Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 15.03.2025

1. російський алюмінієвий гігант «Русал» зіткнувся з різким падінням продажів, які за підсумками 2024 року скоротилися на 7% до 3,86 млн тонн, що стало найгіршим показником за останні шість років.

— На складах спостерігається штучне нарощування запасів готової продукції на понад $600 млн, що свідчить про серйозні проблеми зі збутом.

— Чистий борг зріс на 11% до $6,4 млрд, капітальні витрати збільшилися на 29% до $1,4 млрд, що вказує на зростаючий фінансовий тиск.

— Основний експорт спрямовується в країни Азії, які купують 42% продукції, тоді як внутрішній ринок і СНД разом забезпечують 34%.

— Санкційний тиск і скорочення попиту призводять до накопичення нереалізованого алюмінію, що ставить під питання стабільність компанії в майбутньому.

2. ЄС готує план повної відмови від імпорту російських енергоносіїв до 2027 року, незважаючи на затримку публікації документа.

— Єврокомісія підтверджує, що стратегія залишається в розробці, а більшість країн ЄС уже значно скоротили свою залежність від газу з росії.

— Багаторічні контракти з Газпромом розриваються один за одним: німецька Uniper та австрійська OMV анулювали свої договори після рішень арбітражу, а Eni та Engie подали позови проти російської компанії, вимагаючи компенсацій за зірвані постачання.

— Навіть у гіпотетичному випадку політичного потепління повернення цих клієнтів виглядає малоймовірним до повного врегулювання всіх судових претензій.

— Інфраструктурні фактори також унеможливлюють швидке відновлення російських поставок. Обидві нитки Північного потоку були пошкоджені вибухами у 2022 році, а єдина вціліла гілка Північного потоку-2 так і не була сертифікована Німеччиною.

— Навіть якщо б Берлін раптово погодився на відновлення поставок, газопровід потребуватиме масштабного технічного обслуговування після більш ніж трьох років простою.

— Потенційне відновлення транзиту через Польщу трубопроводом Ямал-Європа залишається практично неможливим через жорстку позицію Варшави, яка відмовляється отримувати російський газ.

— Таким чином, незважаючи на постійні пропозиції москви відновити постачання, ЄС продовжує віддалятися від російських енергоресурсів, посилюючи фінансовий тиск на кремль.

3. Польща головує зараз у ЄС і вони рішуче налаштовані до кінця головування прийняти ще один санкційний пакет, — уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

— «Крім того, є ще ряд ініціатив які в роботі саме санкційного плану. Готується декілька варіантів запропонувати накладення санкцій по окремих категоріях осіб до, або поза рамками великого пакету. Зокрема йдеться про капітанів суден тіньового флоту рф», — сказав Власюк.

4. Європейські країни продовжують фінансувати російську енергетику, незважаючи на санкційний режим та заяви про скорочення залежності від російських енергоносіїв.

— У лютому Франція, Угорщина, Словаччина, Бельгія та Іспанія сумарно перерахували росії €1,3 млрд за нафту, трубопровідний газ та ЗПГ. Половину цієї суми склали закупівлі зрідженого природного газу.

— Франція, яка позиціонує себе як прихильник жорсткої антиросійської політики, виявилася найбільшим імпортером російського газу в ЄС, витративши на СПГ з росії €399 млн.

— Угорщина, що не приховує своїх зв’язків з кремлем, заплатила €117 млн за російський газ і ще €191 млн за нафту, підтверджуючи свою роль «троянського коня» москви в Європі.

— Бельгія, яка займає третє місце серед покупців, закупила російський ЗПГ на €232 млн, демонструючи, що прагматичні інтереси переважають над політичними принципами.

— Дані аналітиків CREA, засновані на інформації Kpler, Marine Traffic, ENTSOG та Євростату, вкотре доводять, що попри гучні заяви про скорочення енергозалежності від росії, деякі країни ЄС продовжують фінансувати воєнну машину кремля.

5. Західні союзники України посилюють економічний тиск на росію та переходять до активної фази забезпечення безпеки України після завершення війни.

— Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що після взятих зобов’язань щодо відновлення України західні країни готові до «оперативної фази» реалізації гарантій безпеки.

— Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що союзники «дуже мотивовані» і зараз налаштовані ще рішучіше, ніж два тижні тому. «Усі повні рішучості чинити тиск на росію. Тепер кремль має показати свої справжні наміри: чи справді він хоче миру, чи це просто черговий маневр для затягування переговорів».

— Президент Литви Гітанас Наусєда зазначив, що країни готові внести свій внесок у забезпечення миру, хоча конкретні деталі ще не озвучено. Водночас прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні дала зрозуміти, що її країна не планує брати участь у миротворчих місіях на території України.

— Європейські лідери обговорювали створення миротворчих сил чисельністю понад 10 000 військових, основний контингент яких, ймовірно, нададуть Велика Британія та Франція.

— Близько 35 країн уже погодилися забезпечити місію зброєю, логістикою та розвідкою.

— Союзники мають намір переконати Трампа взяти на себе гарантії безпеки України у вигляді авіаційної підтримки, розвідданих та охорони кордонів – без безпосередньої участі американських військових у миротворчих силах.

6. Чехія відмовила у допуску російським спортсменам на чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное, який відбудеться в червні в місті Рачице.

— Це рішення стало черговим кроком ізоляції російських спортсменів на міжнародній арені.

— Чехія – одна з країн, які категорично виступають проти допуску російських спортсменів до змагань.

— Минулого року чемпіонат приймала Угорщина, яка дозволила участь росіян, але цього разу ситуація змінилася.

— Відмова Чехії чітко демонструє подальше посилення позицій європейських країн щодо ізоляції російського спорту.