Міністерство оборони запропонувало Президенту України Володимиру Зеленському добудувати перший український корвет ін. 58250 «Володимир Великий».
Ця пропозиція була виголошена під час візиту до Миколаєва, де на Чорноморському суднобудівному заводі знаходиться корвет, який почали будувати ще в 2011 році. Рішенням колегії Міноборони виконання цієї програми тимчасово зупинили в червні 2014 року.
Нині військове керівництво стверджує, що корпус готовий на 80%, а корвет у цілому – на 32%. Щоб відновити програму будівництва для початку робіт потрібно до мільярда гривень. Усього для повного оснащення навігацією, обладнанням та зброєю потрібно 5,8 мільярда гривень. При цьому Міноборони пропонує закінчити роботи зі зварювання корпусу на ЧСЗ, а після перевезти конструкцію на ДП «Миколаївський суднобудівний завод». І вже там завершити всі роботи з доведення корабля до бойового стану. Стверджується, що ВМС України необхідно 4 таких корвети.
Звісно, важко прогнозувати виконання цих планів та обіцянок на тлі усієї попередньої історії з розробки та виготовлення першого корабля такого класу. Аби оцінити ризики майбутнього, варто озирнутися в минуле.
Як відомо, ВМС України створювалися шляхом розподілу ЧФ колишнього СРСР і, на відміну від інших видів ЗС України, створених на базі колишніх армій і округів, з самого початку не були достатніми та збалансованими. До того ж, за наслідками розподілу колишнього ЧФ ми отримали далеко не найкращі кораблі, озброєння та інфраструктуру. Переважна більшість отриманого корабельного складу вже тоді була застарілою морально і фізично. До того ж, за наказом командування ЧФ з бойових кораблів, що підлягали передачі Україні, демонтувалося або ж виводилося з ладу цінне обладнання, озброєння, пристрої та механізми, навіть кабельні траси. Тому відновлення боєздатності таких кораблів вимагало проведення досить коштовних ремонтів.
На жаль, усі роки незалежності України розвитку національних ВМС не приділялося належної уваги, поповнення корабельним складом здійснювалося повільно, а фінансування – за залишковим принципом. Так, для ВМС України спромоглися добудувати лише 5 нових різнотипних бойових кораблів, що залишалися на різних заводах з часів колишнього СРСР. Проте процес списання застарілих кораблів значно перевищував поповнення, тому бойовий склад ВМС України постійно зменшувався. До того ж, частину кораблів було захоплено росіянами в Криму.
До речі, в акваторії Азовського моря, де немає визначеного державного кордону з РФ, взагалі не вважалося за доцільне мати комплект сил ВМС України. Наслідки цього ми відчуваємо сьогодні. Єдиним виходом із ситуації, що склалася, є оновлення корабельного складу, авіаційної техніки, озброєння і техніки родів сил ВМС України.
Відновлення боєздатності ВМС України – процес поетапний. З урахуванням обставин, на першому етапі у 2014-2015 роках основні зусилля було зосереджено на розбудові морської піхоти та берегових артилерійських частин. Зокрема, сформовано бригади морської піхоти та берегової артилерії, триває реформування сил морського спецназу, які відзначилися в зоні АТО проведенням низки успішних операцій.
Дуже актуальним залишається питання оновлення корабельного складу ВМС України. Метою є досягнення необхідної якості національного флоту шляхом оснащення його високотехнологічним озброєнням (протикорабельними ракетними комплексами морського, берегового та повітряного базування, здатними вражати берегові і морські цілі на дистанціях понад 250 км; засобами управління, розвідки і спостереження тощо), створення відповідної структури і необхідних для виконання завдань родів сил. У рамках державних програм було визначено бачення майбутнього складу ВМС України, можливостей проектних та промислових підприємств щодо забезпечення створення відповідних зразків ОВТ та оснащення ними частин і підрозділів. Очікувалось, що до 2020 року завдяки будівництву біля 30 нових кораблів, допоміжних суден та катерів має бути створене ядро національного флоту у складі вже 66 бойових та допоміжних одиниць, спроможних вирішувати бойові завдання із захисту інтересів держави на морі. Але остаточно вигляд ВМС України за сприятливих умов буде сформований лише у 2035 році.
Основу ВМС України мають становити нові корвети проекту 58250, ракетні катери типу «Лань», малі броньовані артилерійські катери типу «Гюрза-М», десантно-штурмові катери типу «Кентавр» та інші. Зокрема, Державною цільовою оборонною програмою розвитку військової техніки до 2021 року передбачалось будівництво до 3 корветів, до 3 ракетних катерів, до 18 артилерійських катерів, до 8 десантно-штурмових катерів та 20-25 допоміжних суден. Ключову роль у відродженні бойового потенціалу ВМС України має відіграти завершення будівництва головного корвету 58250 «Володимир Великий». Це перспективний бойовий корабель, який за своїми ТТХ не поступатиметься закордонним аналогам, здатний вирішувати цілу низку бойових завдань, притаманних навіть легким фрегатам. Новий корвет є єдиною реальною альтернативою на заміну фрегату «Гетьман Сагайдачний», якому у 2019 виповниться 26 років, і який потребує модернізації. Лише наявність нових корветів дозволить ВМС України виконувати завдання за межами територіальних вод. Адже ракетні катери не можуть замінити корвети, вони мають різні можливості й різне призначення.
