Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 27.01.2025
1. росія може зіткнутися з хвилею корпоративних банкрутств у 2025 році через високі процентні ставки, які досягли 21%, та інфляцію на рівні 9,5% у 2024 році.
— Частка компаній із ризикованим рівнем боргового навантаження подвоїлася, досягнувши 20% від загального доходу корпоративного сектору.
— Відзначається різке збільшення неплатежів від контрагентів, що зросли до 37% від загального доходу компаній, порівняно з 20% у попередні роки.
— Найбільший мобільний оператор МТС показав падіння чистого прибутку на 88,8% у третьому кварталі через зростання процентних витрат.
— «Російські залізниці» зазнали збільшення витрат на обслуговування боргів на 4 мільярди доларів.
— Частка компаній із рентабельністю оборотного капіталу нижче безризикової ставки зросла до 66%, що стало причиною скорочення інвестицій у виробничі потужності.
— Прогнозується, що інвестиції впадуть до 1,7-2,0% у 2025 році у порівнянні з 7% у 2024 році, що посилює економічний тиск і знижує потенціал зростання економіки країни.
2. російська металургія стикається з серйозними проблемами: виробництво промислових металів різко знижується.
— ММК скоротив випуск сталі на 14% у 2024 році, до 11,95 млн тонн, що стало найгіршим результатом за п’ять років, а виплавка чавуну впала на 4,5%.
— ГМК «Норнікель» відзвітував про зниження виробництва більшості ключових металів, зокрема нікелю на 6% та міді на 12%.
— Основною причиною називають санкції, падіння внутрішнього попиту та скорочення експорту.
— Китай, на який припадає значна частина експорту «Норнікеля», знизив закупівлі російської міді на 19% у 2024 році, а доля росії на китайському ринку скоротилася з 5,6% до 4,2%.
— Експорт сталі також скоротився на 22%, а продажі сталевих труб знизилися вчетверо. Попит на сталь усередині країни впав на 3 млн тонн через високі ставки ЦБ і проблеми будівельного сектору.
— Прогнозується подальше скорочення споживання сталі у 2025 році на 2-3%.
— Якщо ситуація не зміниться, галузь може переглянути інвестиційні плани та скоротити виробництво.
3. Постачання нафти з росії за кордон у 2024 році скоротилися на 2,2%, до 295 млн тонн, демонструючи негативні наслідки санкцій та зниження попиту на російські енергоресурси.
— Відчутне падіння відбулося через зменшення відвантажень по нафтопроводу «Дружба» до Словаччини та Чехії, а також із портів Новоросійськ і Усть-Луга, що обслуговують європейські маршрути.
— Попри це, зростання експорту спостерігалося по «Дружбі» до Угорщини та з порту Козьміно, звідки преміальний сорт ВСТО переважно відправляється до Китаю та Індії.
— Серед найбільших російських нафтових компаній найбільше падіння експорту показала «Татнафта» – на 7,5% (до 7,98 млн тонн).
— Також зменшили постачання за кордон ЛУКОЙЛ (на 6,39%, до 32,5 млн тонн) і «Роснефть» (на 0,71%, до 78,35 млн тонн).
Аналіз ситуації
— Скорочення постачання до Європи свідчить про дедалі сильніший вплив санкцій і переорієнтацію європейських країн на альтернативні джерела енергоресурсів.
— Угорщина, як виняток, продовжує співпрацю через свою залежність від російської нафти, що піддає її критиці з боку інших країн ЄС.
— російські енергокомпанії стикаються з дедалі більшою конкуренцією та скороченням ринків збуту, що вказує на системну деградацію галузі через міжнародну ізоляцію.
— Ці дані підкреслюють, як війна проти України та санкції підривають російську економіку, зменшуючи доходи від ключового джерела прибутків – експорту нафти.
4. У 2024 році прибутки промислових компаній Китаю впали третій рік поспіль, відображаючи зростаючі економічні труднощі країни, які посилюються через нові торговельні загрози з боку адміністрації Дональда Трампа.
— Згідно з даними Національного бюро статистики Китаю (NBS), за рік прибутки промислових підприємств знизилися на 3,3%, після падіння на 2,3% у 2023 році.
