Скажіть, а ви замислювалися, наскільки гірше все могло бути, якби не громадянське суспільство (читай: ми з вами)?
1. Я не знаю, як склалася б ситуація , якби президентом залишився Порошенко, але з моменту, коли народ масово продемонстрував, що йому pohuy і він делегує повноваження залагоджувати конфлікт тричі ухилянтові, війна була неминуча.
2. Існувало два сценарії повернення України під владу Москви. Той, який ми наразі бачимо й переживаємо, поза сумнівом, був «планом Б», адже завідомо передбачав різні неприємності для Кремля: санкції, дипломатичний тиск, обмеження по експорту військових товарів і запчастин тощо. І хоча Путін відверто помилився в оцінці рішучості Заходу, всіх цих проблем він скільки міг намагався уникнути.
3. Саме тому, значно бажанішим і довершенішим був план А — ввести війська в Україну не як агресор, а як миротворець, мета якого — погасити громадянський конфлікт, котрий тут мав запалати. Перший крок у цьому напрямку вже був зроблений — Зеленський погодився на формулу Штайнмайєра як основу врегулювання проблеми ЛДНР. Далі мали пройти вибори на цих територіях (без відновлення суверенітету) й Україна отримала б цілком «легітимні» в очах світу органи державної влади в ОРДЛО — разом із російськими маріонетками на чолі, силовими органами і, головне, армією (під вивіскою народної міліції), повністю контрольованими Кремлем. Збройний конфлікт із Києвом у цих умовах був би неминучий.
4. Вся різниця з подіями 2014-2019 року була б у тому, що для світу це був би повноцінний громадянський конфлікт, на який всі заплющили б очі, як на півтора мільйони жертв у Сирії, а пряме військове втручання Путіна сприйняли під формальні протести, але з внутрішнім полегшенням. Ми б не змогли мріяти не лише про Хаймарси чи Ф-16, а навіть і про Джавеліни. Опір би продовжувався переважно партизанський. І вже тоді з незалежною суверенною Україною на довгі роки було б покінчено. Принаймні, в офіційних кордонах.
4. Країна зуміла уникнути цієї небезпеки завдяки невеликій групі громадян, котрі щоразу виводили на Майдан людей і чинили на владу тиск, не дозволяючи припуститися трагічних помилок у її готовності «зустрітися з Путіним посередині». Мова про тих, кого влада з 2019 року називала «войовничою меншістю».
Тобто, про вас.
П.С. Так, нам і зараз не солодко. Але країну ми вже втримали. І точно маємо майбутнє
