Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 13.03.2025
1. Удари по російських НПЗ б’ють по експорту: росія втрачає ринки.
— Масовані атаки українських дронів на російські нафтопереробні заводи вже дають результати.
— У лютому експорт дизеля до Африки впав майже вдвічі – до 684 тис. тонн.
— Втрати не обмежилися Африкою: поставки до Бразилії скоротилися на 41%, а до інших країн Південної Америки взагалі зупинилися.
— Навіть Туреччина урізала закупівлі на 12%, а європейські хаби – на 17%. Загалом морський експорт дизеля з росії за лютий скоротився на 15%.
— Удари по НПЗ підривають експортний потенціал країни-агресора, позбавляючи її фінансування для війни.
2. Колись головний експортер російського газу до Європи, «Газпром» опинився в стані глибокої кризи, яка лише погіршується на тлі втрати європейського ринку, санкцій та фінансових проблем.
— Свого часу компанія розраховувала на безперебійний потік європейських грошей, однак війна проти України перекреслила ці плани, залишивши її з величезними збитками та невизначеними перспективами.
— Колись процвітаюче експортне підрозділ «Газпром експорту» скоротилося до кількох десятків співробітників, які тепер займаються переважно судовими позовами проти колишніх європейських клієнтів.
— Сам «Газпром» готується до продажу своїх елітних об’єктів нерухомості, включаючи розкішну будівлю у Санкт-Петербурзі, яка колись мала стати символом європейської експансії компанії.
— Водночас у головному офісі компанії та хмарочосі «Лахта-центр» готуються масові скорочення, а співробітників змушують доводити свою необхідність для збереження роботи.
— Це свідчить не лише про фінансові проблеми, а й про загальне зниження значення компанії, яка раніше була одним із головних інструментів впливу Кремля на Європу.
3. російська економіка занепадає: Китай скорочує постачання.
— Різке падіння вартості контейнерних перевезень з Китаю до росії – тривожний сигнал для окупантів. З листопада по лютий тарифи на автомобільні та залізничні перевезення впали на 30%, а на морські – на 20%.
— Це не просто сезонне затоварення, а чітке свідчення загального скорочення імпорту.
— Причини очевидні: зростання вартості кредитів, падіння купівельної спроможності росіян, тиск санкцій та вимушене скорочення закупівель бізнесом.
— Без технологічного імпорту росія ще більше занурюється в кризу. І це лише початок.
4. У росії обсяги нового будівництва обвалилися більш ніж на 20% через спад попиту, скасування пільгової іпотеки та рекордно дорогі кредити.
— У перші два місяці 2025 року російські забудовники ввели в експлуатацію лише 4,5 млн кв. м житла, що на 23% менше, ніж у січні-лютому минулого року.
— Найбільш різке падіння зафіксовано в Московській області – на 59% (до 161 тис. кв. м), у Москві скорочення становить 46% (до 418 тис. кв. м), у Санкт-Петербурзі – 35% (до 383 тис. кв. м).
— Збереження поточної ситуації з дорогими кредитами може призвести до ще більшого обвалу: прогнозується, що за підсумками року обсяги нового будівництва знизяться на 30–35% і складуть лише 30–35 млн кв. м. Це стане ударом по галузі та викличе дефіцит житла вже у 2027 році.
— Забудовники масово переносять запуск проєктів, побоюючись перевиробництва, але головною проблемою залишається висока вартість фінансування.
— Ринок іпотеки фактично паралізований: частка продажів у розстрочку зросла з 20% до 70%, що ще більше ускладнює наповнення ескроу-рахунків та не дозволяє знизити ставку за проєктним фінансуванням.
— Навіть великі девелопери змушені скорочувати активність, а будівельна галузь, яка довгий час була одним з драйверів економіки, зараз опинилася на межі стагнації.
5. Ринок лізингу в росії продовжує скорочуватися – у 2024 році обсяги нового бізнесу знизилися на 7%, а в 2025-му падіння може досягти 15–25%, що стане першим подвійним спадом з 2015 року.
— Найбільш серйозний удар припав на роздрібний сегмент: лізинг вантажного транспорту впав на 18%, будівельної техніки – на 23%, а в корпоративному секторі ситуація ще гірша.
