Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 14.01.2026
1. Санкції США паралізують експорт: росія застрягла з 35 млн барелів непроданої нафти.
— Після обмежень, запроваджених США наприкінці листопада проти «Роснефти» та «Лукойла», москва не змогла знайти покупців для щонайменше 35 мільйонів барелів нафти, які зависли на танкерах у морі. російські компанії змушені використовувати танкери як плавучі сховища, оскільки індійські та китайські нафтопереробні заводи почали відмовлятися від постачань.
— Загальний обсяг російської нафти, що перебуває на суднах, сягнув рекордних 216 млн барелів. Щонайменше 12 танкерів із сортом Urals з середини грудня простоюють на якорі біля узбережжя Оману в очікуванні покупців.
— Нові судна з російською нафтою прибувають у цей район майже щодня, що лише поглиблює проблему перевиробництва та відсутності збуту. Індія — ключовий ринок для морських поставок Urals — у грудні скоротила імпорт до мінімуму за три роки: до 1,1 млн барелів на добу проти 1,7 млн у листопаді.
— Втрата індійського попиту та обережність Китаю змусили російські компанії піти на вимушене скорочення видобутку. У грудні росія видобувала 9,326 млн барелів на добу — на 100 тис. менше, ніж місяцем раніше, і на 250 тис. нижче квоти, дозволеної в межах угоди ОПЕК+.
— Це свідчить про те, що навіть формально доступні можливості нарощування видобутку виявилися нереалізовними через санкційний тиск.
— «Схоже, у російських нафтовиків закінчується інфраструктура для зберігання, тоді як санкції проти ключових компаній створюють системні бар’єри для експорту», — зазначає експерт Німецького інституту міжнародної безпеки Яніс Клюге.
— Ситуація демонструє, що санкції США дедалі ефективніше б’ють по головному джерелу доходів російського бюджету, підриваючи як експортні можливості, так і стабільність видобутку.
2. Влада росії розширює практику фактичної конфіскації іноземних активів.
— путін підписав укази про передачу російських заводів, що належали датській Rockwool та польсько-американській CanPack, під контроль компаній з рф.
— Згідно з оприлюдненими 13 січня президентськими указами, 100% часток ТОВ «Роквул» і 68% у ТОВ «Роквул — Волга», які входили до структури данського виробника теплоізоляційних матеріалів Rockwool, передані АТ «Развитие строительных активов». Компанію зареєстрували в Москві лише восени 2025 року, при цьому її власники та керівництво в офіційних реєстрах не зазначені.
— Крім того, 100% часток у ТОВ «Кэн-Пак» і ТОВ «Кэн-Пак Завод упаковки» — російських підприємствах CanPack, що спеціалізуються на виробництві металевої тари, — передані компанії «СтальЭлемент».
— Формально москва прикриває вилучення активів «тимчасовим управлінням», однак на практиці йдеться про примусове перерозподілення власності на користь наближених до держави структур.
— Ці рішення вкотре підкреслюють зростання інвестиційних ризиків у росії та остаточну втрату гарантій захисту приватної й іноземної власності.
3. Підсанкційний зріджений природний газ із заводу «Газпром ЗПГ Портова» знову потрапив на азійський ринок, попри прямі обмеження США.
— Танкер Perle доставив вантаж до узбережжя Китаю, вкотре засвідчивши, що росія продовжує обходити санкції завдяки тіньовій логістиці та перевалкам у морі.
— Судно рухається вздовж узбережжя Китаю поблизу острова Хайнань і має прибути до пункту призначення 16 січня. Раніше танкер, який до зміни юрисдикції називався «Псков», заходив на завод «Газпром ЗПГ Портова» 5 грудня.
— Зміна осадки судна після виходу з порту вказує на завантаження ЗПГ. У жовтні Perle вже брав участь у перевалці палива поблизу Малайзії — типовій схемі для приховування походження підсанкційних вантажів.
— Крім того, у грудні до «Газпром ЗПГ Портова» швартувався китайський ЗПГ-танкер Kunpeng, що свідчить про системний характер таких операцій. Фактично йдеться про формування стійкого маршруту постачання російського ЗПГ до Китаю в обхід санкцій.
— Це не лише підриває ефективність обмежень проти енергетичного сектору рф, а й дозволяє кремлю зберігати валютні надходження, фінансуючи війну та затягуючи міжнародний тиск.
