Завершилися фінальні випробування нової української протикорабельної ракети “Нептун”. Ця зброя, яка уже до кінця 2019 року стоятиме на озброєнні ВМС України, є надзвичайно важливою для захисту українських берегів, портів та кораблів від морської агресії Росії. Адже, втративши більшість озброєння та кораблів в 2014 році в Криму, Україна фактично залишилася беззахисною перед можливою атакою російського Чорноморського флоту та висадки морського десанту. Але тепер ситуація змінюється на користь України.
Що “Нептун” дає Україні
Всі ці п’ять років ми були фактично беззбройні перед загрозою російського морського вторгнення. Особливо критичною ситуація виявилася в Азовському морі, що яскраво продемонстрували події кінця 2018 року. Для захисту берегової лінії у 2015 році українським військовим командування були створені підрозділи, оснащені армійською артилерією та ракетними залповими комплексами, що в умовах відсутності протикорабельної зброї були хоч якимось захистом від прогнозованого вторгнення. Звісно ж, це був вимушений крок, але на створення протикорабельних ракетних комплексів потрібен був час і ресурси.
Тепер ситуація змінюється на нашу користь. Станом на сьогодні “Нептун” успішно пройшов всі випробування, і в якості берегового протикорабельного комплексу до кінця 2019 року вже буде стояти на озброєнні ВМС України.
Дальність ураження “Нептунів” — близько 300 кілометрів — дозволяє нам навіть без кораблів, з берега, захищати акваторію Чорного і Азовського морів і тримати “під прицілом” російські кораблі хоч і в Севастополі. Враховуючи, що створення боєздатного флоту — справа дуже дорога і тривала, на роки і десятиліття, а ризик агресії Росії проти наших портів та кораблів залишається стабільно високим, рішення нашого командування забезпечити морську оборону України протикорабельними комплексами власного виробництва є абсолютно логічним. Адже потужності та технології для виробництва різноманітних ракет та ракетних комплексів в України є.
Наголошуємо: це саме українська протикорабельна ракета
Специфіка протикорабельних ракет в тому, що їм необхідна надзвичайно висока точність, адже якщо ракета земля – земля б’є по нерухомих цілях, то на морі, для того, аби влучити у порівняно невелику та ще й рухому ціль на величезній відстані потрібні дещо інші підходи в самій конструкції ракети, а також надзвичайно точні системи наведення. До того ж, аби не потрапити в приціл протиракетних засобів противника, така ракета має летіти на висоті не більше 5 метрів над водою. Всі ці завдання потребують настільки досконалої електроніки, що в Росії на створення такої ракети пішло понад 20 років. Розпочинали ще в 1980-х, за СРСР, а на озброєння під назвою “Уран” допрацьована радянська ракета Х-35 була прийнята росіянами аж в 2003-му.
В України, що до анексії Криму і початку війни фактично не займалась розвитком морським озброєнь, а просто підтримувала “на плаву” ржавіючий радянський спадок, 20 років на розробку ракети не було — в 2014 вона стала потрібна “вже зараз”. На щастя, нам “в спадок” від СРСР залишилась частина напрацювань по Х-35, тож розпочинати українським конструкторам довелося не з нуля. Сергій Згурець , директор інформаційно-консалтингової компанії “Defence Еxpress” розповідає: “Потужний ОПК СРСР створював тактичну крилату ракету Х-35 майже два десятиліття. Рішення було прийнято в 1983 р. Перші пуски відбулися в 1985 р. Але доведення ракети до остаточного вигляду тривало ще більше десятка років. За часів СРСР планувалося, що серійне виробництво протикорабельної ракети Х-35 буде здійснюватися на Харківському авіаційному заводі. На підприємстві залишилася технічна документація на виробництво корпусу ракети Х-35. Не використовувати існуюче оснащення і виробничу лінію, а тупо витрачати державні гроші на відпрацювання нового корпусу, на думку генерального конструктора КБ «Луч», було б неправильним. Так, в майбутньому ми перейдемо на композитні матеріали, розробимо новий корпус, який буде набагато краще відповідати вимогам малопомітності. Але зараз час не терпить. Потрібні результати. І вони є.”