Основні тенденції
— У грудні прибутки промисловості зросли на 11%, що виглядає як тимчасовий відскок після падіння на 7,3% у листопаді.
— Заводські ціни продовжували падати другий рік поспіль, негативно впливаючи на рентабельність компаній.
— За видами власності найбільше падіння прибутків відбулося в державних компаніях (-4,6%), за ними йдуть іноземні (-1,7%) і приватні (-0,5%) підприємства.
Системні проблеми
— Китайська економіка постраждала через кризу на ринку нерухомості, слабкий внутрішній попит та низький рівень довіри бізнесу.
— За рік уряд впровадив декілька раундів стимулювання, зокрема програми обміну споживчими товарами, але цього виявилося недостатньо.
— Незбалансованість зростання: промислове виробництво випереджає роздрібні продажі, а рівень безробіття продовжує зростати.
Виклики на міжнародній арені
— У грудні Китайський експорт зріс, адже компанії поспішали відвантажити продукцію через очікування нових тарифів від адміністрації Трампа.
— Президент Трамп вже оголосив про можливе запровадження 10% штрафного мита на китайський імпорт, що загрожує подальшим погіршенням зовнішньої торгівлі Китаю.
— Падіння прибутків навіть попри державні стимули підкреслює уразливість китайської економіки перед обличчям як внутрішніх викликів, так і зростаючого міжнародного тиску.
5. Європейський Союз досягнув угоди щодо продовження санкцій проти росії через її агресію проти України.
— Це рішення було відкладене з грудня через опозицію Угорщини, однак зараз прем’єр-міністр Віктор Орбан відмовився від своєї позиції в обмін на запевнення з боку ЄС щодо енергетичної безпеки.
Ключові моменти
— Рішення Угорщини: Будапешт раніше блокував продовження санкцій, посилаючись на необхідність дочекатися інавгурації Дональда Трампа. Орбан також наголошував на потребі тиску на Україну щодо відновлення транзиту російського газу.
— Заява ЄС: В обмін на згоду Угорщини, Євросоюз надасть запевнення щодо допомоги Україні у відновленні її енергетичної інфраструктури, а також щодо вирішення питань газо- та нафтових поставок.
— Санкції: ЄС вже ухвалив 15 пакетів санкцій проти росії з початку війни, які мають продовжуватися кожні шість місяців за одностайної підтримки всіх членів блоку.
Енергетичні питання
— Зупинка транзиту російського газу: Україна припинила транзит російського газу до Європи після завершення довгострокового контракту 31 грудня. Хоча на цей маршрут припадало лише 5% європейських потреб, Угорщина та Словаччина залишалися залежними від поставок.
— Альтернативи: Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий пропускати газ з Азербайджану через українську територію, що може частково компенсувати втрату російського транзиту.
Перспективи
— Очікується, що Угорщина підпише угоду щодо санкцій на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі в понеділок.
— Тим часом ЄС вже працює над розробкою наступного пакета санкцій, хоча опозиція Угорщини може знову ускладнити переговори.
6. Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС про невизнання виборів у Білорусі.
— Через відсутність підпису Угорщини ЄС не зміг опублікувати спільну заяву 27 своїх членів.
— Натомість голова дипломатії ЄС Кая Каллас та єврокомісар з політики добросусідства та розширення Марта Кос оприлюднили свою заяву.
— У документі наголошувалося, що вибори 26 січня не були «ні вільними, ні справедливими», а білоруський народ «заслуговує на реальний голос у питанні про те, хто керуватиме його країною».
7. Чехія активно підтримує ініціативу обмеження пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні.
— Це питання представники Чехії активно просувають для включення в 16-й пакет антиросійських санкцій.
— Глава МЗС Чехії Ян Ліпавський наголосив, що російські дипломати часто діють як шпигуни під дипломатичним прикриттям, і це всім відомо.
— Пропозиція Чехії передбачає, щоб російські дипломати отримували візи та дозволи на проживання, які обмежували б їхнє пересування лише країною перебування, а не всією Шенгенською зоною.
— Крім того, Чехія виступає за прийом тільки біометричних паспортів, які складніше підробити.
