Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 05.01.2025
1. російський рубль падає, економіка спричиняє головний біль для путіна.
— Падіння російської валюти посилює інфляційний тиск в росії, оскільки країна стикається з подальшими економічними потрясіннями, які ускладнюються припиненням угоди з Україною щодо транзиту природного газу.
— У п’ятницю один долар коштував 110 рублів, у листопаді він досяг мінімуму в 114 рублів, що, як заявили в Міністерстві оборони Великобританії, «майже напевно» спричинено останнім пакетом санкцій Міністерства фінансів США.
— Потоки іноземної валюти в росію зіштовхуються з проблемами, оскільки доходи експортерів обмежені цінами на нафту та санкціями.
— Крім того, зростаючі витрати на трансграничні операції ведуть до зростання цін на імпорт, що ще більше тисне на рубль.
— Експорт природного газу вже зазнав значних втрат через санкції, а головний банк, що займається торгівлею цим енергоресурсом, Газпромбанк, потрапив до списку 50 російських фінансових установ, проти яких США запровадили санкції в листопаді, що призвело до подальшого падіння курсу рубля.
— Між тим, Газпромбанк став одним із 12 фінансових установ, що брали участь у пілотному проекті створення цифрової валюти, запущеному в серпні 2023 року.
— Теоретично цифровий рубль може використовуватись у угодах із сусідніми країнами, якщо контрагенти погодяться на цей спосіб оплати.
— Однак на практиці залишаються численні проблеми, зокрема в регулюванні валютного контролю як у росії, так і в інших країнах, наприклад, у Китаї.
— Зарубіжний бізнес поки що не готовий до прийняття цифрового рубля чи російських цифрових фінансових активів .
— Знецінення російського рубля відбувається в непростий час для країни, чий газовий гігант «Газпром» стикається з втратою доходів у розмірі близько 5 мільярдів доларів на рік після того, як Україна відмовилася продовжити угоду про транзит природного газу, яка закінчилася 31 грудня.
— Російська влада могла б взяти кошти з Фонду національного добробуту, але «рубль майже напевно зазнає більшої волатильності», і подальші «раптові коливання неминучі».
2. Відмови двигунів на російських літаках: два інциденти за добу.
— Відразу два літаки російських авіакомпаній були змушені повернутися до аеропортів вильоту через відмову двигунів.
— Перший випадок стався з Airbus A321neo авіакомпанії “Уральські авіалінії”, який летів з Шарм-ель-Шейха до Єкатеринбурга. На висоті 4500 метрів у літака відмовив лівий двигун, після чого екіпаж вирішив повернутися в аеропорт вильоту.
— Другий інцидент стався з Boeing 737 авіакомпанії NordStar, що виконував рейс Волгоград – Єкатеринбург. На висоті 11300 метрів у літака також відмовив лівий двигун. Лайнер повернувся до аеропорту Гумрак у Волгограді.
— Міжнародні санкції посилюють проблеми російської авіації. Заборона на постачання запчастин і техобслуговування літаків західного виробництва створює серйозні ризики для безпеки польотів.
3. У Держдумі рф обговорили можливість організації турів до Північної Кореї.
— За словами депутатів одним із способів зробити поїздки до КНДР доступнішими може стати організація чартерних рейсів.
— Наразі вартість турів до країни сягає 180 тисяч рублів (1700 доларів) з людини, що ускладнює їхню популярність.
— “Північна Корея – це незвичайна країна, і для туристів вона буде цікава своєю унікальністю. Сьогодні багато туристів їдуть до екзотичних країн, щоб побачити те, чого раніше не бачили. А море — воно скрізь море”, — кажуть російські депутати.
— Нагадаємо, що КНДР залишається однією з найбільш закритих країн світу, проте ураховуючи санкційні та візові обмеження, стає все більшою альтернативою відпочинку для росіян…
4. Статки 25 найзаможніших росіян зросли на $18,5 млрд у 2024 році.
— Відповідні дані наводять у рейтингу Bloomberg Billionaires Index. Дані Bloomberg базуються на вартості акцій компаній, що належать бізнесменам.
— У першій трійці — американці Ілон Маск (423 млрд доларів), Джефф Безос (239 млрд) та Марк Цукерберг (207 млрд).
— Загалом до рейтингу потрапили також 25 росіян. Їхні сумарні статки становлять 347,62 млрд доларів.
— Це 15,8% від ВВП усієї росії, який Світовий банк оцінює у 2,2 трлн доларів.
5. Керівник компанії нафтових танкерів звинуватив ООН у бездіяльності через загрози від «тіньового флоту».
— Керівник найбільшого оператора нафтових танкерів звинуватив Міжнародну морську організацію (IMO) в бездіяльності щодо «тіньового флоту» — нерегульованих суден, що перевозять нафту з росії, Ірану та Венесуели.