4. москва намагається втримати контроль над венесуельською нафтою на тлі тиску США.
— росія публічно заявила про збереження контролю над своїми нафтовими активами у Венесуелі, реагуючи на заяви президента США Дональда Трампа щодо намірів взяти під контроль найбільші у світі нафтові запаси цієї країни.
— У москві дали зрозуміти, що не вважають такі сигнали з Вашингтона підставою для перегляду своєї присутності у венесуельській нафтовій галузі.
— Компанія «Росзарубежнефть», створена у 2020 році та підконтрольна Міністерству економічного розвитку рф, заявила, що всі її активи у Венесуелі перебувають у власності російської федерації та нібито захищені венесуельським законодавством, міжнародним правом і двосторонніми угодами.
— Саме через цю структуру кремль у свій час вивів венесуельські активи з-під бренду «Роснефти», щоб обійти американські санкції, запроваджені за участь у торгівлі нафтою режиму Ніколаса Мадуро. Попри це, у США відкрито заявляють про намір змінити правила гри.
— Дональд Трамп неодноразово наголошував, що після арешту Мадуро Вашингтон разом з американськими компаніями планує встановити контроль над венесуельською нафтовою галуззю.
— Такий сценарій напряму загрожує російській присутності в країні, яку кремль роками використовував як енергетичний і політичний плацдарм у Західній півкулі. Втім, москва продовжує демонструвати підтримку Каракасу. У листопаді підконтрольний режиму Мадуро парламент Венесуели продовжив ще на 15 років угоди між державною PDVSA та підрозділами «Росзарубежнефти» щодо розробки нафтових родовищ на заході країни.
— Це рішення виглядає як спроба зафіксувати російський вплив наперед, попри зростаючий тиск санкцій і ризик втрати активів у разі політичних змін у Венесуелі.
5. кремль дистанціюється від союзників-ізгоїв заради відносин із Трампом.
— путін не готовий надавати Ірану реальну підтримку на тлі масштабних протестів і загрози воєнної інтервенції США. москва, швидше за все, обмежиться символічними заявами, попри підписану лише рік тому угоду про «всеосяжне стратегічне партнерство» з Тегераном.
— Причиною є обмежені можливості росії та пріоритет війни проти України. кремль не розглядає суттєве втручання в ситуацію в Ірані, незважаючи на військове співробітництво: після початку повномасштабної агресії рф отримала від Ірану озброєнь приблизно на $3 млрд — від ракет до боєприпасів.
— Паралельно руйнується побудований москвою «союз ізгоїв». У 2024 році впав режим Башара Асада в Сирії, у січні 2026-го — Ніколаса Мадуро, на підтримку якого кремль витратив близько $20 млрд за десятиліття.
— Втрату Мадуро в москві катастрофою не вважають: для путіна важливіші домовленості з адміністрацією Дональда Трампа.
— кремль демонструє готовність відмовлятися від своїх союзників, коли вони стають тягарем, що підриває довіру до росії як партнера та показує фактичну слабкість її зовнішньополітичних позицій.
6. Торгівля між Китаєм і росією впала вперше за п’ять років.
— У 2025 році обсяг торгівлі між Китаєм і росією скоротився вперше з 2020 року — до 1,63 трлн юанів (234 млрд доларів). Падіння склало 6,5% порівняно з рекордними 1,74 трлн юанів у 2024 році, що означає завершення чотирирічного періоду зростання.
— Причиною зниження стали падіння попиту в росії на китайські автомобілі та скорочення вартості імпорту російської нафти. Китайський експорт у росію у 2025 році обвалився на 9,9%, імпорт із росії — на 3,4%.
— У доларовому вираженні двостороння торгівля зменшилася на 6,9% і склала 228,1 млрд доларів. Особливо показовим є енергетичний сектор: за перші 11 місяців 2025 року вартість імпорту російської нафти до Китаю знизилася на 19,6%, що напряму вдарило по нафтових доходах кремля.
— Одночасно експорт китайських автомобілів до росії за січень–листопад скоротився на 46% на тлі підвищення мит у рф.
— Навіть «стратегічне партнерство» з Пекіном більше не рятує російську економіку: торгівля скорочується, нафтодолари тануть, а російський ринок втрачає привабливість навіть для китайських виробників.
7. США готуються до арешту ще десятків танкерів, що возять санкційну нафту.
