Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 20.12.2024
1. Глава економіки ЄС готовий конфіскувати заморожені російські активи.
— Євросоюз має розглянути можливість конфіскації заморожених активів Центрального банку росії для компенсації Україні, заявив Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з економіки.
— «Ми повинні дослідити всі варіанти. Міжнародне право передбачає, що агресор несе відповідальність за шкоду, яку він завдає. Тому ми повинні знайти способи змусити росію заплатити за збитки, завдані Україні», — сказав Домбровскіс в інтерв’ю у четвер.
— Дипломатична служба ЄС проводить нову оцінку ризиків конфіскації активів росії для передачі їх Україні.
— Обговорення цього питання активізувалося через можливе скорочення чи припинення допомоги Києву з боку США після інавгурації Дональда Трампа.
— Домбровскіс підкреслив, що будь-яке рішення має бути юридично обґрунтованим, щоб витримати судові оскарження, і не створювати загрозу фінансовій стабільності.
— «Ми вже зробили важливий крок, заморозивши ці активи. Раніше були побоювання щодо фінансової стабільності чи впливу на євро, але ми бачимо, що ці ризики не справдилися», — додав єврокомісар.
2. Країни «Великої сімки» працюють над посиленням обмежень на ціну російської нафти, щоб зменшити здатність Москви фінансувати війну в Україні.
— Розглядаються різні варіанти, від повної заборони на обробку російської нафти до зниження цінового порогу з нинішніх 60 до близько 40 доларів за барель.
— Оскільки обговорення все ще тривають і консенсусу щодо конкретних кроків ще немає, остаточне рішення ще не ухвалене. Згідно з нинішнім механізмом обмежень, західні компанії можуть страхувати і транспортувати нафту тільки за умови, що вона продається за ціною, яка не перевищує встановлений ліміт.
— Крім того, США та Європейський Союз запровадили ембарго на більшість імпортних товарів з росії після її вторгнення в Україну.
— У відповідь на ці санкції росія використовує тіньовий флот танкерів, який часто працює з невідомими страховиками та власниками, щоб доставляти нафту на нові ринки, зокрема в Азію.
— Цей флот допомагає обійти обмеження, оскільки ціни на російську нафту часто перевищували встановлену межу протягом року.
— Відповідно, країни G-7 наклали санкції на десятки суден та організацій, що беруть участь у нелегальній торгівлі.
— Кілька країн Північної Європи також посилили перевірки російських танкерів.
— Спочатку цінові обмеження були введені для того, щоб обмежити доходи росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи різкому зростанню світових цін.
— Оскільки ціни на нафту знижуються на тлі очікувань глобального профіциту в 2025 році, союзники України готуються вжити більш рішучих заходів.
— Зважуючи всі варіанти, країни G-7 намагаються знайти баланс між економічними наслідками таких заходів та іншими факторами, такими як безпека на морі.
3. російський «Норнікель» і китайський конгломерат Xiamen C&D ведуть переговори щодо створення спільного підприємства в Китаї для переробки мідної сировини «Норнікелю» на метал.
— Це рішення пов’язане зі складнощами імпорту обладнання до росії через західні санкції, а також із необхідністю перенесення виробничих потужностей.
— У квітні «Норнікель» заявляв про плани закрити свій арктичний завод і побудувати новий у Китаї до середини 2027 року.
— Однак тепер компанія розглядає можливість придбання частки в існуючому заводі, зокрема на підприємстві Yanggu Xiangguang Copper у провінції Шаньдун, контрольним акціонером якого є Xiamen C&D. Потужність цього заводу становить 400 000 тонн катодної міді на рік, що приблизно відповідає потребам «Норнікелю».
— Минулого року «Норнікель» виробив 425 000 тонн рафінованої міді, що становить майже 2% світового виробництва.
— Однак через санкції та відмову західних споживачів продовжувати контракти компанія була змушена перенаправити свій метал до Китаю. За інформацією джерел, Xiangguang Copper працює на 60-80% своїх потужностей і потребує стабільного постачання сировини.
— Це є одним із головних стимулів для китайської сторони в укладенні угоди. Якщо співпраця буде узгоджена, технологію заводу Xiangguang потрібно буде модернізувати для переробки нікелю та металів платинової групи, які містяться в мідних концентратах «Норнікелю».
— Важливим наслідком цієї угоди стане те, що Xiangguang більше не зможе поставляти метал у рамках контрактів на Лондонській біржі металів (LME), яка заборонила використовувати метал, вироблений у росії після 13 квітня 2022 року.
4. Китай збільшив закупівлю російської нафти.
— За період січень-листопад поточного року росія експортувала до Китаю 99 млн тонн нафти, що на 1,65% більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з даними Головного митного управління КНР.
— Загальна вартість цих поставок склала $57,4 млрд, що на 4,7% перевищує показники за аналогічний період минулого року.
— Цікаво, що на експорт нафти припадає половина всього обсягу російських поставок до Китаю. У січні-листопаді минулого року Китай імпортував 97,456 млн тонн російської нафти на суму $55,132 млрд. Таким чином, обсяг постачань зріс на 4,17% .
— Постачання у листопаді становили 8,642 млн тонн на суму $4,613 млрд.