— Лізинг авіатранспорту скоротився на 56%, морських і річкових суден – на 59%. Без урахування разових угод загальне падіння корпоративного лізингу склало б 46%.
— Нестача фінансування, зростання ставок та санкції позбавили ринок доступу до техніки, а тепер перед лізинговими компаніями постає ще одна проблема – масове вилучення та реалізація заставного майна.
— У 2025 році сектору прогнозують подальше погіршення, що ставить під загрозу стабільність багатьох компаній та ще більше вдарить по російському бізнесу.
6. росія переживає колапс ринку автомобільних перевезень, що стало прямим наслідком економічної стагнації та зниження купівельної спроможності населення.
— Обсяги вантажоперевезень автомобільним транспортом у січні-лютому 2025 року впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
— Найбільший удар припав на сектор будівельних матеріалів та товарів для ремонту – мінус 35%. Товари повсякденного попиту втратили 25-30% обсягів перевезень, а промислові вантажі скоротилися на 20%.
— Основні причини катастрофічного падіння – скорочення попиту через погіршення фінансового становища росіян та експансія великих торговельних мереж, які створюють власні автопарки, витісняючи незалежних перевізників.
— Також транспортні компанії стикаються зі зростанням кредитного навантаження через підвищення ключової ставки.
— Результатом стало «завмирання» внутрішньої торгівлі: підприємства не готові інвестувати у виробництво і поставки через невизначеність ринку.
— Логістична криза лише поглиблює економічні проблеми росії, що вже зіткнулася з відтоком інвестицій і скороченням ділової активності.
7. Санкції та відмова Казахстану зупинили велике підприємство в рф.
— Новотроїцький завод хімічної сировини в Оренбурзькій області повністю зупинив виробництво через припинення постачання хромової руди з Казахстану.
— Постачальник відмовився від співпраці після запровадження ЄС санкцій, що забороняють експорт хромових сполук до рф. Без цієї сировини завод не може працювати.
— Це черговий удар по промисловості рф, яка занепадає через санкції, дефіцит імпортних комплектуючих і втрату доступу до світових ринків.
8. росія готується до переговорів: бізнес просить зняти санкції.
— росія збирає від компаній пропозиції щодо санкцій, які варто спробувати зняти перед переговорами з Вашингтоном. Найболючішими є обмеження на міжнародні платежі, особливо доларові розрахунки.
— москва вважає всі санкції незаконними, але деталі поки не розголошує.
— Основні проблеми — заборона на SWIFT для банків, санкції на нафтовий флот та заморожені активи. США можуть послабити вторинні санкції, але Європа поки займає жорстку позицію
9. Попри американські санкції торгівля нафтою між росією та Китаєм починає відновлюватися, що свідчить про ефективність обхідних схем та зниження контролю з боку США.
— Китайські покупці повертаються до закупівель нафти марки ВСТО (Східно-Сибірська нафта – Тихий океан), оскільки її ціна впала, а перевізники та посередники знайшли способи мінімізувати вплив санкцій.
— Після жорстких обмежень, запроваджених адміністрацією Байдена в січні, потоки російської нафти в Китай скоротилися, а 161 танкер було внесено до чорного списку.
— Однак тепер танкери, що не потрапили під санкції, частково компенсують втрати, а приватні китайські нафтотермінали приймають вантажі з підсанкційних суден.
— Тариф на транспортування ВСТО спочатку зріс, і покупцям пропонували вибір: або ризикувати постачанням на санкційних танкерах із знижкою, або платити значну премію (понад 5 доларів за барель) за транспортування безпечними маршрутами.
— У результаті поставки нафти з росії до Китаю в березні досягли 1,15 млн барелів на день, що на 16% більше, ніж у лютому, і є максимальним показником із грудня.
— Незважаючи на санкційний тиск, кремль зберігає ключовий ринок збуту в Китаї, що дозволяє йому підтримувати надходження від нафтового експорту. Однак ризик нових заходів з боку Заходу, особливо на тлі обхідних схем, залишається високим.