— Підтримка цієї ініціативи зростає: понад десять країн-членів ЄС вже підтримали її, а інші готові долучитися.
— Якщо ініціативу не включать до 16-го пакету санкцій, Чехія наполягатиме на її включенні до наступного.
— Чехія демонструє рішучість у протидії російській агресії, домагаючись посилення тиску на Кремль як на політичному, так і на економічному рівнях.
8. Анкара відновлює дипломатичні зусилля, щоб повернутися до переговорів з ЄС щодо енергетики, прагнучі стати великим постачальником природного газу.
— Ці зусилля збігаються з пошуком країнами ЄС, такими як Угорщина та Словаччина, альтернатив російському газу після завершення угоди про транзит через Україну на початку року.
— «Ми маємо Південний газовий коридор, — заявив посол Туреччини в ЄС. — Він забезпечує 18 мільярдів кубометрів газу, переважно з Азербайджану, і його можна розширити, інтегрувавши з ресурсами Середземномор’я».
— Переговори між Туреччиною та ЄС щодо енергоресурсів були припинені у 2019 році через конфлікт між Анкарою та Кіпром щодо прав на видобуток газу у водах Середземного моря.
— Туреччина також імпортує російський газ через «Турецький потік» — трубопровід, який після припинення угоди між росією та Україною став єдиним шляхом постачання російського газу до Європи.
— Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган прагне зробити країну регіональним «газовим хабом», використовуючи імпорт від сусідів і нарощуючи власний видобуток.
9. Литва та Естонія першими в НАТО погодилися збільшити витрати на оборону до 5% ВВП під тиском адміністрації президента США Дональда Трампа.
— Цей крок демонструє готовність країн Балтії відповідати на нові виклики безпеки, враховуючи їхнє сусідство з росією.
Основні деталі:
— Рішення Литви:Збільшення оборонного бюджету до 5-6% ВВП з наступного року і до 2030 року. Зараз цей показник становить 2,9%.
— Рішення Естонії: Намір виділити 5% ВВП на оборону, що перевищує поточні витрати в 3,7%.
— Тиск США: Трамп наполягає на збільшенні витрат на оборону серед союзників НАТО, прагнучи встановити новий стандарт у 5% ВВП.
— Європейський контекст: Підвищення загального неофіційного орієнтира НАТО з 2% до 3-3,5% обговорюватиметься на саміті в червні.
Виклики фінансування:
— Литва планує фінансувати витрати за рахунок державних позик і європейських оборонних фінансових інструментів.
— Естонія розглядає «скорочення в державному секторі» як можливе джерело фінансування.
— На тлі зростання загроз з боку росії та зміцнення єдності НАТО, країни Балтії посилюють свою обороноздатність. Це також відповідає довгостроковим прагненням США зменшити залежність Альянсу від американського фінансування.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 26.01.2025
1. Ціна російської нафти Urals у рублях опустилася нижче рівня, закладеного у бюджет рф на 2025 рік.
— Ще до 22 січня вартість Urals перевищувала закладений у бюджет показник у 6726 рублів за барель (при ціні $69,7 за барель і курсі 96,5 рубля за долар).
— Проте 22 січня ціна Urals впала до 6611 рублів за барель, що на 115 рублів нижче від бюджетного орієнтира, а 23 січня — до 6426 рублів за барель (мінус 300 рублів).
— Середня ціна Urals у доларах за ці два дні становила $66,16 та $65,38 за барель, що також свідчить про тенденцію до падіння.
2. Обсяг видач іпотечних кредитів у росії у грудні 2024 року впав на 70% порівняно з тим самим місяцем 2023 року, а кількість виданих кредитів скоротилася на 68%.
— російські банки видали у грудні лише 60,74 тисячі іпотечних кредитів на суму 260,22 мільярда рублів, тоді як у грудні 2023 року було оформлено 188,72 тисячі кредитів на 855,05 мільярда рублів.
— Загалом за підсумками 2024 року росіяни оформили 1,15 мільйона іпотечних кредитів на 4,96 трильйона рублів, що свідчить про падіння на 43% за кількістю та на 40% за обсягом порівняно з 2023 роком.