Універсальність та ефективність — основні переваги української ракети
Українська протикорабельна ракета “Нептун” була створена в рекордні терміни. В 2015 році публіці вперше були показані концепти нової ракети, в 2018 “Нептуни” вже вражали морські цілі на відстані майже 300 кілометрів, і сьогодні всі випробовування завершуються, і ракета “йде у війська”. “Нептун” оснащений новітньою електронікою українського виробництва, яка базована на новітніх західних технологіях, і в рази перевершує “начинку” подібних російських ракет “Уран”. Такий швидкий цикл розробки вочевидь дещо “шокував” росіян, які на рівні висловів “диванних” експертів не втомлювались обзивати українську ракету “підробкою” російського “Урану” і висловлювати сумніви, що українська оборонна промисловість “потягне” виробництво нових ракет.
Звісно, сама по собі ракета ще не є повноцінною зброєю, адже потребує комплексів для запуску та наведення. Сильною стороною “Нептуна” є його універсальність — ракету можна запускати з берегових комплексів, з борту кораблів і навіть з-під крила бойових літаків. Спеціально під оснащення “Нептунами” внесено зміни в проект швидкохідних ракетних катерів “Лань”, також ними будуть оснащені ракетні катери “Веспа” та корвет “Володимир Великий”. Поки що програма побудова катерів силами Київського та Миколаївського заводів тільки розпочинається, а “Володимир Великий”, закладений ще в 2010 році, планують добудувати до 2022.
Саме тому першочерговим завданням українського ВПК є виробництво саме берегових протикорабельних ракетних комплексів. Сергій Згурець зазначає:
“Саме завершення робіт по береговому протикорабельні ракетному комплексу — найближче завдання КБ «Луч» (розробника ракети “Нептун”. — Ред.). Береговий ракетний комплекс в першу чергу чекають наші ВМС. Оскільки боротися з кораблями противниками силами артилерії і ракетних систем залпового вогню — це від тимчасової відсутності інших рішень. Український береговий ракетний комплекс призначений для контролю територіальних вод і протокових зон, захисту військово-морських баз, берегових об’єктів і інфраструктури узбережжя, захисту узбережжя на десантно-небезпечних напрямках. Комплекс здійснює визначення і ураження цілей протикорабельними крилатими ракетами. Його бойове застосування забезпечується в простих і складних метеоумовах, вдень і вночі при повній автономності наведення після пуску. За критерієм «вартість-ефективність» це є оптимальним рішенням для бойових завдань на морі ракетами оперативно-тактичного класу”.
Нептун — не ідеальний, але дуже своєчасний
Звісно ж, ракета “Нептун” не є ідеальною та універсальною зброєю. Серед її головних проблем — великі габарити. Це не є настільки критичним при застосуванні ракети з суші, а от для проектування ракетних бойових кораблів — створює труднощі. Той же корвет “Володимир Великий” проектувався під інші ракети, і разі оснащення “Нептунами” замість восьми ракетно-пускових комплексів буде мати лише чотири. Також досі невизначеним є питання вартості ракет — багато інформації по “Нептуну” залишається секретною. В будь-якому разі, дійсно ефективна і сучасна ракета не може бути дешевою, а отже в нашому оборонному бюджеті доведеться прописувати нові витрати. Але забезпечення захисту наших берегів в максимально стислі терміни і можливість, за виникнення такої необхідності, вражати російські кораблі буквально в бухті Севастополя — того варта.
Крім того, успішні випробування нових українських ракет мають важливе стратегічне значення. Адже вже протягом п’яти років Україна, в умовах фактичної війни з Росією — другою найпотужнішою у військовому плані державою світу — не лише успішно обороняється, але й активно нарощує технологічний та військових потенціал. І прийняття на озброєння української армії та флоту сучасного та ефективного протикорабельного ракетного комплексу — черговий крок на шляху до нашої перемоги.
