Замість слотів канали отримали блокування.
Нахабно. В гопницькій манері криворізьких сявок.
Знаєте що найбільш смішно? Навіть через рік неможливо визначити хто саме віддав команду вирубити телеканали опозиції. Держзв’язок повідомив, що телеканали він вирубив на виконання рішення РНБО, а РНБО заперечує прийняття такого рішення. І все. Хто прийняв рішення — невідомо, а телеканали заблоковані.
Очевидно, мав місце усний наказ високопосадовця з ОПУ конкретним керівникам Держзв’язку. Типове телефонне право — зробили бо можуть.
Це не заважає ЗЕботві весь цей рік плакатися, що протистояння не на часі, і що треба єднатися в ім’я перемоги.
Організація «Репортери без кордонів» вимагає від української влади повернути мовлення опозиційних телеканалів. «Репортери без кордонів наголошують, що це кричуще порушення свободи слова.
Нам очевидно — не повернуть.
Влада нині силиться здобути швидку перемогу і на її хвилі провести вибори та переобратися. Доти фактичну монополію на телебачення ЗЕкоманда зберігатиме за всяку ціну.
Повторю те, що писав не раз. Поки іде війна проти зовнішнього ворога я НІКОЛИ не закликатиму до протестів проти влади. Так, спершу — перемога. Допоки війна, країною керуватиме легітимна влада обрана більшістю громадян, незалежно від того гарна вона чи не дуже. Ми — не вони, ми не станемо влаштовувати у воюючій країні редути і міхомайданчики.
Але ми все гарно бачимо і чуємо. І пам’ятаємо. Ми обов’язково поставимо питання. Коли повернемося з фронту.