— Для порівняння, у 2023 році було видано 2,01 мільйона кредитів на загальну суму 8,26 трильйона рублів.
— Ці дані чітко демонструють масштабний економічний спад, зумовлений ізоляцією росії через міжнародні санкції, наслідками війни проти України та подальшою економічною дестабілізацією.
— Банки змушені діяти у середовищі фінансової невизначеності, а пересічні росіяни – у реальності стрімкого зниження доходів, що унеможливлює навіть базові інвестиції в нерухомість.
3. Афганістан заборонив студентам їхати на навчання до росії.
— Міністерство вищої освіти Афганістану заборонило 500 студентам виїжджати на навчання до росії, заявивши, що перебування там може «викривити їхні переконання».
— За інформацією афганської газети «Хашт-е Собх», чиновники пояснили це тим, що «їдуть до росії мусульманами, а повертаються комуністами».
— Студенти, які претендували на російські стипендії, розповіли, що реєструвалися для участі в програмі ще кілька років тому та виконали всі необхідні адміністративні процедури після складання іспитів у 2024 році.
4. Минулого тижня поставки російського газу через газопровід «Турецький потік» досягли історичного максимуму з моменту його запуску у 2020 році.
— За даними ENTSOG, з 13 по 19 січня обсяг поставок через ГІС «Странджа 2» на кордоні Туреччини та Болгарії перевищив 376 млн кубометрів.
— Це рекордний показник за тиждень, який перевищив попередній максимум у 373 млн кубометрів, встановлений у жовтні 2024 року. «Турецький потік» пролягає з росії до Туреччини через Чорне море та має пропускну здатність 31,5 млрд кубометрів газу на рік.
— Газопровід призначений для забезпечення постачання газу в Туреччину, а також країни Південної та Південно-Східної Європи.
— Наразі він залишається єдиним активним маршрутом постачання російського газу до Європи.
— За підсумками минулого року обсяг поставок російського газу цим маршрутом склав понад 16,5 млрд кубометрів, що майже на чверть більше, ніж у 2023 році.
5. Протести в Словаччині збирають 100 000 людей, які засуджують пропутінський напрямок уряду Фіцо.
— Близько 100 тисяч людей вийшли на вулиці міст по всій Словаччині у п’ятницю, вимагаючи від уряду Роберта Фіцо припинити проросійську політику та дотримуватися зобов’язань країни перед ЄС і НАТО.
— У столиці Братиславі зібралося близько 60 тисяч людей, де громадяни закликали уряд поважати вибір словаків, зроблений ще 2004 року, коли країна приєдналася до Євросоюзу та НАТО.
— Акції протесту, які пройшли у понад 30 містах країни, організувала громадська ініціатива «Словаччина – це Європа». Вони стали відповіддю на зовнішньополітичний курс уряду, який з моменту приходу Фіцо до влади в жовтні 2023 року орієнтується на Москву.
— Серед вимог демонстрантів — ефективне управління, прозорість у зовнішній політиці та відставка прем’єра.
— Фіцо, відомий своїм комуністичним минулим, викликав обурення словаків зустріччю з путіним у грудні 2024 року, припиненням військової допомоги Україні та виступами проти санкцій ЄС проти росії. Депутат від його партії Smer навіть припустив можливість виходу Словаччини з ЄС.
— Протестуючих підтримали відомі діячі, зокрема чеський актор Болек Полівка, який назвав заяви Фіцо про «іноземні перевороти» актом відчаю.
6. Естонія незабаром відключиться від російської енергосистеми.
— Під час десинхронізації можливі провокації з боку рф, ми маємо бути готовими до цього, — очільник МВС Естонії Лаурі Ляенеметс.
— 8 лютого енергосистеми країн Балтії відключаться від з’єднання з мережами росії та білорусі. З’єднання, або синхронізація з мережевою частотою континентальної Європи відбудеться наступного дня, 9 лютого.
— «Ми повинні пам’ятати, що синхронізація з Європою — це важливий крок, що розриває зв’язок із росією. Вона усуває значну залежність і можливість впливу, фактично ліквідовуючи останній «канат», що зв’язує нас зі сходом.
