29 грудня противник завдав найпотужнішого за всю війну ракетно-авіаційного удару по Україні, перевершивши атаку 15 листопада 2022 року за кількістю використаних ракет. Цілями стали військові, промислові й інфраструктурні об’єкти в Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі, Конотопі, Смілі й у Львові. 53 загиблих, 127 поранених, протягом ліквідації наслідків і розбирання завалів число жертв, на жаль, може зростати.
Противник витратив приблизно 1,3 млрд доларів, застосувавши 122 ракети різних типів і 36 ударних БпЛА: 90 Х-101 (стратегічна крилата ракета), вісім Х-22 «Буря» (надзвукова протикорабельна), п’ять Х-31 (тактична керована), Х-59 «Овод» (авіаційна ракета), 14 9в55 (ЗРК С-300), 5 Х-47М2 «Кинджал» (гіперзвукова аеробалістична), 36 ударних БпЛА «Шахед-136».
Події розвивалися за таким сценарієм:
— у ніч з 28 на 29 грудня з російської авіабази піднялася група з восьми БпЛА «Шахед-136» і вирушила в напрямку Одеси. ППО Сил оборони перехопила сім, один БпЛА влучив у багатоповерхівку в Одесі;
— о 22:39 28 грудня з авіабази Оленья злетіли дев’ять стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і взяли курс на авіабазу Енгельс-2. Загалом ПКС ЗС РФ мають 60 таких бомбардувальників, з котрих здатні піднятися в повітря приблизно 45. Кожен може нести до 20 тонн ракет і бомб, основне озброєння — ракети Х-101 або Х-555. Нормативно такий бомбардувальник має нести вісім ракет, але за всю війну більше за чотири не фіксували — до удару 2 січня. Ту-95МС мають проблему — двигун НК-12, котрого вже не виробляють, а темпи капремонту наявних — вісім на рік. «Зловживати» польотами ці літаки не можуть суто з ресурсних причин;
Військовослужбовці 241-ї бригади тероборони полюють на «шахеди» в Київській області.
.
— о 22:50 почали перший удар; у повітряний простір України увійшли дві групи БпЛА: одна — через Сумську область у напрямку Чернігова, інша — через Херсонську на Миколаїв;
— о 23:20 оголосили повітряну тривогу по всій території України;
— о 23:50 почали надходити повідомлення про перші влучання зі Львова (два ударні БпЛА) та Харкова;
— о 03:00 дев’ять бомбардувальників Ту-95МС піднялися в повітря з авіабази Енгельс-2;
— близько 05:00 18 бомбардувальників Ту-95МС вийшли на рубежі пуску над Каспійським морем і завдали удару 90 крилатими ракетами «повітря — поверхня» (п’ять ракет замість восьми на кожному носії, противник береже ресурс планера стареньких літаків). У той самий час група стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 завдала удару вісьмома крилатими ракетами Х-22 у напрямку північних і центральних областей України. Ту-22М3 (РФ має 66 штук) здатний нести три ракети Х-22, тобто з аеродрому Шайковка у Калузькій області злітали щонайменше три літаки. Одночасно противник завдав удару балістичними ракетами по Харкову з позиційних районів у Бєлгородській, Курський областях і в Криму (комбінація з 20 ракет 9в55 і крилатих ракет Х-22). Літаки Су-35 атакували України чотирма ракетами Х-31 й одною Х-59;
— о 06:30 з аеродрому Моздок злетіли п’ять МіГ-31 і завдали удару п’ятьма ракетами Х-47м2 «Кинджал»;
— о 06:48 починався другий удар: одна група крилатих ракет зайшла через Сумщину на Полтаву, інша — через Запорізьку область на Дніпро й Павлоград;
— о 07:03 почався третій удар: група крилатих ракет зайшла через Сумську область і попрямувала вглиб України, о 07:08 одна ракета підлетіла до Кривого Рогу. О 07:25 група розділилася, ракети пішли на Дніпро, Рівне, Хмельницький, Кропивницький, Луцьк, Львів і Київ. Пуск балістичних ракет у напрямку Запоріжжя з південного напрямку;
— о 07:40 повідомили про влучання в Києві, у Львові, Конотопі.
Що наша ППО? Ефективність — 81%, що в 4,5 рази вище від нормативної, тобто на рівні «фантастика». Перехопили 27 БпЛА з 36 і 87 крилатих ракет зі 108. Слід розуміти, що впродовж 30 років сили і засоби ППО планомірно і неухильно скорочували. Тямущі люди якось казали, що навколо Києва на початку 90-х ППО забезпечував 21 дивізіон. У 2010 їх лишалося 5–6. Одним із завдань ППО є прикривати промислово-адміністративні центри, тобто ми мали б мати щонайменше 25 полків. А їх стільки є? Тому прикривати суто фізично в тилу виходить далеко не все. І річ не в наших партнерах, обсягах постачань і цінах на сучасні системи ППО.
Щоб зрозуміти розмах події, згадаємо два інші удари противника:
15 листопада 2022 року: ціль удару — об’єкти енергетичної інфраструктури, 96 ракет, з котрих перехопили 75, ефективність ППО — 78%, убили трьох і поранили 17 цивільних осіб;
2 січня 2024 року: ціль удару — об’єкти ОПК й енергетичної інфраструктури, 99 ракет, з котрих знищили 72, і 35 ударних БпЛА — усі знищили, ефективність ППО — 80%, відомості про жертви та руйнування ще уточнюють.
Наслідки обстрілу Києва 2 січня 2024 року.