— США подали до судів ордери на арешт ще десятків нафтових танкерів, пов’язаних з перевезенням венесуельської нафти. За даними джерел, уже затримано щонайменше п’ять суден у міжнародних водах. Йдеться про танкери, що перебувають під санкціями або входять до так званого «тіньового флоту» — нерегульованих суден, які приховують своє походження для перевезень нафти з Венесуели, Ірану та росії.
— Вашингтон готується не лише до конфіскації вантажів, а й самих суден — це означає різке посилення контролю над санкційними перевезеннями. Арешти тимчасово призупинені, але можуть бути відновлені у будь-який момент.
— Особливо вразливою виглядає росія, яка системно використовує «тіньовий флот» для обходу санкцій на експорт нафти. Перше за останній час затримання судна під російським прапором підтвердило, що американські дії безпосередньо зачіпають російські перевезення.
— москва вже заявила про «незаконне застосування сили», що свідчить про нервову реакцію кремля на загрозу втрати контролю над схемами обходу санкцій.
— Розширення арештів ставить під удар ключовий інструмент російської нафтової торгівлі — непрозорі операції «тіньового флоту», без яких підтримувати нинішні обсяги експорту буде дедалі складніше.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 13.01.2026
1. У грудні 2025 року середня ціна російської нафти Urals впала до $39 за барель, що на 40% менше, ніж роком раніше ($63), і на 13% нижче листопадового рівня ($45).
— Різке зниження стало наслідком посилення американських санкцій проти «Роснефти» та танкерного флоту, а також рекордного дисконту до Brent у $25–27 за барель.
— Додатковий тиск на ціни створюють переговори з ключовими покупцями — Китаєм та Індією, які користуються ослабленням позицій москви і виторговують максимально вигідні умови поставок.
— Падіння цін безпосередньо вдарило по федеральному бюджету рф. За підсумками 11 місяців 2025 року нафтогазові доходи скоротилися на 22–24% (приблизно до 8 трлн рублів), а грудень став найгіршим місяцем року — надходження впали майже на 50% у річному вимірі.
— Частка нафти і газу в бюджеті знизилася до 23%, тоді як дефіцит продовжує покриватися за рахунок Фонду національного добробуту. Податкові механізми, зокрема ПДВК, лише частково пом’якшують удар, але не компенсують втрат.
— Війна та санкції фактично заблокували структурну диверсифікацію економіки: розвиток ІТ та програми «імпортозаміщення» не змогли замінити експортні нафтогазові доходи.
— Попри заяви уряду про «відхід від сировинної залежності», нафта і газ продовжують забезпечувати від чверті до третини бюджетних надходжень. Мінекономрозвитку рф розраховує на зростання ціни Urals до $61 у 2026 році, однак без резервного сценарію падіння доходів створює ризики подальшої фінансової дестабілізації.
2. РЖД зафіксували рекордний за 16 років обвал вантажоперевезень.
— російська державна монополія «Російські залізниці» (РЖД) відзвітувала про найглибше падіння вантажних перевезень з 2009 року, що стало черговим сигналом деградації російської економіки на тлі санкцій та війни.
— За підсумками 2025 року обсяг навантаження на мережі РЖД скоротився ще на 5,6% — до 1,11 млрд тонн, що є мінімумом за 16 років. Падіння триває четвертий рік поспіль, а з 15 основних категорій вантажів у «мінусі» опинилися 13.
— Найбільше просіли перевезення ключових для економіки та експорту товарів: вугілля — –2,1%; деревини — –5,9%; будівельних матеріалів — –10,5%; зерна — –12,2%.
— Через санкції та удари по нафтопереробних заводах перевезення нафти й нафтопродуктів зменшилися на 5%. Обвал у промисловості виглядає ще драматичніше: навантаження промислової сировини впало на 16%, чорних металів — на 17,7%, інших вантажів, зокрема контейнерних, — на 7,3%.
— Спад у РЖД є раннім індикатором економічного падіння. Залізничні перевезення традиційно випереджають офіційну статистику виробництва на кілька місяців і свідчать про охолодження промисловості та інвестиційного циклу.
— Додатковим фактором стали удари українських дронів, які фактично паралізують рух під час повітряних тривог. Офіційно РЖД цього не визнають, однак кожна зупинка залізниці означає прямі економічні втрати та подальше руйнування логістики.
