Путін — єдина реальна завада до миру

Мрії нових ліц адміністрації США «відірвати Росію від Китаю» провалилися. Китай скористався слабкістю Трампа, не тільки посилив свій вплив на РФ, а вже й відкрито кидає Америці виклик на світовій арені. Більше того, Китай і РФ фактично заявили про утворення спільної коаліції (готовність координувати дії), з відкритим антиамериканським спрямуванням, завдання якої домінування над світом, в першу чергу над Європою.

Натомість в Україні зібралися Мерц, Стармер, Макрон, Туск і Зеленський і в Києві фактично висунули ультиматум путіну. Йому запропонували погодитися на 30-денне перемир’я і не висувати ніяких умов. Тобто в перекладі: відмовитися продовжувати спроби силою нав’язати свою волю. Йому з гумором пропонується спробувати нав’язати свою волю під час теревень на переговорах, на які його загнали погрозою санкцій.

Слідкувати за (не)припиненням вогню путінським воїнством має Трамп з супутників.

При цьому партнери чітко заявили, що зміцнення української армії не обговорюється, залишається ключовим питанням для Заходу, «головною гарантією суверенітету й безпеки».

Тобто Путіну пропонується публічно де-факто політично погодитися, що його «демілітаризація-денацифікація» зазнала краху.

Другим основним елементом гарантій безпеки України стане контингент миротворчих військ. На нього теж путіну пропонується де-факто погодитися.

Тобто це — провал переговорного процесу. Того процесу, який підкилимно і відкрито вели з листопада 2024 року Путін і Трамп. Тепер навіть та слабка ланка, яка повелася на російський блеф — Трамп, усвідомив безперспективність переконати друга-путіна (собачку говорящу). Це означає, адміністрації США залишається лише повернутися до двопартійної підтримки старої стратегії союзників.

Путіну оголосили ультиматум при мовчазній підтримці США «без всяких умов» погодитися на умови, на які він погодитися не може.

Дуже гарна і тонка гра, щоб відірвати його від Трампа остаточно.

У відповідь Путін запропонував Україні відновити прямі переговори у Стамбулі, зробити це невідкладно 15 травня. Як зазначається, продовжити ті переговори, які були перервані в 2022 році, натякаючи на умови стамбульської капітуляції як вихідну точку. Путін заявив про готовність зробити це «без всяких умов», але не відповів про головне: чи готовий на 30-денне припинення вогню. За нього це роз’яснили його вуса: щодо припинення вогню «ситуація суперечлива».

Тобто в дійсності прийняти умови Росія відмовилася. Доки Китай і Індія купують в Путіна нафту, а тіньовий флот її возить, санкцій і погроз він не боїться.

Але такий розвиток подій був очевидним ще пів року тому. Хоча трохи і викликало побоювання, що у путіна вистачить мізків не повторювати долю старухи з казки про розбите корита і він погодиться на пропозицію золотої (рижої) рибки, яка так щедро відсипала пропозиції за рахунок України. Але старуха не підвела.

Деякі експерти продовжують губитися в здогадках і вважати вірогідним сценарій заморозки. Але це тому, що їм просто незрозуміла логіка цього збоченця. Логіка Путіна не зрозуміла навіть зед-фашистам. Гіркін плачється, не може зрозуміти хитрий план путіна, а понять-то нємудрєно.

Сталін у 1-й тиждень нападу Гітлера, коли Політбюро прийшло діставати його з-під дивану на дачі, заявив своїм поплічникам: «дєло лєніна ми прос*алі» (тобто захоплення всієї Європи).

Путін за 4 дні до вторгнення збирав своє Політбюро, примушував їх під камери піднімати руку за агресію проти України, і Лавров з тремтячим Наришкіним голосували «за» і забезпечували собі петлю на шию з одної причини: бо Путін їх всіх обманув. Це саме він переконав їх всіх — Матвієнку, Скабєєву, контрактників, офіцерів і їхніх паскудних дружин, що злочину можна не боятися: він створив 2-гу армію світу.