10. Національні збори Франції ухвалили резолюцію про допомогу Україні, що закликає до конфіскації заморожених активів рф на користь Києва.
— «За» проголосували 288 депутатів, проти — 54. Документ також закликає ЄС, НАТО та інші країни-союзників «продовжувати і збільшувати свою політичну, економічну та військову підтримку України».
— Крім того, в резолюції міститься заклик до французького уряду та його європейських партнерів вивчити можливість розміщення європейських миротворчих сил в Україні.
11. Угорщина знову блокує санкції ЄС заради Фрідмана.
— Будапешт погрожує заблокувати продовження санкцій проти майже 2000 росіян, якщо зі списку не виключать олігарха Михайла Фрідмана.
— Рішення має бути ухвалене одностайно всіма 27 країнами ЄС у суботу.
— Союзники Києва, особливо Балтія, виступають проти послаблення тиску на москву, але Люксембург підтримав позицію Угорщини, що ускладнює консенсус.
— Раніше Будапешт вимагав зняття санкцій з восьми мільярдерів, але зосередився на Фрідмані. Він та Авен у 2024 році виграли справу в Європейському суді, однак санкції проти них залишаються чинними.
— Орбан знову використовує єдність ЄС як інструмент політичного торгу, що може підірвати ефективність санкційної політики.
12. Туреччина намагається зберегти можливість купувати російський газ попри санкції США, які загрожують перекрити основний фінансовий канал для розрахунків із Москвою.
— Видане Вашингтоном у грудні тимчасове звільнення від обмежень для Анкари добігає кінця 20 березня, і турецька влада активно працює над його продовженням.
— За підрахунками Bloomberg, понад 45% імпортованого Туреччиною газу у 2024 році надходило з росії, і цей ресурс став критично важливим під час аномально холодної зими. Влітку залежність від російського газу збережеться через очікуване скорочення виробництва електроенергії на гідроелектростанціях.
— Міністр фінансів Туреччини планує цього тижня зустрітися зі своїм американським колегою Скоттом Бессентом, щоб обговорити питання продовження виключення з санкційного режиму.
— США ввели санкції проти «Газпромбанку» в листопаді, намагаючись обмежити фінансові надходження росії від експорту енергоресурсів. Однак пізніше були зроблені винятки для Туреччини та Угорщини, що дозволило їм продовжити купувати російський газ.
— Тепер Анкара бореться за збереження цієї лазівки, що може посилити напруженість у відносинах між Туреччиною та Заходом.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 14.03.2025
1. Ціна російської нафти наближається до критичного рівня для бюджету, що створює серйозні виклики для кремля, який значною мірою залежить від доходів від експорту енергоресурсів.
— Вартість марки Urals продовжує знижуватися, опустившись до $54 за барель — це найнижчий показник за останні 14 місяців.
— У балтійських портах Urals продається за $53,95, а в Новоросійську — по $55,94. Порівняно з січнем, коли ціни перевищували $70, російська нафта подешевшала майже на чверть. А відносно кінця 2024 року падіння становить понад 10%.
— Нинішні котирування нафти вже на 20% нижчі від розрахункового рівня, закладеного у бюджеті рф — $69,7 за барель. При вартості нафти нижче $60 уряд використовує кошти Фонду національного добробуту (ФНД) для покриття дефіциту.
— Але доступні резерви фонду зараз перебувають на рекордно низькому рівні — $37,5 млрд, і здебільшого складаються з китайських юанів та золота.
— Якщо ціни впадуть до $50, ФНД вистачить приблизно на рік.
2. Авіакомпанії росії втрачають літаки через санкції та нестачу запчастин.
— російські авіаперевізники продовжують скорочувати авіапарк через відсутність ресурсу, неможливість ремонту та авіаційні інциденти. У 2024 році з експлуатації виведено 58 літаків.
— Загалом у росії лише 1138 літаків для комерційних перевезень, і ця кількість постійно зменшується.
— Водночас поповнення авіапарку вкрай повільне: у державний реєстр занесено лише 4 нові літаки російського виробництва та 49 вертольотів.
— російська авіаційна галузь потерпає від санкційного тиску, нестачі західних запчастин та неможливості повноцінного обслуговування літаків Airbus та Boeing.