З усім тим, військовий корабель – це складна інженерна споруда, яка являє собою комплексну систему взаємопов’язаних елементів (корпус, зброя, озброєння та технічні засоби), сукупність яких формує його бойовий та технічний обрис. І весь цей складний механізм повинен бути постійно готовим до виконання покладених на нього завдань.
Наявність надзвичайно великої кількості зразків складових бойового корабля потребує злагодженої внутрішньої і міжнародної кооперації, як з постачання, так і подальшого обслуговування. Яскравий приклад такої кооперації – багатоцільовий корабель класу «корвет» проекту 58250. Так, у створенні 29 вітчизняних зразків комплектувального обладнання (озброєння та технічних засобів) беруть участь 18 підприємств України першого рівня кооперації, 54 підприємств другого рівня кооперації та 45 підприємств третього рівня кооперації. Також постачальниками є 14 компаній з 8 провідних країн світу. Загалом у створенні бойових кораблів залучені понад 200 підприємств.
Ідеологія створення корвету проекту 58250 полягає в створенні багатоцільового корабля, який здатен протистояти всім видам загроз, як самостійно, так і у складі корабельних тактичних груп та угруповань різнорідних сил. Тобто, у бойовому складі ВМС Збройних Сил України необхідно мати кораблі, які спроможні виконувати завдання:
– боротьби з надводними кораблями та підводними човнами;
– універсальної оборони корабельних з’єднань;
– блокади визначених районів та забезпечення морської блокади визначеної ділянки узбережжя з морського напрямку;
– участі в миротворчих та антитерористичних операціях.
Ці завдання з різним ступенем реалізованості спроможні виконувати ракетні катери, корвети, фрегати та есмінці.
Аналіз оперативно-тактичних характеристик багатоцільових кораблів та їх бойових можливостей доводить, що найбільший спектр бойових завдань з мінімальною вартістю будівництва можуть виконувати кораблі класів «корвет» та «фрегат». Враховуючи відносно велику вартість кораблів класу «фрегат», яка є завеликою для економіки України, було запропоновано та затверджено рішення щодо проектування та будівництва корабля класу «корвет» зі збільшеною автономністю та водотоннажністю.
Рішення щодо проектування та будівництва корабля класу «корвет», здатного вирішувати завдання універсальної оборони корабельних з’єднань, боротьби з надводними кораблями та підводними човнами, а також спроможного брати участь у миротворчих та антитерористичних операціях, приймалося з урахуванням наступного:
– обмеженості фінансування ЗСУ, яке не дозволяє мати у бойовому складі ВМС кораблі усіх необхідних класів;
– здатності корабля класу «корвет» виконувати завдання, притаманні кільком класам: фрегатам, кораблям управління і радіолокаційного дозору та корветам;
– можливостей оборонно-промислового комплексу України створити корпус корабля з використанням блоково-секційної технології будівництва та, як результат, мати уніфіковану платформу зі значним модернізаційним потенціалом, яка пристосована до гнучкої зміни складу ОВТ.
Для виконання цих завдань корабель було запропоновано озброїти протикорабельними та зенітними ракетними комплексами, універсальною артилерією середнього та малого калібру, вертольотом, торпедними апаратами, засобами РЕБ та комплектом радіоелектронного обладнання для забезпечення навігації, зв’язку та висвітлення морської обстановки. Середня вартість такого серійного корабля проекту 58250 за орієнтовними розрахунками становить $280 млн.
Пропозиції щодо створення корабля класу «корвет» надавались Командуванням ВМС ще у 90-х роках, і тільки у 2003 році Командувачем ВМС було запропоновано рішення щодо створення корабля класу корвет у межах національного проекту. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.05 №325-р. «Про будівництво корабля класу “корвет”» було офіційно започатковано процес його створення. У листопаді 2009 року були завершені роботи над технічним проектом, а з 17 грудня 2009 року було виконано офіційну закладку корабля та розпочато його будівництво. З 2011 року роботи було продовжено у рамках «Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250», затвердженої Постановою Кабінетів Міністрів України від 09.11.11 року № 1150. Однак у 2012 році було отримано вказівки від Міністерства оборони України щодо тимчасового припинення фінансування робіт зі створення корвету та проведення «ревізії» державних програм державними комісіями.
Утвореною комісією було запропоновано продовжити будівництво кораблів класу «корвет». А з метою зменшення фінансового навантаження на бюджет з урахуванням максимально можливого збереження бойового потенціалу корабля запропоновано оптимізацію Програми здійснити наступним чином: зменшити кількість кораблів за Програмою з 4-х до 3-х; скоротити закупівлю комплектів боєзапасу з 5-ти до 3-х; відмовитися від модернізації корабля та системи базування до 2021 року. Крім того, було запропоновано оснастити кораблі вітчизняними протикорабельним ракетним та зенітно-ракетним комплексами, розроблення яких доручити підприємствам Державного концерну «Укроборонпром», а також відмовитися від оснащення корабля гідроакустичною станцією, що буксирується, але зберегти об’єми для подальшої модернізації.
