Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 27.12.2024

1. У російському уряді поскаржилися, що «дружні» країни відмовляються інвестувати в росію.

— Міністр фінансів росії Силуанов заявив, що «дружні» країни не проявляють великого бажання інвестувати в акції російських компаній.

— За його словами, ідея росії щодо створення так званих «депозитарних мостів», які мали б відкрити російський фінансовий ринок для «дружніх інвесторів» і одночасно дозволити росіянам інвестувати в цінні папери «дружніх» країн, розвивається «важко» і «непросто».

— Серед інвесторів із «дружніх» країн існує насторога щодо участі на російському фінансовому ринку. Це пояснюється тим, що країни не хочуть потрапити під вторинні санкції.

— росія «максимально зацікавлена» в залученні іноземних інвесторів, попри те, що активи інвесторів з «недружніх» країн були конфісковані і частково націоналізовані, а компаніям, які покинули російський ринок, держава залишила лише 10% вартості їхніх активів.

— Окрім «міждепозитарних мостів», амбітний проект Кремля включав створення єдиної валюти для країн БРІКС, створення аналогу SWIFT, незалежного клірингового центру, рейтингового агентства та біржі для сировини.

— Однак країни БРІКС ставилися до цих ініціатив прохолодно.

Зокрема, зустріч міністрів фінансів та голів центральних банків БРІКС була проігнорована Китаєм, Індією та Південною Африкою, які направили замість міністрів своїх заступників та молодших чиновників.

2. Російські нафтопереробні заводи зіткнулися з різким спадом у 2024 році, досягнувши мінімального рівня переробки за останні 12 років.

— Причини цього включають вимушені ремонти через атаки дронів, технологічні санкції, а також зниження маржі, що зробило вигіднішою відправку сирої нафти, ніж її переробку.

— Загальний обсяг переробки очікується на рівні 266,9 млн тонн, що на 8,1 млн тонн менше, ніж у 2023 році.

— Найбільші втрати обсягів зафіксовано на Туапсинському НПЗ, НижегородНОС і Новошахтинському заводі. Ремонтні роботи значно вплинули на завантаження первинних потужностей, які простоювали на 12,6% загальної місткості.

— Попит на світовому ринку нафтопродуктів також сповільнився, головним чином через уповільнення економіки Китаю, що ускладнило ситуацію для російських виробників.

— Атаки дронів і подорожчання кредитів стали додатковим тягарем для галузі. Влада обмежує підвищення цін на паливо, що ще більше посилює фінансовий тиск на нафтопереробні підприємства. Особливо постраждали невеликі заводи, які працюють за спрощеними схемами переробки.

3. У 2024 році росія зіткнулася з рекордним за 13 років зростанням цін на бензин, що стало наслідком скорочення виробництва пального на понад 10% унаслідок атак дронів на НПЗ.

— За даними Росстату, середня ціна бензину зросла на 11%, досягнувши 60,57 руб. за літр, а в регіонах Далекого Сходу ціни перевищили 70 руб. за літр.

— Цей стрибок цін став найзначнішим з 2011 року, коли бензин подорожчав на 14,9%. Для порівняння, у 2023 році зростання цін становило 7,2%. Уперше за шість років ціни на бензин зросли вище за загальну інфляцію (9,7%), що створює ризик додаткового розгону інфляції через подорожчання доставки товарів.

— Уряд рф намагався стримувати ціни, запровадивши заборону на експорт бензину після зупинки роботи кількох НПЗ через атаки дронів. Попри це, обсяги переробки нафти впали до найнижчого рівня з 2012 року, склавши 266,9 млн тонн. Це на 8,1 млн тонн менше, ніж у 2023-му. Водночас статистика виробництва пального була засекречена.

— У 2025 році прогнозується подальше подорожчання бензину на 10-15%, а за несприятливого сценарію — до 20%. Причинами називають підвищення тарифів «Транснафти», зростання акцизів на бензин (14%) і дизпаливо (16%), а також вплив девальвації рубля, інфляції та світових цін на нафту.

4. росія, попри амбіції створити самодостатню військову промисловість, залишається критично залежною від західних технологій для виробництва високоточної зброї, такої як експериментальна ракета «Орешнік».

— Це підкреслює слабкість її військової економіки в умовах санкційного тиску.

— Два провідні російські інститути, Московський інститут теплотехніки та компанія «Созвездие», які займаються розробкою ракет, активно шукають фахівців із знанням систем управління ЧПУ (комп’ютерного числового управління) Fanuc (Японія), Siemens і Heidenhain (Німеччина).

— Це обладнання є ключовим для виробництва високоточних деталей і ракет.

— Незважаючи на багаторічні спроби розвинути власну індустрію ЧПУ, росія досі не змогла створити конкурентоспроможні аналоги. Навіть китайські машини, які росія почала закуповувати у великих кількостях, оснащуються контролерами німецького або японського виробництва.

— Хоча експортний контроль значно ускладнив постачання ЧПУ до росії, Москва все ще знаходить шляхи обходу обмежень.

— Наприклад, у 2024 році через Китай було поставлено обладнання на суму щонайменше $3 млн, зокрема системи управління Heidenhain TNC640, які використовуються в оборонній промисловості.

— Залежність від західних технологій є слабким місцем російської військової промисловості.

— Посилення контролю за експортом ЧПУ та ключових компонентів може ще більше послабити здатність росії виробляти високоточну зброю та технології, ускладнюючи її можливості обходити санкції.

