Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 21.02.2025

1. У росії масово закривають лікарні, щоб зекономити гроші на війну.

— російська влада продовжує скорочувати витрати на медицину, віддаючи пріоритет військовим витратам. За 2024 рік по всій країні закрили щонайменше 160 державних лікарень, поліклінік, медпунктів, диспансерів та пологових будинків.

— Це більш ніж у п’ять разів перевищує середні темпи ліквідації медичних установ у попередні роки.

— Найбільше постраждали мешканці сільської місцевості. У рік, який Кремль оголосив «роком сім’ї», в росії закрили 18 пологових будинків і гінекологічних відділень, а також 10 дитячих лікарень.

— Скорочення лікарень збіглося з урізанням бюджету на національний проєкт «Охорона здоров’я» на 10% – із 321,3 до 289,9 млрд рублів. Фінансування дитячої медицини зменшено вдвічі, а первинної медичної допомоги – на 20%.

— На тлі рекордних витрат на армію та війну, які складають третину російського бюджету, такі кроки демонструють пріоритети Кремля – замість збереження життів власних громадян влада інвестує у продовження бойових дій.

2. У росії очікується різке зростання цін на хліб із березня.

— Великі виробники хліба та хлібобулочних виробів повідомили ритейлерів про підвищення цін на 10–12% із 1 березня.

— Серед основних причин вони називають зростання витрат на логістику, збільшення податкового навантаження та подорожчання сировини.

3. В росії провалили створення анонсованого путіним нового літака.

— Розробка російського регіонального літака «Байкал», який мав замінити радянський Ан-2, зазнала серйозного фіаско.

— Через «драматичні помилки» в проєктуванні літак фактично потрібно створювати заново.

— Розробка «Байкалу» була розпочата ще у 2019 році, а на запуск серійного виробництва у 2022 році виділили 3,5 млрд рублів.

— Проте зараз Уральський завод цивільної авіації (УЗГА) вимагає ще 10 млрд рублів та до п’яти років на виправлення серйозних недоліків. Водночас вартість одного борту зросла майже вчетверо – до 455 млн рублів.

— Серед ключових проблем – нестабільність літака на малих швидкостях, складне управління, необхідність збільшення хвостового оперення, перенесення хвостового колеса та переробка шасі.

— Всі ці недоліки «викрилися лише зараз», що вкотре свідчить про провали російської авіапромисловості, яка не здатна замінити навіть радянські моделі.

4. UniCredit йде з росії безповоротно – навіть після війни не повернеться.

— Італійський банк UniCredit поступово скорочує свою присутність у росії, незважаючи на всі труднощі, пов’язані із санкціями та регуляторними обмеженнями, повідомляє Financial Times.

— Гендиректор UniCredit Андреа Орсел: “Наш намір піти з росії є абсолютно зрозумілим. Ми йдемо і завершимо це, ми не можемо повернутися.”

— Вихід UniCredit – ще один удар по фінансовій системі рф та частина глобального тренду виходу західних компаній з країни.

— Головна проблема – знайти покупця на активи без ризику санкцій та фінансових втрат.

— Угоди поки ускладнені, але після війни процес може пришвидшитися.

— Навіть у разі потенційної нормалізації відносин іноземні інвестори до росії більше не повернуться.

5. Незважаючи на посилення санкцій, росія продовжує постачати заборонені деталі для західних літаків через схеми реекспорту.

— З січня 2023 року через Індію в росію було доставлено запчастин на суму понад $50 мільйонів.

— Журналісти Investigate Europe розслідували ці схеми на основі митних даних та судових розглядів, виявивши, що спочатку ці деталі завозять в Індію зі США та європейських країн, а потім перепродаються в росію.

— Важливо, що понад 40% запчастин походять зі США, а третина – з Європи.

— Це знову піднімає питання про необхідність суворого контролю за непрямими постачаннями та накладення санкцій на посередників.

— Незважаючи на ці схеми, задовільнити потреби російської авіації стає все складніше.

— Відсутність офіційного обслуговування та оригінальних деталей загрожують безпеці польотів та збільшують ризики для пасажирів.

6. Велика Британія та Норвегія розпочали переговори щодо нової оборонної угоди, спрямованої на протидію російській загрозі в Арктиці.

— Співпраця двох країн передбачає посилений контроль за підводними комунікаціями, які останнім часом опинилися під загрозою через можливі диверсійні дії москви.

— Основним питанням переговорів стала координація дій проти потенційних атак на підводні кабелі, якими проходять критично важливі європейські комунікації.

— З часу повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році фіксується підозріла активність суден, що прямують до російських портів або з них.

— Вони можуть бути причетні до пошкодження підводної інфраструктури в Балтійському морі – чи то випадково, чи то в результаті навмисних диверсійних операцій Кремля.

— Велика Британія та її союзники в Європі продовжують зміцнювати оборонні позиції, не залишаючи росії простору для військового шантажу чи гібридних атак.

7. США змінюють риторику щодо росії: суперечки навколо заяви .

— США виступають проти використання формулювання «російська агресія» у спільній заяві G7, присвяченій річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну.

— Вашингтон наполягає на більш нейтральних формулюваннях, що викликало незгоду серед інших учасників об’єднання. Американські представники блокують використання звичних визначень, які з 2022 року регулярно фігурували у заявах G7, натомість просуваючи м’якші формулювання.

— Подібний підхід простежується і в заявах Держдепартаменту: у недавньому звіті щодо зустрічі держсекретаря США Марко Рубіо з лавровим використовувалися вирази на кшталт «конфлікт в Україні».

— Ця зміна у риториці відбулася після низки заяв президента США Дональда Трампа, в яких він покладав відповідальність за війну не лише на росію, а й на Україну, називаючи президента Володимира Зеленського «диктатором без виборів».

— Він також запропонував повернути рф до складу G7.

— Попри спроби європейських союзників зберегти жорсткі формулювання щодо рф, у G7 поки не дійшли остаточної згоди щодо змісту заяви.

8. Зустріч Трампа з путіним залежить від прогресу в переговорах щодо України.

— Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що зустріч Трампа з путіним можлива лише за умови реального прогресу в мирних переговорах щодо України.

— Рубіо підтвердив, що Вашингтон відновив прямий діалог із Москвою, щоб з’ясувати, чи готова вона серйозно обговорювати завершення війни.

— Водночас він запевнив, що жодних односторонніх рішень США не ухвалюватимуть і продовжують координувати свої дії з ЄС та Україною.

— Він також підкреслив, що питання зняття санкцій чи територіальних поступок Кремлю під час переговорів не розглядалося.