Після завершення «ревізії» у тому ж році Генеральним штабом було запропоновано оцінити необхідність переходу до будівництва патрульних кораблів на заміну «корветів». У результаті цих ревізій та обговорень було втрачено фінансовий рік. У 2013 фінансування було відновлено, але було сплачено лише 65% від передбачених програмою витрат. У 2014 році відповідно до рішення Колегії Міністерства оборони України фінансування робіт зі створення корвету знову припинено і не відновлено по сьогодні. Однак за обігові кошти підприємств роботи із розробки РКД національних складових корабля частково продовжуються, оскільки офіційного припинення програми не відбулось. На цей час розроблено понад 60% від загальної кількості робочої конструкторської документації на корабель (із загальної кількості 3989 конструкторських документів). Розробляється РКД на 21 із 29 вітчизняних зразків комплектувального обладнання (озброєння та технічні засоби). На 6 зразків комплектувального обладнання закінчено розроблення РКД та розпочато виготовлення дослідних (головних) зразків, один зразок обладнання виготовлено, проведено міжвідомчі випробування та підготовлено його постачання на завод-будівельник. Орієнтовна вартість закінчення робіт за контрактом (розроблення РКД на корабель, розроблення, виготовлення та випробування 29 вітчизняних головних зразків ОВТ) складає 1,6 млрд грн (у цінах 2014 року).
Будівництво головного корабля класу «корвет» за проектом 58250 здійснюється за державним контрактом, укладеним з ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», м. Миколаїв. На цей час сформовано всі 7 блоків корпусу головного корабля, розпочато формування 8-го блоку (надбудови), та проводяться роботи щодо підготовки сформованих блоків до монтажу обладнання; для насичення сформованих блоків платформи частково закуплено комплектувальне обладнання, а саме: вітчизняного виробництва (26 найменувань); іноземного виробництва; діє 7 контрактів на постачання основного іноземного обладнання та озброєння (артилерійська установка середнього калібру, артилерійські установки малого калібру, головні двигуни-дизелі, дизель-генератори, гвинти керованого кроку та валопроводи, шпилі), за якими вже сплачено 101,26 млн грн. Орієнтовна вартість побудови корабля (у цінах 2014 року) складає 5,326 млрд грн.
Головний корабель з 4-ох в серії повинен був увійти до складу вітчизняних ВМС у 2016 році. Через системне недофінансування проекту ступінь його загальної готовності складає 32 %. Протягом 2009-2013 років на проектування та будівництво витрачено 569,2 млн грн. Однак з 2014 року роботи щодо розробки та будівництва корабля не фінансуються. Указ Президента України та доручення Кабінету Міністрів України щодо вжиття заходів з розроблення та будівництва кораблів класу «корвет» не виконані. У 2015 році відбулася міжвідомча нарада під головуванням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Турчинова О.В. з питання «Стан виконання окремих проектів розвитку озброєння, військової техніки та організації виробництва боєприпасів в Україні» від 21 жовтня 2015 року. Тоді було запропоновано опрацювати питання щодо припинення фінансування проекту «корвет» та використання отриманого набутку для модернізації наявного корабельного складу ВМС ЗС України. На що у ВМС заявили, що виконання цього рішення може призвести до низки негативних наслідків, від руйнації національної системи кораблебудування, дискредитації країни як надійного партнера серед іноземних постачальників унікального обладнання, аж до втрати бойового потенціалу ВМС України, наслідком чого буде панування ворожого флоту біля наших берегів, видобуток вуглеводневої сировини в нашій виключній економічній зоні та інші виклики національним інтересам України на морі.
Тоді ж у ВМС стверджували, що необхідна для добудови корвета значна сума коштів все ж таки не є критичною для держави. Також заявлялось, що проблема корвета полягає не в коштах, а в площині комунікації політиків, акціонерів та суспільства. Отже, треба шукати шляхи розв’язання цього питання, залучення коштів іноземних партнерів (як варіант, військово-технічна допомога країн-членів НАТО), приватних підприємств, громад тощо.
Слід зазначити, що 29 вітчизняних зразків комплектувального обладнання будуть основою для розбудови ВМС, це дозволить провести модернізацію фрегата «Гетьман Сагайдачний», оснащувати створеними зразками новий ракетний катер «Лань», середній розвідувальний корабель, ПКРК «Нептун» береговий та корабельні варіанти, ЗРК «Корал» та інші кораблі (катери, берегові частини) ВМС.
Окрім будівництва корабля проекту 58250, Програма передбачає створення відповідної інфраструктури базування кораблів, закупівлю боєприпасів та підготовку технічного персоналу. З урахуванням зміни геополітичної ситуації на Чорному морі, розв’язання цих проблемних питань є критично важливим для розвитку ВМС ЗС України. Командування ВМС неодноразово наполягало на поновленні фінансування «Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250».