— Число таких суден зросло до п’ятої частини світового флоту після того, як пов’язані з росією компанії скупили старі судна для обходу західних санкцій.
— Барстад заявив, що цей флот створює серйозну загрозу безпеці та навколишньому середовищу, а численні інциденти, як зіткнення танкера Hafnia Nile з судном Ceres I, лише підтверджують ці ризики.
— Він підкреслив, що IMO недостатньо реагує на проблему, і закликав до жорстких заходів для забезпечення дотримання правил безпеки та екологічних стандартів.
6. У Греції заявили, що можуть обійтися без російського природного газу.
— Генеральний директор грецької компанії Gastrade Костіс Сифнеос заявив, що Греція зможе прожити без російського газу, оскільки можливості імпорту з інших країн вдвічі перевищують потреби країни.
— Він зазначив, що Греція має два термінали СПГ — в Ревітусі та Александруполісі, останній з яких почав працювати з жовтня 2023 року.
— Ці термінали можуть повністю забезпечити ринок Греції газом, якщо виникнуть проблеми з постачанням російського газу через Туреччину. Сифнеос запевнив, що ситуація з припиненням транзиту через Україну не вплине на Грецію.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 04.01.2025
1. росію попередили про кінець нафтово-газової моделі економіки.
— Аналітичний центр ЦМАКП, близький до російської влади, попереджає про неминуче скорочення експорту вуглеводнів і валютної виручки, що ставить під сумнів життєздатність нинішньої економічної моделі росії .
— «Немає підстав очікувати зростання попиту на вуглеводні чи підвищення цін на них. Нам доведеться конкурувати на “стагнуючих” або скорочуваних енергетичних ринках в умовах екологічної та технологічної гонки. Енергосировинний сектор не буде точкою масштабного отримання ренти», — йдеться у доповіді.
— Це сигнал про необхідність радикальних змін в економічній політиці, які враховуватимуть світові тренди на відновлювану енергетику та зменшення залежності від викопного палива.
2. росія стикається з труднощами з видобутку газу в Арктиці через санкції.
— росія активно розширює видобуток природного газу в Арктиці, зокрема на півостровах Ямал і Гидан, де інвестуються мільярди в будівництво заводів для виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ).
— Однак санкції, введені через війну в Україні, суттєво ускладнюють реалізацію цих планів.
— Зокрема, санкції обмежили можливість росії будувати необхідні ЗПГ-танкери класу Arc-7, а також ускладнили доступ до західних технологій для виготовлення таких суден.
— Крім того, росія стикається з проблемами в транспортуванні газу через нестачу відповідних суден і необхідність використання дорогих та обмежених ресурсів.
— Незважаючи на значні інвестиції, росія залежить від європейських портів для реекспорту ЗПГ, що ставить під загрозу постачання газу в майбутньому.
— ЄС може посилити обмеження на реекспорт, що ще більше ускладнить ситуацію для росії.
3. Словаччина продовжить постачати Україні електрику попри заяви Фіцо.
— Державний оператор системи передачі електроенергії Словаччини SEPS продовжить забезпечувати екстрені постачання електроенергії в Україну, попри заяви прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо.
— Зазначається, що SEPS не порушуватиме умови договору з «Укренерго», попри погрози Фіцо припинити підтримку.
— Колишній міністр економіки Словаччини Карел Гірман уже заявив, що електроенергію Україні продають трейдери, а не держава.
— Словацький оператор продовжить забезпечувати транскордонну передачу електроенергії не лише в Україну, а й по всіх інших пунктах у стандартному режимі.
— Договір між SEPS та «Укренерго» було укладено на рік навесні 2024 року. Він передбачає постачання електроенергії потужністю до 150 мегават у разі екстрених запитів від України.
— За перші 11 місяців минулого року чистий експорт електроенергії зі Словаччини в Україну досяг 2,43 терават-години, що в 3,5 раза перевищує обсяг за аналогічний період 2023 року.
— Україна у 2024 році збільшила імпорт електроенергії в 5,5 разів, порівняно з 2023 роком – до 4,4 млн МВт-год, порахував свідчать дані моніторингу ExPro Electricity. Угорщина зайняла 39% у структурі імпорту за весь рік, Словаччина – 23%, Румунія – 18%, Польща – 14% та Молдова – 5%.
4. Для закінчення війни в Україні необхідно посилити нафтові санкції проти рф.
— Джо Байден розглядає можливість посилення санкцій проти росії наприкінці свого президентства, сподіваючись на тиск на путіна перед потенційними переговорами про припинення війни в Україні. Хоча це рішення може бути запізнілим, воно все ж є важливим кроком.
— Якщо переговори щодо припинення жорстокого вторгнення путіна таки відбудуться, то основним завданням західних демократій має бути зміцнення позицій України.