— Це змушує перевізників використовувати ризиковані схеми для підтримки експлуатації лайнерів, зокрема «канібалізацію» – розбирання літаків на запчастини.
3. росія використовує криптовалюту для продажу нафти в обхід санкцій.
— росія активізувала використання криптовалют у розрахунках за нафту з Китаєм та Індією, щоб обійти санкції Заходу. Це перший випадок, коли цифрові валюти, такі як біткоїн, ефір та стейблкоїн Tether, використовуються в нафтовому секторі рф.
— Раніше такі методи застосовували санкційні держави на кшталт Ірану та Венесуели, які уникали використання долара.
— Китайські покупці платять юанями на офшорні рахунки торгових компаній-посередників. Потім ці кошти конвертуються у криптовалюту, переводяться на інший рахунок, а згодом – у рублі в росії. Обсяги операцій обчислюються десятками мільйонів доларів щомісяця.
— Ця схема стала відповіддю на жорсткі санкції США, які обмежили можливість розрахунків у доларах та євро.
— Однак основна частина угод у нафтовому секторі росії все ще проводиться через дирхами ОАЕ та інші альтернативні валюти.
4. США посилили санкції проти російських банків і нафти після відмови Путіна від перемир’я.
— Вашингтон заблокував дев’ять найбільших банків рф, включаючи Сбербанк, ВТБ та Альфа-Банк, а також Центральний банк і Національний кліринговий центр, що паралізує розрахункову систему Московської біржі.
— Скасування ліцензії унеможливить закупівлю російської нафти європейськими країнами без ризику санкцій.
— Білий дім попереджає про подальший тиск, якщо Кремль не припинить війну.
— Санкції посилилися після того, як Путін фактично відхилив пропозицію США та України про 30-денне перемир’я, заявивши, що є “нюанси”.
5. Найбільша держкомпанія Китаю припинила закупівлі нафти з рф через санкції США.
— Китайські державні нафтові компанії скорочують або припиняють закупівлі російської нафти через нові санкції США. Sinopec і Zhenhua Oil повністю зупинили поставки, а PetroChina і CNOOC зменшили обсяги.
— Sinopec проводить перевірки на відповідність санкціям і чекає результатів можливих переговорів між США і росією щодо війни в Україні.
— Поставки можуть відновитися, якщо санкції будуть послаблені.
6. Санкції США паралізують російський нафтовий експорт: танкер із сирою нафтою Sokol добирався до Китаю у сім разів довше.
— Постачання російської нафти до Китаю стикається з безпрецедентними затримками через санкції США, що були введені у січні.
— Доставка двомільйонного барельного вантажу сирої нафти Sokol зайняла понад сім тижнів, що у сім разів довше за стандартний маршрут до Китаю.
— Танкер Daban, що транспортував нафту з російського проєкту «Сахалін-1», зіткнувся із серією перешкод, перш ніж нарешті пришвартувався у китайському порту Хуандао. Після завантаження у лютому він двічі не зміг пришвартуватися у китайських портах, що свідчить про проблеми з прийомом санкційної російської нафти.
— Санкції адміністрації Байдена, введені проти 161 танкера, великих російських нафтовидобувних компаній, страховиків та китайських термінальних операторів, серйозно підірвали здатність москви постачати нафту на світові ринки.
— Танкер Daban, який сам не підпадає під санкції, раніше використовувався для перевезення іранської нафти під іншою назвою, що ще більше підтверджує використання росією тіньових схем постачання.
— У Балтійському морі ще один російський танкер не може розвантажити свій вантаж уже понад місяць, що вказує на системні проблеми з експортом російських енергоресурсів.
— Збої в постачанні створюють значний тиск на нафтові доходи кремля та підтверджують ефективність санкційного режиму, який змушує москву вдаватися до дедалі ризикованіших та дорожчих схем обходу обмежень.
7. G7 попередила росію про нові санкції у разі відмови від припинення вогню.
— Лідери країн G7 у п’ятницю наголосили на необхідності надійних механізмів безпеки для забезпечення реального припинення вогню між Україною та росією, заявивши, що москва повинна погодитися на ті ж умови, що й Київ, або зіткнутися з новими санкціями.