На ділі ж, починаючи вже з третього тижня агресії стало ясно, що Росія війну програла. Розкрадене путіним і шойгою військо спробу захопити Київ, як колись Кабул, провалило. А іншого плану не було. Все, що було далі — імпровізація, спроби вийти з військової катастрофи.

І ось тут Путін, який також десь ховався від ганьби за поразку у війні, яку він вже не міг виграти, сказав свою фразу, яку тоді мало хто помітив: «ну і чєво? царь пьотр вообще воєвал 21 год!».

Старий фанфарон перед своїми шакалами ще вішає лапшу як «ми іх добйом». Назовні печери він гіпнотизує таких як Трамп, що «Росію нєвозможно побєдіть» і «росія захватіт всю Україну». Та в діях, а не словах путіна уже давно проглядається стратегія не перемоги, а стратегія поховального обряду єгипетського фараона. Путін хоче забрати з собою в гробницю молодих воїнів, коханок, рабів. Воювати 21 рік це як раз йому буде вже 90 років. Ось і природня смерть. Дід всіх переграв. Уникнув табакерки по лисій потилиці від вдячних придворних (чи лопати в іншому місці). І найсмішніше виторгував собі старому пню ці роки життями молодих дурних росіян. А далі «єсть путін — єсть росія» чи «нєт путіна — нєт росії?» — його більше не обходить.

Тому військова ситуація наступна: як би Трамп, Страмер чи Зеленський не закликали до перемир’я, воля Саурона у кремлівській вежі буде непохитною — путін гнатиме м’ясо на забій до останнього росіянина.

Путін — єдина реальна завада до миру.

Зараз обидва війська на фронті застрягли. Жодна з сторін не може переломити ситуацію принципово на свою користь. Як сказав Залужний: між Україною і Росією встановився військовий паритет.

Але на цьому місці зазвичай західні політики роблять помилку: якщо жодна зі сторін не може перемогти, то треба домовлятися про перемир’я.

Цю помилку роблять люди, які не знають Росію і погано розуміють логіку Путіна.

Парадоксальним чином — Путін не має можливості зупинитися. Він брехав своїм, що захопить Київ лише піднявши брову. Коли захоплення Києва провалилося, він почав брехати, що пєрємєлєт ЗСУ за рахунок ресурсів. В результаті у Бахмуті перемолов власне воїнство і драпав із Москви від повстання вдячних військ прігожина.

Навіть просто зупинка наступальних кампаній армії рф для Путіна означатиме визнання поразки його військової стратегії.

І тому зараз у війні з Росією парадоксальна ситуація: (*) росія не може перемогти, (*) але Путін не має змоги припинити наступати. Щойно він погоджується на припинення вогню чи навіть просто перехід до оборони, це ознака, що Акела промахнувся.

Цей цугцванг насправді створює сприятливу можливість нам. Яка перспектива в непідготовленого курця з ожирінням, якщо він спробує бігти нескінченний спринт?

Він просто помре.

Розповіді 2022-23 року, як росія нас виснажить ресурсами, закінчилися нічим. Так, Росія в 5 разів сильніша і ми виснажуємося. Але орки мають бігти в штурми з ослами і виснажуються в 5 разів швидше. Ось і все.

З провалом переговорів Трампа і теперішнім ультиматумом від Європи при мовчазній підтримці США починається наступний етап сучасної війни. Війна триватиме. Можливо ще роки доки Росія не програє.

Ми входимо в цей етап з ненадійними США, які втратили свій статус на світовій арені. З Китаєм, який встояв у тарифному наскоці Трампа і готовий вступити в протистояння.

Треба адаптуватися.

Треба ембарго на російську нафту, санкції, якими погрожують Макрон і Ко. Але в здатність Ліндсі Грема і Трампа провернути такий тиск на Китай і Індію слабко віриться. Трамп не може відстояти навіть власні тарифи. Трамп не буде готовий йти на жорстке зіткнення з Китаєм заради України. Але це і є єдиний справжній спосіб «відірвати росію від Китаю».