— Окрім додаткової військової підтримки, жоден інший сигнал рішучості не буде таким потужним, як скорочення доходів від нафти та газу, що складали близько третини федерального бюджету росії у 2023 році.
— росія є однією з найбільш санкційованих країн світу, і ці заходи охоплюють всі сфери — від транспорту до фінансів, енергетики та технологій.
— Однак росія вже адаптувалася до санкцій, знаходячи шляхи обходу, зокрема через країни колишнього СРСР, де відбувається перевалка західних товарів, від сумок до автомобілів Mercedes-Benz.
— Китай також продовжує допомагати росії, постачаючи сировину, мікрочіпи та інші технології подвійного призначення.
— Однією з найбільших невдач у санкційній політиці стала обмеження цін на нафту. Спочатку цей механізм працював, обмежуючи ціни на російську нафту до менше 60 доларів за барель, але росія швидко адаптувалася, використовуючи «тіньовий флот» із суден, які обходять західні санкції, користуючись послугами незахідних постачальників або підробленими сертифікатами.
— Незважаючи на спроби посилити контроль, Китай, Індія та Туреччина активно купують російську нафту за цінами, що перевищують встановлені обмеження, а потім перепродають її Європі та США.
— Нові санкції, спрямовані на обмеження кількості таких «тіньових» танкерів, можуть допомогти, але для справжнього впливу необхідно орієнтуватися на покупців нафти та фінансові установи, які сприяють таким операціям.
— У той час як ціни на нафту залишаються близько 75 доларів за барель, будь-які перебої в поставках повинні бути врегульовані. Головною проблемою залишатимуться дипломатичні аспекти.
— Індія, яку США намагаються залучити як партнера з безпеки, вже висловлює незадоволення щодо санкцій, що стосуються Ірану, а Китай демонструє зростаючу готовність чинити опір вимогам США. Надання компаніям і банкам «перехідного періоду» для коригування своєї діяльності може зменшити напругу.
— ЄС також має стандартизувати санкційні заходи та забезпечити достатнє фінансування цих зусиль. Для цього судновласникам потрібно вимагати надавати детальніші документи, що ускладнить фальсифікацію атестацій.
— Попри проблеми з виконанням, санкції вже підвищили вартість війни для росії, яка переживає серйозну економічну напругу.
— Вони також надають Україні та західним лідерам, зокрема Дональду Трампу, що самостійно заявляє про свої умови на переговорах, важливі важелі впливу.
— За той час, що залишився, Байден має намір забезпечити своєму наступнику якомога більше інструментів для подальшого тиску.
5. Польща головує в ЄС і визначає головним напрямком безпеку.
— Польща розпочала своє головування в Раді Європейського Союзу в п’ятницю, на тлі дипломатичної суперечки з Угорщиною, що підкреслює поглиблення політичної роз’єднаності в Європі саме тоді, коли вона стикається з низкою серйозних глобальних викликів.
— ЄС переживає погіршення торговельних відносин з Китаєм, а також зберігається масштабна війна росії в Україні. Все це відбувається на фоні внутрішньополітичних потрясінь у Франції та Німеччині, що впливає на їхню здатність справлятися з зовнішніми викликами.
— На цьому фоні Польща має амбіції відігравати ключову роль у формуванні європейської політики, особливо в питаннях безпеки.
— Прем’єр-міністр Польщі заявив, що Європа повинна залишатися сильною, і підкреслив, що необхідно зробити все, щоб не довелося платити високу ціну за свободу та суверенітет.
— Додатково, президент Європейської Ради Антоніо Коста наголосив на важливості продовження підтримки України, підкресливши, що оборона повинна залишатися стратегічним пріоритетом для ЄС.
— Польща, за словами колишнього президента Європейської ради Дональда Туска, планує очолити перегрупування в ЄС, зокрема у питанні підтримки України та досягнення справедливого миру. Туск має значні зв’язки на європейській сцені, однак Польща навряд чи зможе лідирувати самостійно, оскільки ЄС стикається з численними викликами, що вимагають об’єднання зусиль.
— Дипломатична суперечка між Польщею та Угорщиною загострилася після того, як Угорщина надала політичний притулок колишньому заступнику міністра юстиції Польщі, якого розшукують у Польщі за звинуваченням у зловживанні державними коштами. Це призвело до відкликання польським урядом посла з Будапешта, а польська сторона назвала цей крок «ворожим актом». У відповідь міністр закордонних справ Угорщини розцінив цей жест як «дитячий», що лише поглиблює політичну напругу в Європі.
— Угорщина та Словаччина продовжують підтримувати певні зв’язки з росією, що також стає фактором для напруження в регіоні, особливо після того, як Україна припинила транзит російського газу.