3. росія витратила понад $4 млрд на іранське озброєння.
— Іран став одним із ключових постачальників зброї для росії у війні проти України. За оцінками, лише на ракетні закупівлі Москва витратила $2,7 млрд. Йдеться про постачання сотень балістичних ракет малої дальності Fath-360, майже 500 інших балістичних ракет малої дальності, а також близько 200 зенітних ракет, пов’язаних із системами протиповітряної оборони.
— Окрім цього, Іран передав росії мільйони одиниць боєприпасів та артилерійських снарядів. Це не повний перелік закупівель: очікуються додаткові поставки військової техніки.
— Окрему роль відіграють іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Тегеран не лише постачав їх росії, а й передав технології, які дозволили налагодити виробництво на російській території під назвою «Герань-2».
— Відповідний контракт на $1,75 млрд був підписаний на початку 2023 року. Загалом, з кінця 2021 року росія витратила на іранське військове обладнання понад $4 млрд.
4. росія шукає нові схеми обходу санкцій США для збереження нафтового експорту до Індії.
— росія вже почала перебудову ланцюгів постачання нафти, намагаючись обійти останні санкції США та зберегти доступ до індійського ринку. кремль створює нові експортні прокладки, щоб приховати участь «Роснефти» та «Лукойлу» в поставках.
— Попри жорсткі обмеження, залежність Індії від дешевої російської нафти залишається високою: чотири з семи найбільших індійських НПЗ досі працюють переважно на російській сировині.
— Формально санкції не поширюються на переробників, якщо постачання здійснюють не компанії з санкційного списку.
— Експортні дані свідчать, що до грудня з’явилися кілька нових «експортерів» російської нафти, які, ймовірно, виконують роль тіньових посередників між нафтовими гігантами рф та іноземними покупцями.
— Це підтверджує, що москва дедалі більше покладається на сірі схеми й непрозорі структури, щоб утримати валютні надходження на тлі санкційного тиску та втрати традиційних ринків.
5. росія перестає приховувати «тіньовий флот»: десятки підсанкційних танкерів масово піднімають російський прапор.
— росія почала відкрито переводити танкери, що перевозять підсанкційну нафту, під власний державний прапор, фактично відмовляючись від попередньої тактики маскування походження сировини. За останні шість місяців щонайменше 42 судна змінили реєстрацію та почали ходити під російським прапором.
— Лише за три останні місяці 25 танкерів, що перевозили нафту з Венесуели в обхід санкцій США, перейшли в російську юрисдикцію. При цьому 18 із них перереєструвалися у грудні 2025 року, а 16 суден уже перебувають під санкціями США або Великої Британії.
— москва більше не намагається приховати свою участь у схемах обходу санкцій і, ймовірно, перевіряє, наскільки далеко Захід готовий піти в питаннях конфіскації російських суден. «Перехід під російський прапор — це спроба тіньового флоту захиститися від американських рейдів», — зазначив головний редактор Lloyd’s List Річард Мід.
— До повномасштабної війни росія намагалася дистанціюватися від танкерів тіньового флоту: судна реєструвалися в Дубаї, Гонконзі, Індії або ходили під «зручними» прапорами держав із мінімальним контролем.
— Однак посилення санкційного тиску та активні дії США проти експорту венесуельської нафти змусили кремль фактично взяти ці судна під свій формальний контроль.
— Така демонстративна зміна стратегії може призвести до нового витка санкцій, арештів суден і прямої конфронтації між москвою та Вашингтоном, а також ще більше ускладнити доступ росії до світових енергетичних ринків.
6. російський «загрозливий арсенал» у Венесуелі виявився фікцією.
— російські системи протиповітряної оборони, поставлені Венесуелі та роками рекламовані кремлем як доказ військової могутності москви, виявилися фактично непрацездатними під час операції США проти режиму Ніколаса Мадуро.
— За даними США, сучасні комплекси ППО російського виробництва — зокрема С-300 та «Бук-М2» — не були навіть підключені до радарів у момент, коли американські гелікоптери увійшли в повітряний простір Венесуели.
— Частина елементів цих систем, як показав аналіз фото-, відео- та супутникових знімків, взагалі залишалася на складах, так і не доведена до бойової готовності. Системи, придбані ще у 2009 році за часів Уго Чавеса як «захист від американської агресії», стали символом стратегічного союзу Каракаса і москви.
