Атаки останніх днів, спрямовані проти найвідоміших журналістів-розслідувачів країни, викликають стійке відчуття дежа-вю. Як казав Леонід Кучма, “це ж вже було”.
Спочатку починається абсолютно невмотивоване цькування Юрія Ніколова, який є одним з найбільш авторитетних журналістів у галузі державних закупівель і який, зокрема, викрив вже легендарні “яйця по 17 гривень” і низку інших оборудок у Міноборони часів Олексія Резнікова.
Потім у мережу зливають компромат щодо співробітників проекту Дениса Бігуса, які на редакційному корпоративі нібито вживали заборонені речовини. Того самого проекту, який рівно перед оприлюдненням матеріалів стеження навіть не за журналістами, а за водіями і операторами редакції, видає чудову публікацію про те, як фірма “слуги народу” за бюджетні гроші формує “альтернативну реальність” для топ-посадовців України.
Чому виникає дежа-вю? Це ж в чистому вигляді “Українська кривда” від 2013 року.
Нагадаємо, у часи “термінального Януковича”, піарники тодішньої влади на чолі зі зрадником України, російським агентом і екс-главою МВС Віталієм Захарченком та його медіа-менеджером Віктором Зубрицьким, а також цілою низкою виконавців поменше калібром, розгорнули цілу кампанію цькування українських журналістів.
Вони створили інтернет-ресурс “Українська кривда”, який повторював дизайн “Української правди”, на якому публікували зламані переписки та інший нібито “компромат” щодо найвідоміших незалежних журналістів країни.
Знаючі люди у ті часи розповідали, що у цих чорних піарників був цілий арсенал технічних засобів топ-рівня, який дозволяв зламувати особисті комп’ютери та мобільні пристрої. Причому ці засоби були привезені до України з росії. І вся ця робота абсолютно повторювала методи російської фсб, за допомогою яких вона розправлялася з журналістами та опозиціонерами за часів побудови путінської диктатури.
Вочевидь, і куратори українського проекту з дискредитації опозиціонерів та журналістів в 2013-му були ті ж самі – з управління фсб під керівництвом генерала Бєсєди.
Але почалася Революція гідності, яка перемогла. Янукович, Захарченко та вся ця шобла бандитів та російських шпигунів евакуювалася до росії. “Кривда” і всі інші мережі чорних політтехнологій сконали у вічності, а офіційні медіа-проекти цих діячів на кшталт телеканалу 112, не соромлячись, передали в руки кума путіна Віктора Медведчука.
Зараз складається враження, що в Україні настав не 2024, а 2013, перевиданий у вигляді фарсу.
Ніколова розпинають за те, що він назвав президента “ухилянтом”. Причому, маючи на увазі навіть не питання служби в армії, а ухилення від відповідальності за ухвалення непопулярних рішень. Шляхом надсилання до його помешкання якихось новітніх “тітушок”. На “Бігусів”, які регулярно вскривають найрезонансніші історії, намагаються натягнути образ наркоманів.
Знову працює чисто російська схема, помножена на відверто “мєнтовське” розуміння дійсності. Справа Захарченка продовжується.
Якщо запитати, хто це робить, знаючи весь бекграунд і розуміючи причинно-наслідкові зв’язки, на думку спадає лише одне. Весь Офіс президента складається з людей, які обслуговували колишню “Партію регіонів”. Ба більше, були безпосередніми підлеглими того ж Захарченка або іншого видатного діяча тих часів – Андрія Портнова.
Виникає навіть певний когнітивний дисонанс, коли розумієш, що нова атака проти найвідоміших журналістів розгортається рівно у 10 роковини ухвалення тих самих “диктаторських законів” імені Портнова, після яких Революція гідності стала вже невідворотною.
Таке враження, що це один з перших публічних актів спроби реваншу з боку тих самих сил, які намагалися узурпувати владу десять років тому. Як за годинником. Сил, які хотіли влаштувати в Україні диктатуру білоруського типу на догоду своїм хазяївам у москві.
Як-то кажуть, таких співпадінь не буває.
.
