Рада ухвалила Держбюджет-2022

43

Верховна Рада прийняла Держбюджет на наступний рік.

За проєкт Державного бюджету на 2022 рік в цілому проголосували 268 народних депутатів.

Доходи Держбюджету-2022 складуть 1,322 трлн гривень, витрати — 1,498 трлн гривень. У порівнянні з першим читанням доходи та витрати зросли на 55 млрд гривень. Дефіцит Держбюджету складе 189 млрд гривень (3,5% від ВВП). Прогноз номінального ВВП становить 5,369 трлн гривень. Зростання реального ВВП України очікується на рівні 3,8%.

У Держбюджеті на 2022 рік закладено середньорічний курс 28,6 грн/долар і 28,7 грн/долар на кінець року.

Кабінет Міністрів прогнозує, що зростання споживчих цін (грудень до грудня) складе 6,2%,

Кабінет Міністрів заклав у проєкт Державного бюджету на 2022 рік незначне зростання мінімальної зарплати. «Мінімалка» зросте на 200 гривень з 1 жовтня до 6700 гривень.

Витрати на пільги та житлові субсидії громадянам на оплату житлово-комунальних послуг складуть 38,4 млрд гривень. Це менше, ніж планується витратити у 2021 році (близько 47,2 млрд гривень).

Пенсії підвищать 1 липня та 1 грудня. У 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі з 1 січня — 2393 гривні, з 1 липня — 2508 гривень, з 1 грудня-2589 гривень.

Кабмін заклав у проєкт Державного бюджету на 2022 рік доходи від приватизації у розмірі 8 млрд гривень. Це в 1,5 рази менше, ніж планується отримати у 2021 році.

Планується, що запозичення складуть 571,1 млрд гривень, у т.ч. внутрішні — 429,9 млрд гривень, зовнішні — 151,2 млрд гривень.

У проєкті Держбюджету 2022 року закладені надходження від МВФ кредитів на 2,89 млрд доларів.

Загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачений у сумі 323 млрд гривень або 6% ВВП. 

P.S.

В Україні в 2022-му головною статтею витрат стане погашення та обслуговування кредитів. Мінімалку підвищать лише на 200 грн, мінімальну пенсію збільшать лише на 159 грн. Уріжуть також фінансування багатьох міністерств. Загалом бюджет країни нагадує бюджет боржника, якому доводиться заощаджувати на базових потребах, аби хоч якось керувати своїми кредитами.

Це випливає з ухваленого у Верховній Раді бюджету України на 2022 рік. Документ 2 грудня підтримали 268 нардепів, 215 із яких представники «слуг народу».

На борги кожен українець віддасть своїми податками по 12,3 тис. грн, включно з новонародженими

Головна за обсягами витратна частина – погашення та обслуговування боргів. Йдеться про 574,7 млрд грн, якщо цю суму розділити на все населення країни, виявиться, що за рік своїми податками доведеться віддати 12,3 тис. грн. Якщо ж рахувати лише економічно активне населення (від 15 до 59 років), то сума становитиме майже 23 тис. грн.

«Дірка» в Пенсійному фонді становитиме близько 200 млрд грн. Навіть за умови незначного підвищення пенсій кожен українець своїми податками має віддати «на пенсії» по 4,5 тис. грн. І це без урахування єдиного соцвнеску. Головна причина такої ситуації – близько 40% офіційно працівників показують податковій лише мінімальну зарплату, а решту отримують у конвертах.

Головні прогнози на 2022-й:

  • ВВП +3,8%;
  • інфляція 6,2% (7,2% у середньому до 2021-го);
  • середня зарплата – 15 258 грн (була 13 632 грн);
  • рівень безробіття – 8,5% (було 9,2%);
  • Середній курс долара – 28,6 грн/$.

Про пенсії: на значне зростання розраховувати не доводиться

Мінімальна пенсія збільшиться лише на 159 грн. У липні її підвищать із 1934 до 2027 грн, а у грудні ще до 2093 грн. Як зазначають у Головному науково-експортному управлінні Верховної Ради, «розміри прожиткового мінімуму суттєво відрізняються від його реальних показників – величини достатньої для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження її здоров’я».

І таким розміром мінімальної пенсії Кабмін, який розроблював проєкт бюджету, фактично порушив 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», згідно з яким він має вживати заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечувати соціальний захист громадян.

Зекономили в уряді й на мінімальній зарплаті. Її збільшать лише на 200 грн (або 3%). І це при тому, що інфляція за найскромніших прогнозів становитиме понад 6%. Це фактично означає зниження реального розміру зарплат українців. Щоправда, пообіцяли істотно підвищити зарплати медиків. За новими розрахунками у 2022-му лікар зароблятиме не менш ніж 20 тис. грн, середній медперсонал – 13,5 тис. грн.

Обіцяють збільшення також і студентам. Їхні стипендії тривалий час суттєво не переглядали. 2022-го обіцяють платити від 2 тис. грн студентам закладів вищої освіти та від 1250 грн – у профтехучилищах. Для порівняння, останні в 2021-му отримують лише 480 грн.