— Однак на практиці Венесуела не змогла обслуговувати складну російську техніку, постійно стикаючись із браком запчастин, знань і кваліфікованого персоналу.
— Частина відповідальності лежить безпосередньо на росії: саме російські інструктори та техніки мали забезпечити боєздатність систем ППО.
— Проте війна проти України обмежила здатність москви підтримувати навіть власний експорт озброєнь. Більше того, припускають, що кремль свідомо допустив деградацію венесуельських ППО, аби уникнути прямої конфронтації зі США. Збиття американського літака могло б мати для росії серйозні геополітичні наслідки.
— Крах венесуельської ППО став також ударом по репутації росії як постачальника зброї. Програма мільярдних закупівель, яка включала винищувачі Су-30, танки Т-72 і тисячі ПЗРК, не дала очікуваного ефекту — техніка виявилася складною в експлуатації й швидко деградувала без постійної російської підтримки.
— Після усунення Мадуро та початку нового, хоч і непростого, діалогу Каракаса з Вашингтоном російський вплив у Латинській Америці зазнав серйозного удару. Колишні американські дипломати вважають, що москва фактично погодилася «не заважати» США у Венесуелі в обмін на свободу дій в Україні.
— Навіть глава МЗС рф публічно дав зрозуміти, що Венесуела не є пріоритетом для росії, а стратегічне партнерство між країнами не передбачає взаємних оборонних зобов’язань.
— За підсумками кризи престиж росії як військової держави та експортера озброєнь зазнав серйозного удару, а її «загрозливий арсенал» виявився порожньою оболонкою.
7. ЄС готує нове посилення санкцій проти росії: удар по «тіньовому флоту», добривах і люксу.
— Тиск на росію має бути посилений — із таким меседжем виступила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард, презентуючи нові санкційні ініціативи, які Стокгольм готує спільно з країнами-сусідами.
— Під час Національної конференції з питань народу та оборони 12 січня глава МЗС Швеції заявила, що Євросоюз має повністю перекрити росії можливості для експорту енергоресурсів морем.
— Зокрема, йдеться про тотальну заборону для європейських компаній на будь-які послуги судам, які перевозять російську нафту, газ і вугілля. За пропозицією Швеції, таким суднам мають бути недоступні: перевезення і перевалка вантажів; страхування; портовий ремонт та обслуговування.
— Окремим пунктом Стенергард назвала санкції проти російських добрив, які залишаються третім за обсягами експортним товаром рф до ЄС і приносять Кремлю значні валютні доходи.
— Ще один напрям — повна заборона експорту предметів розкоші з Євросоюзу до росії. За словами міністерки, це питання не лише економіки, а й принципів.
— «Мене обурює, що заможні російські споживачі можуть носити дорогий італійський одяг і пити вишукані французькі вина, тоді як їхня держава грубо порушує європейські цінності», — заявила Стенергард.
— У Стокгольмі наголошують: росія не повинна мати змоги одночасно вести війну, обходити санкції та користуватися привілеями європського ринку. Нові обмеження мають ще більше звузити фінансові та логістичні можливості кремля.
8. Велика Британія готується наслідувати США та почати захоплення «тіньових» танкерів росії.
— Велика Британія розглядає можливість затримання й захоплення суден так званого «тіньового флоту», який росія використовує для обходу нафтових санкцій. Британський уряд уже визначив юридичні підстави, що, на його думку, дозволяють військовим підійматися на борт і затримувати такі судна у відкритому морі.
— Йдеться насамперед про танкери, задіяні росією, а також Іраном і Венесуелою для нелегального експорту нафти. Часто ці судна ходять без чинного національного прапора або з фіктивною реєстрацією, що є прямим порушенням міжнародного морського права.
— Хоча наразі британські військові ще не проводили операцій із захоплення таких танкерів, останніми тижнями Лондон активно опрацьовує сценарії силового втручання.
— Це відбувається на тлі зростання тиску Заходу на російські схеми обходу санкцій та спроб кремля легалізувати діяльність тіньового флоту, зокрема через масову перереєстрацію суден під російський прапор.
— У разі реалізації цих планів росія може зіткнутися з новою хвилею конфіскацій танкерів, зривом експортних маршрутів і подальшим скороченням нафтових доходів, які кремль використовує для фінансування війни.
