Наразі в Україні функціонує близько 200 виробників дронів, які забезпечують лише 10-15% загальної потреби армії. Щомісяця українські компанії виробляють близько 50 тис. дронів. Виробникам FPV-дронів потрібно 6000 інженерів, щоб дістатися до рівня Росії, галузі бракує 2000 таких фахівців.
Про це повідомляє Forbes.
«Один інженер на місяць збирає близько 50 FPV-дронів», — зазначає засновник фонду «Хвиля’91» і власник логістичної компанії EnlivUA Group Олександр Яковенко.
Зазначається, що українські компанії виготовляють щомісяця приблизно 50 000 FPV-дронів, росіяни – вшестеро більше. З розрахунку, що один інженер збирає близько 50 FPV-дронів, галузь складається приблизно з 1000 людей.
Виробництво FPV-дронів відносно просто масштабувати – вони збираються із китайських компонентів.
«Виробникам FPV-дронів не вистачає 2000 інженерів, дає консервативну оцінку президент асоціації виробників дронів «Технологічні сили України» та голова наглядової ради оборонно-технічної компанії FRDM Вадим Юник.
Щоб масштабуватися вшестеро, потрібно в шість разів більше інженерів, вважає засновник компанії DroneSpace Максим Шеремет. Тобто галузь має складатися із 6000 інженерів», — йдеться у матеріалі.
Як зазначила засновниця фонду Dignitas Любов Шипович, загалом в Україні є близько 200 виробників дронів різного типу. Вони забезпечують лише 10-15% від загальної потреби армії. За її оцінкою, лише FPV-дронів потрібно близько 200 000 штук на місяць.
Кадровий голод лише погіршує проблему. Виробникам бракує інженерів з авіоніки, РЕБ, інженерів з компʼютерного бачення та цифрової обробки сигналів, спеціалістів з розробки вбудованого ПЗ і математичного моделювання, та інших, більш вузьких спеціальностей.
Що потрібно зробити у сфері бпла на державному рівні?
1. Державна політика потребує планування щонайменше на 5-10 років, інакше ніхто з приватного сектору не будуть інвестувати в основні засоби виробництва. Ця політика має бути оформлена у вигляді державної програми з гарантованими джерелами фінансування на всі роки і ключовими напрямками. Бо цьогоріч 40 млрд грн, у 2024 — 48 млрд грн, а в 2025 — 100 млрд чи 0? Можна довго дискувати, чи потрібен військовий план задуму, план відновлення України, але якщо ви хочете, бо вкрай потрібно, створити цілу нову галузь — програма все ж потрібна!
2. Має бути визначений єдиний державний орган, відповідальний за бпла для ЗСУ (у подальшому, для військового і цивільного використання). Цим не можуть одночасно займатися всі: Міноборони, Мінцифри, ДССЗЗІ, Мінстратег…
3. Не треба хвалитися, що вже 50-200 виробників дронів в Україні. Нам, умовно, потрібно 5 типів бпла: дрони-камікадзе ближнього/середнього/дального радіусу дії, ударно-розвідувальні середнього радіусу, баражуючі боєприпаси.
Збираються докупи всі виробники і винахідники: ця компанія виробляє фюзеляжі чи хрестовини, ця — мотори, інша — гвинти, та — пише софт і тд.
І кожна компанія виробляє ці запчастини десятками тисяч щомісяця, однакової якості.
Таким чином ми досягаємо масового випуску уніфікованої продукції, яка ефективно працює на полі бою, замість зоопарку поштучних екземплярів, які змушують бійця в умовах бою щоразу навчатися заново.
Плюс, ми роззосереджуємо виробництво по всій Україні, щоб ворогу було складніше його виявити і знищити.
4. 90% державного фінансування йде на реальне виробництво.
10% — на перспективні дослідження: АІ, модульні системи, новітні матеріали і засоби ураження і тд. Ось як раз у цьому випадку ми можемо займатися хакатонами, гаражним виробництвом передсерійних екземплярів, обговорювати ідеї, але 90% — серійне заводське виробництво!
5. Уряд має допомогти українським виробникам сформувати не лише команди винахідників і інженерів, але й виробничників і менеджерів. Вміння запустити виробництво не менш важливе за саму ідею. Саме тому, доволі часто, винахідники — бідні або небагаті, а виробники — багаті або супер багаті
6. Уряд повинен забезпечити таке виробництво сучасними технологічними лініями. Їх потрібно знайти і купити в наших союзників. Інакше про масове виробництво можна забути.
7. Уряд повинен переконати українські приватні компанії не займатися всім одразу, а робити те, що у них найкраще виходить і потрібно ЗСУ. І, навіть якщо хтось керується виключно меркантильними міркуваннями, пояснити, що державне замовлення на 100 000 плат щомісяця — це краще, аніж виробництво 100 дронів з невідомими перспективами.
Два роки я слухаю казки про супер секретні виробництва надтаємної зброї, яка змінить хід війни. З минулого року чую історії про збільшення виробництва чогось у 4-20-100 разів. Але якщо 0 збільшити у 100 разів — він все одно залишиться нулем.
Влада з минулого року планувала каву в Криму цьогоріч. Якщо ти плануєш наступ, ти повинен забезпечити військо тим, чим наступати і перемагати ворога. Немає ракет і F-16 — значить мають бути тисячі і десятки тисяч українських шахедів і дронів. Їх військові в окопах не зберуть — це виключне завдання тилу, саме того «економічного фронту».
Шанс все змінити ще є.
Якщо є бажання, звісно