— «Члени G7 закликали росію відповісти взаємністю, погодившись на припинення вогню на рівних умовах і впровадивши його в повному обсязі», — йдеться у фінальному проекті заяви.
— До складу G7 входять Велика Британія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія та США, які продовжують координувати санкційний тиск на Москву, щоб змусити її припинити війну.
— Це черговий сигнал Заходу про те, що половинчасті кроки з боку кремля не будуть прийнятними, а будь-які спроби затягнути переговори без реальних зобов’язань призведуть до посилення економічних обмежень для росії.
8. США несподівано почали шукати шляхи для співпраці з «Газпромом», компанією, яка роками вважалася символом енергетичного впливу кремля.
— Адміністрація Трампа розглядає можливість відновлення російського газу на європейському ринку, що суперечить попередній риториці Вашингтона про енергетичну незалежність Європи.
— путін вже натякнув, що США можуть допомогти повернути російський газ у Європу, а Трамп, який раніше засуджував залежність ЄС від Москви, тепер розглядає варіанти угод.
— Зруйнований «Північний потік», санкції проти росії та спроби послабити її зв’язки з Китаєм та Іраном створюють підґрунтя для нових енергетичних домовленостей.
— Проте європейські союзники США не поспішають радіти: їм ще вчора обіцяли повну незалежність від російського газу, а тепер у Вашингтоні розглядають можливість чергового перегляду енергетичної політики.
9. Європейський Союз продовжить санкції проти російських олігархів.
— ЄС готовий підтримати подовження санкцій проти російських олігархів після того, як Угорщина відмовилася від свого спротиву. Дипломати блоку досягли домовленості, яка передбачає продовження обмежень ще на шість місяців, хоча Будапешт спочатку вимагав виключення з санкційного списку вісьмох осіб.
— Венгерський прем’єр Віктор Орбан, відомий своєю проросійською позицією, раніше намагався заблокувати санкції, однак зрештою був змушений відступити. Люксембург також намагався в останній момент домогтися скасування санкцій проти олігарха Михайла Фрідмана, але ця ініціатива провалилася – санкції проти нього залишаються в силі.
— Попри те, що суд ЄС минулого року постановив скасувати обмеження проти Фрідмана і його партнера Петра Авена, ЄС оперативно оновив санкційний список, знову включивши їх до нього.
— ЄС прагне посилити економічний тиск на росію, використовуючи санкційні механізми, які потребують одностайної підтримки всіх 27 держав-членів блоку.
— Нинішнє продовження обмежень свідчить про те, що навіть спроби союзників кремля всередині ЄС не можуть зупинити послідовну політику Брюсселя щодо стримування російської агресії.
10. Найбільшого авіаперевізника Балтії викрили у закупівлі російського пального в обхід санкцій.
— Латвійська авіакомпанія airBaltic, незважаючи на санкції Євросоюзу, продовжувала закуповувати авіаційне пальне з росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
— Компанія провела щонайменше 13 угод, з яких 11 були укладені у 2023 році з компанією «Татнефтьавиасервис», а ще дві — у лютому та березні 2022-го за контрактами з «Газпромнефть-Аэро».
— Загалом airBaltic імпортувала 3100 тонн авіаційного пального на суму 206,7 млн рублів.
— Ця інформація була виявлена у митних базах ImportGenius та закритому архіві зовнішньоекономічної діяльності росії.
— Пальне використовувалося для заправки міжнародних рейсів airBaltic. У базах товар значиться під кодом «2710192100» – пальне для реактивних двигунів. ЄС заборонив постачання такого пального з росії ще у червні 2022 року.
— Загалом airBaltic намагалася провести 28 закупівель, з яких 15 позначені як скасовані. Однак припускається, що це могло бути зроблено для приховування постачань. Також існує версія, що пальне могло експортуватися з росії авіатранспортом до третьої країни, а потім постачатися до Латвії.
— Цей скандал ставить під питання дотримання санкційного режиму країнами Балтії та підриває довіру до політики ЄС щодо стримування російської економіки.