5. Російської влада вирішила звернутися до інших країн за фінансуванням на ремонт застарілої житлово-комунальної інфраструктури, таке рішення підкреслює як масштаб проблем, так і глибину економічної кризи в рф.

— Міністерство будівництва росії заявило про необхідність 4,5 трлн рублів до 2030 року для модернізації житлово-комунального господарства.

— Проте бюджетом рф на найближчі три роки виділено лише 150 млрд рублів — це менше 4% від заявленої суми.

— У пошуках коштів російські чиновники планують звертатися до країн БРІКС та міжнародних організацій, таких як UN-HABITAT, пропонуючи співпрацю на міжнаціональних виставках і форумах.

— Це свідчить про критичну залежність від зовнішнього фінансування.

6. Саудівська Аравія посіла перше місце з імпорту російського мазуту в листопаді.

— Згідно з даними LSEG, у листопаді Саудівська Аравія стала основним покупцем російського мазуту та вакуумного газойлю. Експорт цих нафтопродуктів з росії зріс на 6% порівняно з попереднім місяцем і досяг близько 4,26 млн тонн.

— Азіатські країни стали основними споживачами російського мазуту та вакуумного газойлю після того, як ЄС запровадив повну заборону на закупівлю російських нафтопродуктів у лютому 2023 року.

— Прямі поставки мазуту та вакуумного газойлю з російських портів до Саудівської Аравії збільшились майже на 30% у листопаді порівняно з попереднім місяцем, досягнувши 0,85 млн тонн.

— За даними CREA, обсяг поставок російської нафти до Індії знизився на 55% у листопаді, що стало найнижчим показником з червня 2022 року, хоча ціни на російську нафту були знижені.

— Останнім часом Індія активно шукає альтернативні джерела постачання нафти.

— Згідно з інформацією ринкових джерел, скорочення поставок мазуту до Китаю пов’язане з майбутнім підвищенням податків, що призведе до збільшення вартості імпортованих нафтопродуктів.

7. ЄС готує нові санкції проти «тіньового флоту» росії через інцидент у Балтійському морі.

— Європейський Союз посилить захист підводних комунікацій у Балтійському морі після пошкодження кабелів, в якому підозрюють росію.

— ЄС висловив свою позицію у спільній заяві Європейської комісії та Високого представника щодо розслідування інциденту з пошкодженням електричних і дата-кабелів у Балтійському морі.

— Цей інцидент є останнім у серії атак на критично важливу інфраструктуру, і ЄС висловлює солідарність із Фінляндією, Естонією та Німеччиною, йдеться в заяві.

— Європейський Союз рішуче засуджує будь-які спроби навмисного знищення інфраструктури, що має стратегічне значення для Європи.

— Згідно з підозрами, судно, причетне до інциденту, є частиною так званого «тіньового флоту» росії, який становить загрозу для безпеки та навколишнього середовища, одночасно підтримуючи військовий бюджет країни.

— У відповідь на це ЄС посилює заходи з охорони підводних кабелів, підкреслюючи, що постачання електроенергії в регіоні наразі не під загрозою.

8. Польща планує використати своє головування в Раді ЄС у 2025 році для посилення санкцій проти росії, зокрема в енергетичному секторі, та зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв.

— Ці кроки мають на меті скоротити доходи Кремля, які продовжують фінансувати війну проти України.

— З початку війни Європа витратила понад 200 млрд євро на російську нафту і газ.

— Незважаючи на ембарго на імпорт морської сирої нафти, лазівки в санкціях дозволяють зберігати значну торгівлю, зокрема зі зрідженим природним газом і ядерним паливом.

— Новий уряд Дональда Туска, який займе керівну роль у Раді ЄС із січня 2024 року, прагне заборонити імпорт російського ЗПГ, ввести обмеження на використання російських ядерних технологій і палива, підвищити прозорість у торгівлі енергоресурсами, щоб чітко відстежувати походження палива.

— Угорщина, яка має тісні енергетичні зв’язки з росією (зокрема через співпрацю з «Росатомом»), виступає проти санкцій на ядерний сектор.

— Польща може запропонувати компроміс у вигляді блокування нових проектів із росією, залишаючи існуючі контракти в силі.

— США, як ключовий постачальник ЗПГ до Європи, можуть посилити свою роль на європейському енергетичному ринку. Це створює можливість зменшити залежність від російського газу, хоча й з ризиком загострення торгових відносин між ЄС і Вашингтоном.

— ЄС розглядає можливість введення «дорожньої карти» щодо повного відмови від російських енергоносіїв та запровадження нових правил блокування реекспорту російського ЗПГ через європейські порти вже в перші місяці 2025 року.

— Обмеження експорту ЗПГ та ядерного палива можуть завдати значних фінансових збитків Кремлю, зменшивши його здатність фінансувати військові дії.

— Посилення санкцій може змусити росію переорієнтувати енергетичний експорт на інші ринки, такі як Азія, але логістичні складнощі та перевантаження ринків можуть обмежити цей потенціал.

— Головування Польщі в Раді ЄС може стати критичним моментом у посиленні європейських санкцій проти росії.

— Однак успіх цих ініціатив залежатиме від здатності знайти консенсус серед країн-членів, зокрема з Угорщиною, яка традиційно блокує жорсткіші заходи проти Кремля.