1. У росії зафіксовано гострий дефіцит кваліфікованих кадрів у промисловості: нестача персоналу в цій галузі вже сягає майже 700 тисяч осіб, а прогнози вказують на можливе зростання цього показника у 1,5–2,5 рази.
— Індекс кадрової уразливості обробних підприємств наближається до критичного рівня.
— Ситуація погіршується через демографічний фактор — збільшення кількості осіб пенсійного віку.
— За наступні шість років в рф кількість людей старше працездатного віку зросте майже на 2 мільйони, що матиме довгостроковий негативний вплив на ринок праці.
— Хоча заробітна плата в промисловому секторі зростала в останні роки, це лише частково стримує відтік фахівців до інших сфер.
2. У росії різко впало виробництво сільськогосподарської техніки.
— За період із січня по жовтень цього року загальний обсяг продукції склав 205,8 млрд рублів, що на 13% менше, ніж у той самий період минулого року.
— Випуск техніки скоротився в усіх ключових категоріях: зернозбиральних комбайнів було виготовлено 4219 одиниць (зменшення на 18%), кормозбиральних – 287 одиниць (на 11%), тракторів – 3526 одиниць (на 25%).
— Одночасно з цим продажі на внутрішньому ринку у грошовому еквіваленті впали на 16,5%, склавши 167,5 млрд рублів, а експорт скоротився на 10% – до 14,1 млрд рублів.
— Причиною такого спаду називають високу ключову ставку Центробанку рф у 21%, яка зробила недоступними кредити та лізинг для аграріїв. Також відзначається недостатнє фінансування державних програм підтримки.
— Загальний спад попиту та економічні труднощі створюють серйозні ризики для подальшого скорочення виробництва.
3. Фінляндія готова розширювати санкції щодо росії через війну в Україні і не буде проти, якщо в ЄС запропонують заборонити російський нікель.
— У фінському місті Харьявалта розташоване єдине у ЄС виробництво російського «Норнікелю».
— «ЄС має продовжувати послідовно посилювати санкції проти росії. Фінляндія загалом готова підтримати жорсткість обмежень на імпорт із росії, якщо країни-члени спільно прийдуть до цього рішення», — заявила глава МЗС республіки Еліна Валтонен. Валтонен додала, що Фінляндія «не заперечуватиме проти додавання нікелю до списку санкцій».
— Як повідомлялося, раніше Європарламент на пленарній сесії у Страсбурзі ухвалив резолюцію із закликом до керівництва ЄС посилити антиросійські санкції, зокрема, запровадити нові обмеження проти металургійної, ядерної, хімічної, сільськогосподарської та банківської галузей російської економіки, а також заборонити постачання промислової сировини з рф, такого як алюміній, сталь, уран, титан та нікель.
4. Мексиканська влада почала масово відмовляти у в’їзді російським туристам через підозри, що вони планують нелегально потрапити до США.
— Упродовж останніх років спостерігається різке зростання кількості росіян, які, прибуваючи до Мексики, намагаються нелегально потрапити до США з метою отримання притулку.
— З 1 жовтня 2022 року до серпня 2023 року до американської судової системи було подано 41 465 справ від російськомовних шукачів притулку.
— Лише з початку 2023 року кількість таких звернень із боку громадян росії зросла більш ніж на 1500% порівняно з 2021 роком.
— Ця ситуація створює додаткове міграційне навантаження на обидві країни, оскільки багато росіян шукають шляхи втечі через погіршення ситуації в їхній країні.
5. Японська енергетична компанія JERA переконана, що нові санкції США проти російського «Газпромбанку» не вплинуть на імпорт ЗПГ із заводу в межах проекту «Сахалін-2».
— Компанія не використовує «Газпромбанк» для фінансових операцій за цим проектом, тому санкції не зачеплять їхні закупівлі.
— JERA є найбільшим покупцем ЗПГ із «Сахаліну-2» та має два довгострокові контракти на постачання: 0,5 млн тонн щорічно до 2026 року і 1,5 млн тонн до 2029 року.
— Нові санкції США включають винятки для операцій, пов’язаних із цим проектом до 28 червня 2025 року.
— У жовтні Японія імпортувала понад 550 тисяч тонн російського ЗПГ, що майже на 9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 07.12.2024
1. У росії визнали банкротом завод, який мав стати найбільшим в країні виробником мікрочипів.
— У росії почалось банкрутство компанії «Ангстрем», яка займалась виробництвом чіпів. У листопаді 2019 року суд стягнув з компанії «Ангстрем» на користь банку 1 млрд рублів, але гроші підприємство так і не повернуло.
— «Ангстрем» був знаковим для рф, адже його бачили найбільшим в країні виробником мікрочіпів. Проект курирував близький до путіна російський державний діяч Леонід Рейман, який займав пост міністра зв’язку, а з 2008 по 2010 роки був радником путіна.
— У 2008 році його компанія отримала кредитну лінію у понад 800 млн євро на створення виробництва процесорів, смарт-карток та електронних паспортів. У якійсь момент розмір боргів перевищив 100 млрд рублів, при цьому «Ангстрем» перестав платити за кредитами.
— До січня 2019 року банк забрав все обладнання та акції підприємства, а також подав позов про банкрутство. Сам Рейман при цьому відсторонився від проекту і не постраждав.
2. Обсяг кредитів росіян на початку листопада досяг рекордних 38 трлн рублів. Це близько чверті обсягу ВВП країни.
— Проте темпи видачі позичок різко скоротилися останніми місяцями на тлі підвищення ключової ставки тричі поспіль.