Висновки:
— противник вибудовує все складніші ракетно-авіаційні удари, застосовуючи сили й засоби з різних напрямків і висот, атакуючи одночасно і послідовно, поєднуючи різні засоби, ударні засоби після входження до повітряного простору України об’єднуються в групи й розділяються, намагаються виходити в райони об’єктів з різних напрямків і висот, маневрують між розвіданими районами розгортання сил і засобів ППО;
— противник застосовує ударні БпЛА, насамперед щоб виснажити ППО Сил оборони, змушує витрачати ракети й час на перезаряджання пускових установок і завдає ракетних ударів саме під час перезаряджання. Усе частіше БпЛА рухаються на малих висотах над руслами річок і над автострадами, аби уникнути виявлення й ураження, приховуючи у звичайному трафіку свої демаскувальні ознаки — акустичні й теплові;
— якщо відштовхуватися від ефективності нашої ППО, то можна припустити, що зенітно-ракетні підрозділи і підрозділи радіотехнічних військ успішно маневрують і зберігають боєздатність. Те саме стосується і наших винищувачів, адже частину засобів повітряного нападу противника перехоплюють саме вони;
— наші союзники тримають територію противника під спостереженням (ту саму авіабазу Оленья чудово бачать РЛС, які працюють зі скандинавських країн), і ця інформація вчасно потрапляє на наші командні пункти, з котрих управляють ППО;
— ППО Сил оборони має очевидні проблеми з перехопленням балістичних ракет;
— гіперзвукові ракети «Кинджал» виявилися геть не тими, якими їх малювала реклама. Підтверджено ППО ПС ЗС України;
— стратегічні бомбардувальники противника перебувають не в найкращому технічному стані, ресурс планерів і двигунів поступово вичерпується, не відзначено жодного випадку зльоту з повним ракетно-бомбовим навантаженням, існують проблеми з виробництвом/ремонтом двигунів;
— не поодинокі випадки падіння ракет, тому рубежі пуску обирають у малонаселених районах, насамперед над Каспійським морем. Наприклад, під час удару о 08:38 2 січня крилата ракета Х-101 впала в селі Петропавлівка Воронезької області РФ — вибух зруйнував половину вулиці;
— активність України в Чорному морі суттєво вплинула на можливості противника завдавати ракетних ударів з морських платформ.
Не варто бути наївними. Противнику вдається уражати намічені цілі, і це не лише лікарні й пологові будинки. Об’єкти ОПК, інфраструктури, зокрема і військової, зазнають збитків. Війна, така її природа. Хоча розміри цих збитків, за задумом ворога, мали б бути в рази більшими. Для розуміння масштабів збитків наведемо вагу бойових частин деяких ракет, котрими здичавілі стріляють по Україні: «Шахед-136» – 45 кг, ракети: Х-31 – 87 кг, 9в55 – 130 кг, Х-59 – 148 кг, Х-101/555 – 400 кг, «Калібр» – 450 кг, «Іскандер» – 480 кг, Х-47 – 500 кг, Х-22/32 – 900 кг.
Що далі?
6 листопада ГУР МО повідомило про наявність в арсеналах противника 290 балістичних і крилатих ракет до ОТРК «Іскандер», орієнтовно 165 ракет «Калібр», 160 дозвукових крилатих ракет повітряного базування типів Х-101/Х-555/Х-55, 150 надзвукових крилатих ракет типів Х-22/Х-32 і 80 гіперзвукових ракет «Кинджал», тобто загалом 685 ракет.
4 грудня у своєму інтерв’ю «Суспільному» речник ПС ЗС України полковник Юрій Ігнат повідомив, що РФ має 870 ракет різних типів.
ГУР МО України повідомляє, що виробництво ракет на потужностях російського ВПК у жовтні 2023 року склало 115 ракет, зокрема 40 Х-101 і 20 «Калібрів». Щомісяця росіяни виготовляють по 30 балістичних і 12 крилатих ракет до ОТРК «Іскандер», чотири — «Кинджал», дев’ять ракет Х-22 модернізують у досконалішу версію Х-32 (тобто конкретно тут мова не про нові ракети, а модернізацію старих).
Дещо із цього арсеналу є носієм ядерних бойових частин і виконує завдання ядерного стримування інших своїх противників, тому його не використають проти України ні в ядерному, ні в дієтичному спорядженні.
Бухгалтерія: у грудні було 870 ракет. Витратили в ударах 29.12 і 02.01 194 ракети. Залишилося 676 ракет. За місяць ворог виробить 115, тобто на кінець січня у ворога буде 791 ракета. Принаймні половина має стояти на бойовому чергуванні у складі ядерної тріади, тобто 350–400 ракет. Залишок — 390 ракет. Якщо завдавати ударів по 50–75 ракет у кожному, то є запас на 5–8 ударів у січні.
Прогноз:
— противник не зупиниться, ракетно-авіаційні удари триватимуть;
— основними цілями залишаться Київ, Одеса, Львів, Дніпро. Найбільших збитків зазнаватимуть Дніпро і Запоріжжя. Регулярних ударів противник буде завдавати по портовій інфраструктурі на узбережжі Чорного моря та на Дунаї;
— масованих ударів слід очікувати з 22 по 28 січня та в перші 10–14 діб лютого через максимальне зниження температури. Цілями стануть об’єкти електро- й теплогенерації, мережеві розподільчі пункти.
Не нехтуйте сигналами оповіщення про повітряний напад, утримуйте запаси автономності, зокрема протизастудні, зима як-не-як, знайдіть і перевірте шляхи до найближчого сховку, правило двох стін дає збої, самі бачите.