— росія зберігає позицію провідного постачальника нафти до Китаю. Саудівська Аравія займає друге місце з 72,27 млн тонн за 11 місяців, а третє місце належить Малайзії з обсягом 63,5 млн тонн.
— Зростання обсягу експорту нафти підкреслює стратегічну роль Китаю як головного торговельного партнера росії на фоні західних санкцій, що обмежують доступ Москви до інших ринків.
5. Орбан відмовився продовжувати санкції проти росії до інавгурації Дональда Трампа.
— Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив лідерам Європейського Союзу, що він хоче дочекатися інавгурації Дональда Трампа, перш ніж вирішувати, чи продовжувати санкції блоку проти росії.
— ЄС вже запровадив 15 пакетів санкцій проти Москви через її вторгнення в Україну, і ці санкції потрібно продовжувати кожні шість місяців.
— Наступне продовження повинно відбутися до кінця січня, що буде через 11 днів після того, як Трамп складе присягу.
— Рішення щодо продовження санкцій зазвичай ухвалюється без проблем, але для цього потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів ЄС, що дає Орбану можливість накласти вето.
— Наприкінці одноденного саміту ЄС Орбан здивував своїх колег, заявивши, що не готовий підтримати продовження санкцій.
— Це викликало занепокоєння серед європейських лідерів, оскільки Трамп раніше висловлював намір зменшити або навіть скасувати підтримку України з боку США, що може призвести до угоди з путіним.
— Орбан, який був близьким союзником Трампа, викликав нові побоювання щодо можливості співпраці з ним для ослаблення єдності ЄС щодо фінансової та військової підтримки України.
— Орбан неодноразово блокував кроки ЄС, спрямовані на посилення санкцій проти росії чи надання додаткової допомоги Україні.
6. Велика Британія запровадила санкції проти п’яти грузинських чиновників. Їх вважають відповідальними за переслідування журналістів та протестувальників.
— Під санкції потрапили міністр внутрішніх справ Вахтанг Гомелаурі та його заступник Олександр Дарахвелідзе, директор департаменту поліції Тбілісі Сулхан Тамазашвілі, голова департаменту з особливих доручень МВС Грузії Звіад Харазішвілі, керуючий грузинським спецназом, а також його заступник Мілері Лага.
— Їм заборонено поїздки до Великобританії, їхні британські активи будуть заморожені.
— Минулого тижня Лондон ухвалив рішення негайно призупинити всю програмну підтримку грузинського уряду та обмежити взаємодію з партією «Грузинська мрія».
7. США оголосили про запровадження санкцій проти міністра внутрішніх справ Грузії Вахтанга Гомелаурі та заступника керівника департаменту спеціальних завдань Мірзи Кезевадзе за застосування насильства до учасників протестів.
— За даними відомства, ці посадовці причетні до жорстоких переслідувань журналістів, опозиційних активістів і протестувальників, особливо під час масових демонстрацій у 2024 році.
— Санкції передбачають замороження активів Гомелаурі та Кезевадзе на території США або у володінні осіб під американською юрисдикцією.
— «Після виборів у Грузії високопосадовці МВС вдалися до репресивних заходів, зокрема до нападів на журналістів та застосування сили проти мирних громадян», – наголошується в заяві Мінфіну США.
8. Туреччина отримала виключення для платежів за газ росії після того, як Сполучені Штати запровадили санкції проти Газпромбанку, заявив у п’ятницю міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар.
— У листопаді США запровадили нові санкції проти російського Газпромбанку, створивши перешкоду для покупців російського газу, які використовували банк для здійснення платежів.
— Туреччина імпортує майже всю потребу в газі, а росія є головним постачальником, забезпечуючи понад 50% трубопровідного імпорту країни.
— Торік Анкара імпортувала трубопровідний газ з росії на рівні 21,1 млрд кубометрів.
— Туреччина попросила виключення в ході дискусій з офіційними особами США, щоб вона могла продовжувати платити за імпорт російського природного газу через Газпромбанк.
— У четвер США також надали виключення Угорщині, яка в основному покладається на російську нафту і газ.
9. Словаччина погрожує вжити заходів проти України через відмову транзиту російського газу.
— Словаччина висловила незадоволення через відмову України дозволити транзит російського газу до Європи, заявив прем’єр-міністр Роберт Фіцо. За його словами, президент Володимир Зеленський на саміті в Брюсселі категорично відкинув цю можливість, зазначивши, що Кремль не має отримувати жодної фінансової вигоди від цього транзиту під час війни.
— Фіцо зазначив, що Україна «не має права завдавати шкоди економічним і національним інтересам окремої країни-члена ЄС». Він додав, що Словаччина запропонувала кілька варіантів вирішення ситуації, включаючи зміну власника газу ще до потрапляння його на територію України, але ці пропозиції були відкинуті Зеленським.
— Якщо Київ не змінить своєї позиції, Словаччина може розглянути взаємні заходи проти України, заявив Фіцо.
— Словаччина залежить від імпорту російського газу через Україну, хоча більшість Європи вже скоротила свою залежність від цього маршруту. Фіцо наголосив, що під час Різдвяних свят він обговорить це питання з урядом, щоб визначити можливі дії у відповідь.
— Водночас Зеленський заявив, що Україна переживає більші втрати, ніж економічні труднощі Словаччини, натякаючи на велику кількість людських жертв війни.