— З початку року показник збільшився на 4 трлн, але, як випливає з даних Центробанку рф, у жовтні обсяг позик росіян зріс лише на 170 млрд. доларів.
— Проте, навіть такого уповільнення недостатньо для охолодження інфляції. Очікується підвищення ключової ставки в грудні до 23%.
3. ЄС веде переговори зі США щодо пом’якшення наслідків санкцій проти Газпромбанку.
— Європейський союз закликав Сполучені Штати вивчити можливості пом’якшення санкцій проти Газпромбанку, який відіграє основну роль у поставках російського газу.
— Представники влади та бізнесу низки європейських країн попередили, що санкції щодо Газпромбанку можуть створити загрозу для стабільності постачання газу в регіоні. ЄС і США зараз обговорюють форми і масштаби можливих послаблень.
— Дискусії тривають навіть після того, як президент Володимир Путін відмовився від вимоги, щоб іноземні покупці використовували лише цей банк при купівлі російського газу, крок, спрямований на запобігання впливу обмежень США.
— Варіанти, які розглядаються в ході переговорів, включають те, чи можна законно здійснювати платежі через люксембурзьку дочірню компанію Газпромбанку, чи краще використовувати інші канали платежів.
— Хоча указ путіна про скасування вимоги платити безпосередньо через Газпромбанк допоміг заспокоїти європейський газовий ринок, він ще більше ускладнив платіжну систему та залишив фінансові установи все ще невпевненими щодо правових ризиків.
4. Переговори ЄС щодо нового пакета санкцій проти росії наразі призупинені через суперечки щодо винятків.
— Латвія та Литва виступили проти розширення положення, яке дозволяє компаніям продовжувати працювати в росії.
— Спочатку це положення мало принести користь компаніям, які заявили, що хочуть вийти з росії, але не можуть з різних причин. Критики кажуть, що цією лазівкою зловживають і дають компаніям занадто багато політичного прикриття, щоб залишатися в росії.
— Виняток було вперше введено в грудні 2022 року і вже тричі подовжено, що, за словами опонентів, дало компаніям достатньо часу для поступового припинення діяльності в росії.
— Інша частина пакету зосереджена в основному на накладенні санкцій на компанії та судна, які беруть участь в обході існуючих санкцій ЄС щодо росії. Проект списку демонструє плани більш ніж подвоїти кількість нафтових і газових танкерів у своєму чорному списку, довівши загальну кількість до 75.
— Тим часом Словаччина прагне продовжити ще один виняток із санкцій, який дозволить їй експортувати перероблену російську нафту до сусідньої Чехії. Братислава наполягає, що лазівка необхідна для того, щоб її єдиний нафтопереробний завод, який належить угорській групі MOL , міг продовжувати працювати, але Прага підтвердила, що хоче припинити угоду.
— Очікується, що пакет санкцій буде винесено на обговорення наступного разу на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 16 грудня.
— Офіційні особи також запропонували більш амбітний пакет санкцій на початок наступного року, коли Польща перейме ротаційне головування в Раді ЄС від дружньої до росії Угорщини.
5. Індія відхрестилася від проекту створення валюти БРІКС.
— БРІКС не ухвалював рішення про створення спільної валюти для зменшення використання долара, заявив голова центрального банку Індії.
— «Валюта БРІКС була ідеєю, висунутою одним із членів і обговорювалася, але рішення не було ухвалено», — сказав голова Резервного банку Індії Шактіканта Дас.
— Ці коментарі з’явилися після того, як нещодавно обраний президент США Дональд Трамп попередив країни БРІКС про те, що він вимагатиме зобов’язань щодо того, що вони не будуть створювати нову валюту як альтернативу долару, і повторивши загрози встановити 100% тариф.
6. Глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що Іран значно збільшив обсяги урану, збагаченого до 60% чистоти, що наближається до рівня, необхідного для виробництва ядерної зброї (90%).
— Висновки МАГАТЕ посилять занепокоєння західних країн, які стверджують, що немає жодного виправдання для збагачення урану до такого високого рівня в рамках будь-якої цивільної програми і що жодна інша країна не робила цього, не виробляючи ядерних бомб.
— За даними МАГАТЕ, наявних матеріалів у Ірану вистачить для створення чотирьох ядерних боєприпасів.
— Ця ситуація може ще більше загострити міжнародну напруженість щодо ядерної програми Ірану.
7. У листопаді імпорт ЗПГ у Середземномор’ї значно зріс.
— Згідно з даними S&P Global Commodity Insights, імпорт зрідженого природного газу (ЗПГ) у регіони Західного та Східного Середземномор’я у листопаді досяг дев’ятимісячного максимуму, склавши 4,23 млн тонн або 68 партій.
— Основними драйверами цього зростання стали Іспанія та Туреччина, що зумовлено сезонними факторами та зниженням попиту на відновлювані джерела енергії.
— Востаннє такий високий рівень імпорту ЗПГ спостерігався у лютому, коли він досяг 5,1 млн тонн.
— Головними постачальниками ЗПГ у Західне та Східне Середземномор’я були США (близько 44%), Алжир (20%) та Катар (13%).
— Примітно, що частка імпорту з росії становила 10%.
— Зростання попиту на газ пояснюється низькими температурами та скороченням виробництва відновлюваної енергії в минулому місяці. Газ використовувався не лише для виробництва електроенергії, але й для обігріву житлових та комерційних приміщень.
— Водночас рівень заповненості підземних газосховищ (ПГС) у Європі знизився до приблизно 83,5%.
