Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.04.2026
1. Українські безпілотники в ніч на 6 квітня завдали масованого удару по Новоросійську в Краснодарському краї рф, уразивши один із найбільших нафтових терміналів на Чорному морі.
— За даними з відкритих джерел і відео з місця подій, під удар потрапив нафтовий термінал «Шесхарис» — ключовий вузол перевалки нафти і нафтопродуктів на півдні росії, який відіграє важливу роль у роботі Новоросійського морського порту та всієї експортної інфраструктури регіону.
— Це вже друга атака на термінал із початку весни: попередній удар відбувся 2 березня і спричинив пожежу. Також об’єкт атакували в листопаді 2025 року, тоді були пошкоджені резервуари та причал.
— «Шесхарис» має стратегічне значення, зокрема використовується для забезпечення паливом російської військової логістики. Повторні удари по таких об’єктах свідчать про системний тиск на експортну та енергетичну інфраструктуру рф.
2. Українські удари безпілотниками по портовій інфраструктурі в Балтійському регіоні заважають росії повною мірою скористатися зростанням світових цін на нафту.
— Попри те, що ціна Brent перевищує $100 за барель, атаки на ключові експортні вузли — Приморськ і Усть-Лугу — скорочують потенційні доходи rремля.
— За оцінкою Київської школи економіки, п’ять атак на ці порти протягом тижня коштували російським експортерам близько $970 млн втраченої виручки. На Приморськ і Усть-Лугу припадає понад 40% морських експортних потужностей рф.
— За даними західних джерел, лише в Приморську було знищено нафти приблизно на $200 млн. Найбільший ефект спостерігається на ринку нафтової сировини для нафтохімії — лігроїну.
— Ціни в Азії з початку конфлікту зросли вдвічі, тоді як Усть-Луга забезпечує близько 8% світових поставок цього продукту. Після атак наприкінці березня експорт нафтової сировини з порту скоротився приблизно на 70%.
— Джерела також відзначають, що Україна нарощує можливості дальніх безпілотників швидше, ніж росія встигає адаптувати оборону. Попри багаторівневу систему захисту, включно з РЕБ і фізичними бар’єрами, російська інфраструктура залишається вразливою.
— Крім енергетики, удари поширюються і на хімічну промисловість, зокрема підприємства з виробництва добрив, що мають значення для військової логістики. У результаті навіть за сприятливої цінової кон’юнктури росія стикається з ситуацією, коли фізичні обмеження експорту не дозволяють конвертувати високі ціни у максимальні доходи.
3. Нафтогазові доходи бюджету рф у квітні можуть різко зрости і наблизитися до $11–13 млрд, що майже вдвічі більше, ніж у березні.
— Розрахункова ціна нафти для оподаткування, визначена на початку квітня, становить $77 за барель, що суттєво вище березневого рівня. За такими параметрами доходи можуть скласти близько $11–12 млрд, а за окремими оцінками — до $13 млрд.
— У березні бюджет рф отримав приблизно $6,7 млрд від нафти і газу проти $4,7 млрд у лютому і $4,3 млрд у січні. Водночас це було значно нижче показника річної давності — близько $11,7 млрд.
— Податкова база у березні залишалась слабкою: розрахункова ціна Urals становила лише $44,6 за барель, що нижче закладеного в бюджет орієнтира близько $59.
— У результаті недонадходження доходів у березні склали близько $2,5 млрд, а за перший квартал — приблизно $6 млрд. Зростання доходів у квітні пов’язане з підвищенням світових цін на нафту, однак ефект обмежується проблемами з експортною інфраструктурою.
— Через удари по нафтогазових об’єктах до кінця березня було виведено з ладу близько 40% експортних потужностей, що стало найсерйознішим збоєм поставок у сучасній історії рф. На початок квітня частину інфраструктури відновили, але щонайменше 20% потужностей залишаються недоступними.
— У підсумку навіть при високих цінах на нафту зростання доходів обмежується логістичними втратами: частина експорту не може бути реалізована, що знижує потенційний фінансовий ефект для бюджету.
4. росія збільшила експорт золота до Китаю, що може свідчити про використання дорогоцінного металу для розрахунків за імпорт.
— За підсумками 2025 року поставки золота з рф до КНР зросли у дев’ять разів — з 2,8 тонни у 2024 році до 25,3 тонни. Основний обсяг експорту припав на четвертий квартал.
— Ймовірно, золото використовується як інструмент оплати критично важливого імпорту з Китаю в умовах санкційних обмежень і ускладнених розрахунків у валютах.
— росія залишається одним із найбільших виробників золота у світі з видобутком близько 330 тонн на рік і входить до топ-5 країн за офіційними резервами — приблизно 2340 тонн. Для порівняння, у 2024 році населення рф придбало 75,6 тонни золота, що перевищує обсяг експорту до Китаю.
— Однак ключовим фактором виглядає не масштаб поставок, а сам факт використання золота як платіжного інструменту, що може свідчити про дедалі більші обмеження у фінансових розрахунках і залежність від альтернативних схем імпорту.
5. Експорт дизельного палива з російських балтійських портів у березні зріс на 22% порівняно з лютим, однак у квітні обсяги можуть різко скоротитися через удари по інфраструктурі.