Треба вводити блокаду Новоросійська (30% нафтового експорту РФ). Це уже здатна здійснити навіть Україна самотужки. І ГУР вже показала генеральну репетицію збивши два літаки у Новоросійська і закривши російський флот на базі.

Треба Трампу вже згадати обіцянку дану перед виборами: «завалити Україну зброєю», якщо путін відмовиться від перемир’я. Все. Відмовився. Пора нанести його воїнству зриму поразку на фронті, як пропонував Боріс Джонсон минулого року. Лише коли серед його стада укріпиться консенсус щодо безперспективності стратегії гинути «21 рік», щось зміниться.

Завдяки старлінку і революції в дронах ми здобули перевагу над супротивником. Але сучасні технології не стоять на місці і це не лише дрони. Так само, як в 2015 найбільш далекоглядні бачили, що дрони з прикріпленою вибухівкою колись будуть прилітати в лоба противнику, так само зараз уже видно, що саме переверне військову справу в наступні роки. Це робо-собаки і гуманоїдні роботи, які дуже скоро вже зможуть замінити піхотинця в штурмі. Це індивідуальні eVTOL-и для бійця і доставки вантажів, які куди краще підходять для прориву оборони за мотоцикли, ослів і жигулі. Це автоматизація виробництв за допомогою ШІ і роботів, яке може забезпечити промислову перевагу навіть малій країні перед великою.

Якщо BAE Systems вдастся довести на практиці новий спосіб виробництва вибухівки без нітроцелюлози та нітрогліцерину це скоро переб’є навіть перевагу по снарядам РФ, Ірану, КНДР.

Україні треба не змирятися, що настав військовий паритет з ворогом (хоча ще раз: ми про це в 2021 році не могли і мріяти), а гнатися за новинками. В співробітництві з технологічним Заходом ми маємо всі шанси за декілька років забезпечити собі уже не просто паритет з втричі більшим суперником, а принципову військову перевагу.

Нарешті нам треба ідеологія в нашому регіоні. Нам треба пропагувати як мінімум слов’янську єдність. Скандинавські країни не соромляться поширювати м’яку силу через бренд вікінгів. І нам не треба соромитися розповідати, що всі слов’яни світу пішли із території нинішньої України. Словаки, словени, частина поляків, хорвати, серби всі вийшли з нашої землі. Болгари ведуть свою історію від Кубрата, — а його скарб знайдено у нас на Полтавщині (принаймні самі болгари в це вірять). Хорвати досі ведуть свою історію від білих хорватів, а білі хорвати це галичани. Серби за писемними свідченнями походять від бойків («які межують з Білими хорватами»). Хороша зовнішня ідеологія значно краще прихиляє симпатиків за натовп дипломатів і пропагандистів. Ці ідеї можна поширювати навіть в Угорщині, де нам треба створити противагу орбанівській антиукраїнській істерії — велика частина населення Угорщини це мадяризовані слов’яни.

Вихідці з території України в 1-у тисячолітті завоювали території куди більші за все, що колись завоювали модні вікінги. Тому без імперського чванства ми спокійно можемо поширювати ці ідеї, що ми друзі і старий motherland всіх своїх добрих сусідів.

Так, пропагувати черговий культ може інтелігенції здаватися не комільфо. Але звичайні люди по всьому світу однакові — вони люблять силу, а не слабкість.

І Україна, армія якої б’ється одночасно з двома арміями — РФ і КНДР, може і має пропагувати свою силу.

Єдиний шлях для путіна перемоги — задурити всім голови і переконати, що він непереможний дракон. Щоб ми самі здалися в своїх головах.

Але ми історичний суб’єкт, а не втомлені громадяни. Наша мета це не «відчепіться від нас». Наша мета: повний розгром ворога.