— Залізничне сполучення вже відсутнє, а економічна залежність зведена до мінімуму.
— В енергетичній сфері цю подію можна порівняти за значимістю зі вступом Естонії до Шенгену або ЄС. Причому цей крок Естонія робить разом із Латвією та Литвою.
— При цьому наш східний сусід нікуди не дінеться», — цитують Ляенеметса радіоновини ERR. За його словами, перемикання підготовлено ретельно, і для людей воно пройде непомітно.
7. Сполучені Штати поставили жорсткі вимоги Індії щодо дотримання санкцій проти росії, підкресливши, що танкери з російською нафтою повинні бути розвантажені до 27 лютого, аби уникнути подальших обмежень.
— Такі заходи покликані посилити тиск на москву та скоротити її доходи від продажу нафти, повідомив міністр нафти Індії Панкадж Джайн.
— На початку січня Вашингтон запровадив жорсткі санкції проти російських нафтових виробників і судноплавства, суттєво ускладнивши експорт з другої за обсягами видобутку нафти країни світу.
— Це рішення призвело до ще більшого обмеження доступу російської нафти до світового ринку.
— Джайн підтвердив, що крайній термін розвантаження танкерів — 27 лютого, а всі фінансові операції повинні завершитися до 12 березня.
— Хоча Індія офіційно дотримується лише санкцій ООН, а не тих, що вводяться окремими державами, страх перед вторинними санкціями США ускладнює операції з російською нафтою.
— Це зумовлено тим, що індійські банки та компанії активно інтегровані у світову фінансову систему, залежну від США.
— З моменту початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Індія стала головним покупцем російської морської нафти, яку продають зі значними знижками.
— Проте Вашингтон та союзники наклали обмеження на ціну російської нафти на рівні 60 доларів за барель, змушуючи Індію адаптуватися до нових умов.
— Індійські нафтопереробники, що раніше незначно залежали від росії, тепер стикаються з труднощами в забезпеченні поставок через санкції США.
— Міністр нафти Хардіп Сінгх Пурі заявив, що російська нафта, яка до війни складала лише 0,2% імпорту, тепер становить понад третину.
— Тим часом у самому енергетичному секторі Індії тривають внутрішні реформи, зокрема щодо розширення нафтопереробних потужностей.
— Це може зменшити залежність країни від імпорту та завдати росії додаткових економічних збитків.
8. НАТО розпочало безпрецедентну ініціативу обміну секретною військовою інформацією з оборонною промисловістю ЄС, щоб стимулювати збільшення виробничих потужностей зброї та обладнання.
— Цей крок є частиною стратегії нового генерального секретаря НАТО Марка Рютте, спрямованої на адаптацію альянсу до реалій війни росії проти України та загострення глобальної безпеки.
— Рютте закликав союзників «перейти до мислення військового часу», наголошуючи на важливості швидкої мобілізації ресурсів для переозброєння.
— Для цього НАТО працює над створенням формату, в якому високосекретні цілі та стандарти можна буде передати оборонній галузі без ризику витоку інформації.
— Військові стандарти НАТО, включаючи калібри зброї та інші технічні норми, поступово гармонізуватимуться з вимогами ЄС, що дозволить досягти кращої взаємодії між союзниками та збільшити ефективність спільних оборонних програм.
— Це також надасть ЄС можливість узгодити стандарти в подвійних сферах, таких як радіочастоти. Ця ініціатива стала ще більш актуальною через агресивну війну росії проти України, яка виснажила запаси боєприпасів і техніки в Європі та США.
— Додатковий імпульс їй надало повернення Дональда Трампа до участі в політиці, який раніше закликав НАТО збільшити витрати на оборону та погрожував скоротити американську підтримку.
— Очікується, що на саміті НАТО в Гаазі цього літа буде представлено оновлені цілі з витрат на оборону, що перевищуватимуть нинішні 2% ВВП.
— Ці дії створюють додатковий економічний тиск на росію, підкреслюючи послідовну відповідь Заходу на її агресивну політику.
— Цей крок НАТО — це черговий сигнал для росії: її військова агресія не тільки не залякає союзників, але й спровокує масове переозброєння, що лише послабить її глобальну позицію.