— Через Усть-Лугу було відвантажено близько 400 тис. тонн дизеля — це на 80% більше, ніж у лютому, і вдвічі більше у річному вимірі. Водночас серія атак на порти Приморськ і Усть-Луга наприкінці березня ускладнила експорт нафтопродуктів, що накладається на вже діючу заборону експорту бензину.
— Якщо інфраструктуру швидко не відновлять, експорт дизеля через Балтійські порти у квітні може впасти на 30–50%. Частину обсягів теоретично можна перекинути через Великий порт Санкт-Петербург і Висоцьк, однак ці можливості обмежені.
— Переорієнтація експорту на південні порти, зокрема Новоросійськ або Тамань, потребує залізничної логістики на відстань понад 2 тис. км, що суттєво збільшує витрати і впирається в обмежену пропускну здатність залізниці. За оцінками, реально перерозподілити не більше 15–20% випадаючих обсягів.
6. Один із ключових нафтових хабів рф на Балтиці — Усть-Луга — відновив відвантаження сирої нафти після п’ятиденної зупинки, яка також зачепила Приморськ, тоді як на південному напрямку перебої зафіксовані в порту Новоросійська.
— Синхронні проблеми одразу в балтійських і чорноморських вузлах, а також збої в роботі інфраструктури КТК і нафтопроводу «Дружба» створили безпрецедентне навантаження на всю експортну систему. Кожен день простою не лише затримує танкери, а й швидко заповнює резервуари всередині країни, підводячи компанії до межі, після якої можливе вимушене скорочення видобутку.
— Зміщення тиску з нафтопереробки на портову інфраструктуру змінює економіку експорту: якщо раніше втрати на НПЗ можна було компенсувати збільшенням вивозу сирої нафти, то блокування портів фактично перекриває цей механізм у період високих цін.
— При вартості Urals близько $105 за барель затримки означають не лише касові розриви, а й зростання витрат на фрахт через підвищені ризики в Чорному та Азовському морях.
— Резервних маршрутів для швидкого перекидання таких обсягів немає, а напруження зачіпає і газову інфраструктуру, включно з напрямком «Турецького потоку». У результаті виникає ризик реального скорочення фізичних поставок на світовий ринок, що підтримує зростання цін.
— Попри сприятливу цінову кон’юнктуру, інфраструктурні обмеження можуть перетворити потенційні наддоходи на логістичну кризу, змушуючи експортерів працювати з більшими знижками і втрачати частину виручки.
7. У Німеччині слідчі провели масштабні обшуки у справі про обхід санкцій проти росії, перевіряючи діяльність трьох компаній у регіоні Франкфурта-на-Майні.
— За даними ЗМІ, обшуки відбулися 27 березня одразу на 14 об’єктах — житлових і комерційних приміщеннях у Франкфурті та прилеглих районах. Під час операції вилучено значний обсяг документів і електронних носіїв, а також арештовано активи двох компаній на суму близько €987 тис. і €148 тис.
— Слідство підозрює, що щонайменше дві компанії системно експортували до росії машинобудівні компоненти та хімічні речовини, порушуючи санкції ЄС. Для цього використовували транспортні компанії та логістичні ланцюги через треті країни, щоб приховати кінцевого отримувача.
— Розслідування веде прокуратура Франкфурта, під підозрою — керівництво трьох компаній. Схему вдалося викрити після перевірки зовнішньоекономічної діяльності однієї з фірм, яка здійснювала поставки російським клієнтам.
— Фактично йдеться про класичну модель обходу санкцій — через посередників і «транзитні» юрисдикції, що дозволяє росії отримувати критично важливі компоненти попри обмеження.
8. росія посіла передостаннє місце у світі за рівнем свободи інтернету у 2026 році за оцінкою Cloudwards.
— У дослідженні аналізували доступ до торрент-сайтів, контенту для дорослих, можливості політичного та громадянського онлайн-вираження, а також використання VPN.
— росія отримала лише 4 бали зі 100, опинившись в одній групі з Китаєм, Іраном і Пакистаном. Гірший результат зафіксовано лише у КНДР — 0 балів, де доступ до інтернету фактично обмежений вузьким колом осіб.
— Найвищий рівень свободи інтернету — 92 бали — отримали 11 країн, серед яких Бельгія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Нова Зеландія та Словаччина.
— До групи з високими показниками (84 бали) увійшли, зокрема, Канада, Польща, Швейцарія, Литва та Хорватія. Далі йдуть країни з оцінками 80–76 балів (Ірландія, Швеція, Португалія, Аргентина та інші) і 72–68 балів (Італія, Іспанія, Нідерланди тощо).
— США, Німеччина, Франція та Японія отримали по 64 бали, що відповідає середньому рівню свободи. Велика Британія — 52 бали.
— Україна отримала 44 бали, опинившись у нижчій частині рейтингу разом із низкою країн, де зафіксовані обмеження доступу та контролю контенту.
— росія залишається серед найбільш обмежених цифрових середовищ у світі, поступаючись лише Північній Кореї та перебуваючи на одному рівні з країнами з жорстким державним контролем інтернету.