Новий курс долара

Вартість долара, згідно з закладеним у проєкт бюджету показником, становитиме 28,6 грн/$. Тут варто врахувати, що, як показав досвід минулих років, уряд найчастіше помиляється із прогнозами вартості валюти. Цього року курс також мав досягти 28 грн/$, проте нині коливається нижче за 27 грн/$.

Якщо вартість долара, яку передбачили в бюджеті, витримати не вдасться, то з’явиться ризик зриву та виконання головного фінансового документа країни.

На охорону чиновників заплатимо майже на 200 грн більше, а бюджет Мінцифри злетить утричі

Як переглянуть бюджети відомств:

  • Міністерство інфраструктури – збільшиться з 987,3 до 1,64 млрд грн;
  • Державне агентство автомобільних шляхів – з 4,4 до 5,4 млрд грн;
  • Верховна Рада – з 2,82 до 2,53 млрд;
  • Державне управління справами – з 3,22 до 2,85 млрд грн;
  • Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабміну – з 2,53 до 2,7 млрд;
  • МВС – із 98,3 до 98,2 млрд;
  • Конституційний Суд – із 318,5 до 313,7 млн грн;
  • Верховний суд – з 2,35 до 2,23 млрд грн;
  • Міністерство освіти і науки – із 103,7 до 114,8 млрд грн;
  • МОЗ – із 165,8 до 191,2 млрд;
  • Пенсійний фонд – із 195,3 до 200,6 млрд грн;
  • Мінцифри – з 456,3 млн до 1,5 млрд;
  • Управління держохорони – з 1,65 до 1,82 млрд;
  • СБУ – з 15 до 16,05 млрд грн.

«За останні 10 років жоден бюджет не передбачав такий об’єм капітальних видатків, як буде у 2022 році. 140 млрд грн, або 9,4% від всіх видатків — це саме інвестиції в розвиток економіки. Передбачено кошти й на програми пільгового кредитування, і на доступну іпотеку для всіх українців», – пояснив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Витрати на органи влади:

Офіс Президента – 2,9 млрд грн;

Секретаріат Кабміну – 1,3 млрд грн;

Апарат Верховної Ради – 2,7 млрд грн;

Офіс Генпрокурора – 13, 6 млрд грн;

СБУ – 16,1 млрд грн;

МВС – 98,2 млрд грн.

Мінімальна зарплата

У бюджеті на 2022 рік передбачили зростання мінімальної заробітної плати. Її планують підвищити:

до 6500 грн – з 1 січня 2022 року;

до 6700 грн – з 1 жовтня 2022 року;

Прожитковий мінімум

У 2022 році пропонують встановити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць:

з 1 січня 2022 року – розміром 2393 грн;

з 1 липня – 2508 грн;

з 1 грудня – 2589 грн.

Мінімальна пенсія

З 1 червня 2022 року – 2027 грн.

З 1 грудня 2022 року – 2093 грн.

Павло Кухта, колишній в.о. міністра економіки, впевнений: це досить непоганий бюджет, дефіцит знижений до 3,5% від ВВП, і ми переходимо до так званого первинного профіциту: «Ми менше беремо в борг, ніж віддаємо боргів за відсотками. Не накопичуємо борги , а знижуємо рівень. Це правильна стратегія, – каже Кухта. – Ми йшли цим шляхом останні кілька років до ковіду. Він дозволив нам стабілізувати економіку і порівняно спокійно пройти ковідну кризу».

У той же час, за словами Кухти, є й недоліки. Зокрема, велика залежність витрат на безпеку та оборону від зовнішньої допомоги. А також залежність деяких категорій видатків, переважно капітальних (державних інвестицій), від «антиолігархічного законопроєкту» №5600, який ще не ухвалений.

Результати голосування за бюджет
У Раді ухвалив бюджет країни

«Цей законопроєкт передбачає підвищення податків. Проти нього виступали багато бізнесменів та економістів, адже в ньому було чимало проблемних моментів для малого та середнього бізнесу. Законопроєкт №5600 потрібно доопрацювати до прийнятного для бізнесу та економіки стану»,– пояснив експерт.

Варто зазначити, що голосів «Слуг народу», незважаючи на те, що вони складають більшість парламенту, для ухвалення бюджету не вистачило б. Вони вкотре утворили своєрідну коаліцію із двома опозиційними групами. Так, «За майбутнє» дали 21 голос та «Довіра» – 19.

До речі, доходи бюджету до другого читання зросли на +55 млрд грн (або на 4,4% загалом за загальним та спеціальним фондами) до 1.311 млрд грн. Податкові надходження зросли на +64 млрд грн (5,8%) до 1.167 млрд грн. Також відбулося зменшення плану надходження ПДФО на 11 млрд грн (6,8%) до 150 млрд грн.

Неподаткові надходження знизилися на 9,3 млрд грн (5,8%) до 142 млрд грн. Це сталося за рахунок зменшення плану надходжень НБУ на 11 млрд грн (44%) до 14 млрд грн.

Олександр Литвин

Поделиться:
Загрузка...