Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 09.05.2024
1. Україні варто продовжувати бити по російських НПЗ.
— Атаки на російські нафтопереробні заводи не матимуть того впливу на світові енергетичні ринки, якого побоюються американські чиновники.
— Водночас українські удари по російських НПЗ роблять те, чого не зробив режим санкцій.
— Із жовтня 2023 року Україна завдала щонайменше 20 ударів по нафтопереробних заводах на території росії. Українська сторона наголошувала, що метою цих атак є припинення постачання палива російським військовим і скорочення експортних надходжень, які Кремль використовує для фінансування своїх воєнних зусиль проти України.
— Станом на кінець березня 2024 року Україна знищила близько 14% російських нафтопереробних потужностей і змусила російський уряд запровадити шестимісячну заборону на експорт бензину.
— Як зазначає видання, критика Вашингтона недоречна – атаки на російські нафтопереробні заводи не матимуть того впливу на світові енергетичні ринки, якого побоюються американські чиновники.
— Ці удари знижують здатність росії перетворювати нафту на придатні для використання продукти, але вони не впливають на обсяг нафти, яку країна може видобувати або експортувати.
— Удари досягають тих самих цілей, які ставили західні партнери України, але яких значною мірою не змогли досягти через санкції та обмеження цін на російську нафту: погіршити фінансову та матеріально-технічну здатність росії вести війну, одночасно обмеживши ширшу шкоду світовій економіці.
— Київ повинен перемагати там, де він може, а кампанія зі знищення російських нафтопереробних потужностей приносить користь Україні з обмеженим ризиком.
2. російські мільярдери, які потрапили під західні санкції, стали поступово переводити активи до рф.
— Багато в чому посприяло те, що Кіпр і Швейцарія перестали надавати послуги з управління сімейними трастами, якщо їх засновниками або бенефіціарами значаться громадяни росії.
— Як повідомили агентству два російські мільярдери на правах анонімності, переводячи активи до росії, підприємці стикаються з ризиками націоналізації бізнесу.
3. росія під загрозою санкцій ЄС щодо зрідженого газу.
— Вперше за два роки росія зіткнулася із санкціями ЄС щодо зрідженого природного газу. Це випливає із проекту санкцій, який постійні представники країн-членів вперше обговорили у середу в Брюсселі.
— Але заборону імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) до Європи вводити не планується.
— Згідно з проектом, ЄС поки що хоче заборонити лише дві речі: перевалку російського ЗПГ у європейських портах, включаючи подальші постачання в Азію, і, по-друге, європейські інвестиції в проекти з виробництва зрідженого природного газу в росії, наприклад, у місті Мурманську на північ від Полярного кола.
— Дипломатів у Брюсселі очікують кілька тижнів обговорень нової пропозиції щодо санкцій, яка потребує одностайності країн-членів.
4. Посли країн ЄС після багатотижневих переговорів домовилися про використання відсотків від російських активів для військової допомоги Україні та її відновлення.
— Досягнуто принципової угоди щодо заходів, що стосуються доходів від заблокованих активів рф.
— Ці гроші підуть на підтримку відбудови України, а також для її оборони. При цьому лише цього року ця сума може становити до 3 млрд євро.
— Переговори щодо цього плану тривали, в тому числі через те, що Австрія та низка інших держав відмовлялися брати участь у безпосередніх поставках зброї та боєприпасів.
— На вимогу цих країн досягнуто домовленості, що частина відсотків від російських доходів використовуватиметься й для інших видів допомоги.
— За даними Єврокомісії, в ЄС заморожено активи російського Центробанку на загальну суму близько 210 млрд євро.
— Розташований у Бельгії депозитарій Euroclear повідомив, що у 2023 році на ці гроші отримано відсотки у розмірі близько 4,4 млрд євро. У березні 2024 року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та голова європейської дипломатії Жозеп Боррель виступили з пропозицією непрямого використання російських коштів.
— Їх план полягає в тому, щоб спрямовувати 90 відсотків таких доходів через Європейський фонд миру на закупівлю зброї для ЗСУ, а решту 10 відсотків – на відновлення України.
— Якщо цю схему схвалять усі країни-члени ЄС, Київ може вже в нинішньому році отримати 2,5-3 млрд євро, і далі отримувати суми щорічно.
— Конфіскувати заморожені активи Брюссель наразі не планує. Від цієї ідеї європейських чиновників відмовляють КНР, Саудівська Аравія та Індонезія.
5. США розглядають обмеження доступу Китаю до програмного забезпечення штучного інтелекту.
— Білий дім намагається уповільнити розвиток Пекіном передових технологій, які можна використовувати для військових цілей.
— Адміністрація Байдена готова відкрити новий фронт у своїх зусиллях захистити штучний інтелект США від Китаю та росії за допомогою попередніх планів встановити обмеження навколо найдосконаліших моделей штучного інтелекту, основного програмного забезпечення систем штучного інтелекту, як ChatGPT.
— Міністерство торгівлі США розглядає «новий нормативний поштовх» для обмеження експорту закритих моделей штучного інтелекту, чиє програмне забезпечення та дані, на яких воно навчається, зберігаються в таємниці.
— Ці заходи доповнять низку дій, вжитих за останні два роки, щоб заблокувати експорт чипів штучного інтелекту в Китай та уповільнити розвиток Пекіном передових технологій для військових цілей.
6. Австрійський Raiffeisen Bank International (RBI) після інтенсивного тиску з боку США відмовився від пропозиції щодо купівлі акцій промисловості вартістю 1,5 мільярда євро (1,6 мільярда доларів), пов’язаного з російським магнатом Олегом Дерипаскою.
— Зрив угоди є новою невдачею для найбільшого західного банку в росії, який зазнає критики за зв’язки з Москвою понад два роки після вторгнення росії в Україну.
— Оголошення RBI відбулося після тижневого тиску через його плани придбати частку в будівельній групі Strabag, крок, спрямований на розблокування банківських коштів, заморожених у росії.
— «Під час останніх переговорів з відповідними органами RBI не зміг отримати необхідний комфорт для того, щоб продовжити запропоновану операцію», — заявив банк у середу.
— Цей план зазнав критики з боку Міністерства фінансів США, оскільки проти Дерипаски запроваджено санкції, що загострило напруженість між Вашингтоном і RBI, яке вже перебуває під пильною увагою американського агентства із застосування санкцій OFAC.
7. Китайський експорт до росії у перерахунку на юані у квітні вкотре знизився рік до року, показали митні дані у четвер, що пояснюється тиском санкцій США, накладених на рф.
— У перерахунку на юані, китайські постачання до росії впали на 10,8% у річному обчисленні, після падіння на 13% у березні показали митні дані.
— Імпорт у зворотному напрямку – з росії до Китаю – у квітні зріс на 23%.
— За перші чотири місяці 2024 року обсяг двосторонньої торгівлі між країнами сягнув 543,7 мільярда юанів ($75,25 мільярда), піднявшись на 7,9%.
— У доларовому вираженні експорт китайських товарів до росії у квітні впав на 14%, тоді як імпорт зріс на 19%.
8. Митниці країн Балтії, Фінляндії та Польщі підписали угоду про єдине виконання санкцій щодо рф.
— У січні митниці Литви, Латвії та Естонії затвердили декларацію прем’єр-міністрів країн Балтії, підписану 20 грудня минулого року, і домовилися посилити контроль за санкційними товарами, що експортуються до третіх країн через рф і білорусь або перевозяться транзитом, — наприклад, вимагати подання декларації від виробника товару.
— Тепер до цієї домовленості приєдналися Польща та Фінляндія.