Останнім часом позитивні спікери Офісу переконували, що корупції в Україні немає. Що корупціонерів вигадали антикорупціонери заради хайпу і грантів. Що яєць по 17 не було і ви фсьо врьоті, а Рєзніков Льовочкіна — найкращий міністр всіх часів. Гринкевичі підтвердять.
Але події навколо Юрія Ніколова та BIHUS.Info показали, що корупціонери в Україні не просто є, вони реально ох#євші. Бо стежити за Бігусами цілий рік без мусорського прикриття неможливо. А це значить, що часи Януковича повернулися. Корупціонери разом з бандитами і ментами можуть безкарно кошмарити всіх, кого хочуть. Прослуховування, тітушки під двері, що далі? Голови вже можна різати, чи після майських?
Я не думаю, що за атаками на журналістів стоїть персонально президент. Але прикметно, що авторитарна вертикаль, яку побудував Зеленський, зараз б’є по ньому самому. Бо скандали з журналістами сталися в той само час, коли Зеленський виголошував в Давосі свої промови. І скандали зі стеженням за журналістами, м’яко кажучи, не зробили президента переконливіше, а Україну — сильніше. Наші вороги абсолютно на шару отримали чудову нагоду мочити Україну за переслідування журналістів і переконувати західні суспільства, що заяви Зеленського про демократію і права людини — це просто слова.
Йо**ні корупційні потвори заради своїх мільярдів готові топити всіх: президента, країну, громадян. І це серйозний виклик для громадянського суспільства: продовжувати заколихувати себе ІПСО корупціонерів, що корупції в Україні немає, чи почнемо нарешті вголос говорити про крадіжки з бюджету і хто за ними стоїть.
Володимир Омелян: «Після абсолютної хамської поведінки на саміті НАТО у Вільнюсі а ля пізній Янукович, торпедування стосунків з Польщею на ГА ООН (до речі, ви помітили, як підкреслено відбулися дві зустрічі з Президентом Польщі Дудою, з яким начебто посварилися, після парламентських виборів і жодної досі — з новим премʼєр-міністром Польщі Туском?), ми нарешті публічно виводимо вступ України в НАТО майже в аксіому і (барабанний дріб…): Перша зустріч Ради Україна-НАТО у військовому форматі відбувається без Головнокомандувача України.
Я не можу не вірити Karl Volokh і Borislav Bereza, які стверджують, що Залужному Банкова не дозволила поїхати на це засідання, більше того, зірвано його виступ навіть у режимі відеоконференції.
У мене єдине запитання: так ми у НАТО вступати точно плануємо? І як виграти криваву лотерею, якщо ми за квитком посилаємо не героїв в Брюссель на НАТО, а трупу блукаючих акторів в альпійський Давос за селфі з селебрітіз?
Якщо хтось вважає, що неучасть України на найвищому рівні в Раді Україна-НАТО це не так страшно, як переслідування журналістів — змушений вас розчарувати, це та сама режисура єдиної трагікомедії: Як не дати Україні перемогти!
«Вони тупо дискредитують все і І довіри до них в людей вже немає», — це мені сьогодні написав потужний прихильник Зе-команди в недавньому минулому, який у шоці від останніх подій.»
———-
Телеграм-канал Анонімус повідомляє, що на сьогоднішній Ставці було спекотно і Зеленський не стримував емоцій: сказав, що збирається зняти все військове керівництво — Залужного, Шапталу, Наєва. Всіх, крім улюбленця Сирського.
Прошу поставитися до цієї інформації з критичним сприйняттям, бо це може бути черговий вкид, або виявитися правдою. Якщо реакція суспільства буде бурхливою, ймовірно влада відмовиться від ідеї звільнення військового керівництва і назв таку інформацію «вкидом». Але сигнали, які отримують інсайдери з цієї зустрічі, підтверджують нестриману поведінку Зеленського по відношенню до генералів.
«Загалом, за даними Anonymous, на Ставці сьогодні прийнято наступні кадрові рішення:
— звільнити Головнокомандувача
ЗСУ Валерія Залужного
— звільнити Сергія Шапталу
— звільнити Командувача Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенанта Сергія Наєва
за статтею. Ймовірно, що згодом — вручення повідомлення про підозру.
— Клименка на посаді міністра внутрішніх справ замінити Малюком.
Хто ж очолить СБУ? Чекайте згодом.
