Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.06.2025
1. Паніка на російському ринку: акції обвалилися після масованих ударів ЗСУ по стратегічних аеродромах рф.
— Українські удари по чотирьох ключових базах стратегічної авіації рф спричинили різке падіння на Московській біржі. За даними СБУ, було уражено щонайменше 40 літаків — це один із найболючіших ударів по авіації рф за весь час вторгнення.
— Падіння акцій у неділю — «Газпром» — -3,1%; «Сбербанк» — -2,3%; ВТБ — -2,3%; «Роснефть» — -1,9%; «Новатэк» — понад -3%; «Сєвєрсталь» — -2,8%; «Норнікель» — -2,7%.
— Ринок відреагував нервово на уразливість військової інфраструктури рф.
— Зростає тиск на Центробанк рф: очікуване зниження ставки може бути відкладене через посилення геополітичних ризиків.
— Україна демонструє спроможність бити по найважливіших цілях — це сигнал інвесторам: «русскій мір» занурюється в нестабільність.
2. російська експортна виручка стрімко падає: валютна пропозиція скоротилася на $6,1 млрд.
— Перші чотири місяці 2025 року принесли кремлю чергову економічну поразку: російські експортери продали на внутрішньому ринку на 12,5% менше валюти, ніж за аналогічний період 2024 року.
— За даними російських джерел, з січня по квітень було реалізовано лише $42,5 млрд через уповноважені банки проти $48,6 млрд роком раніше.
— Це падіння на $6,1 млрд пояснюється одразу кількома факторами: — падінням світових цін на нафту й газ, скороченням фізичних обсягів експорту, розширенням санкційного тиску та логістичних обмежень, дедоларизацією контрактів під впливом міжнародної ізоляції.
— Загалом, ситуація з виручкою експортерів демонструє головну загрозу для економіки рф — поступову втрату зовнішніх джерел фінансування. росія дедалі більше заганяє себе в пастку: без доступу до міжнародних ринків, із вичерпними резервами та стрімким відпливом інвестицій.
3. росія зливає арктичну нафту до Сирії: нові маршрути постачання в обхід санкцій.
— На тлі дедалі жорсткіших санкцій і втрати традиційних ринків росія активізувала постачання арктичної нафти до Сирії. За даними LSEG та галузевих джерел, із початку 2025 року москва вже відправила в Сирію щонайменше 350 000 метричних тонн сировини, або близько 2,6 млн барелів, використовуючи для цього судна під санкціями США.
— Зокрема, супертанкер Mitzel, що потрапив під обмеження Вашингтона, завантажив арктичну нафту в Мурманську і наразі прямує до сирійського порту Баніяс.
— У березні і квітні аналогічні рейси виконали танкери Sakina, Aquatica та Sabina — усі пов’язані з тіньовою логістикою поставок, яку росія активно використовує для обходу санкцій.
— Втрата ринків Європи та побоювання санкцій у Китаї змусили кремль збільшити постачання до союзників у стані міжнародної ізоляції. Сирія, яка після повалення режиму Асада опинилася під контролем нової адміністрації, досі лишається для росії важливим плацдармом на Близькому Сході — не лише торговельним, а й військовим.
— кремль веде перемовини з новою владою щодо збереження своїх баз у Тартусі та Хмеймімі.
— росія прагне замінити Іран як головного постачальника нафти до сирійських НПЗ: після припинення іранських поставок у 2024 році завод у Баніясі тимчасово зупинився. Відновлення роботи у квітні стало можливим саме завдяки російським вантажам.
— Ці кроки свідчать про відчайдушні спроби кремля втримати обсяги експорту нафти.
— Водночас використання суден, що перебувають під санкціями, загрожує росії новими міжнародними обмеженнями — особливо з боку США, які вже попереджали про «вторинні санкції» для країн та компаній, що сприяють обходу.
4. Європа б’є рекорди імпорту ЗПГ: російський газ витісняють з ринку.
— У травні 2025 року Європейський Союз імпортував рекордні 12,8 млрд кубометрів зрідженого природного газу (ЗПГ) — на 38% більше, ніж за аналогічний період торік. Це черговий сигнал про те, що енергетичний ландшафт Європи невпинно змінюється, а залежність від російських енергоресурсів стрімко скорочується.
— Зростання поставок ЗПГ на 17% за перші п’ять місяців 2025 року — чіткий показник того, що ЄС послідовно реалізує стратегію енергетичної безпеки, розширюючи коло постачальників та каналів доставки.
— Таким чином, кремлівський газовий шантаж остаточно втрачає ефективність, адже основні ринки рф в Європі дедалі більше орієнтуються на США, Катар, Нігерію та інші надійні джерела.
— Норвегія, завдяки поставкам з Північного моря, посідає друге місце, забезпечуючи майже 25% потреб ЄС, що підкреслює її роль як стабільного партнера Європи.
— На фоні цього, поставки з росії продовжують зменшуватись, поступаючись місцем на ринку не лише через політичні причини, а й через конкурентоспроможність альтернативних постачальників, які забезпечують гнучкі умови й кращу надійність.
— Європа вчиться на помилках і швидко закриває двері для російських енергетичних впливів.
5. Іноземний бізнес залишається в росії: стагнація на горизонті попри 2300 компаній.
— Попри масштабні санкції, повномасштабну війну проти України та політичну ізоляцію, в росії все ще працюють 2329 іноземних компаній. За даними, більшість із них — із Китаю або країн, які не є союзниками України.
— Проте в цьому списку залишаються і приблизно два десятки американських компаній, які досі ведуть активну господарську діяльність у рф.
— Ще близько 100 американських компаній формально скоротили присутність, заморозивши нові інвестиції, але не залишили російський ринок повністю.
— Це вкотре порушує питання про відповідальність бізнесу в умовах воєнної агресії та порушення базових норм міжнародного права.
— Незважаючи на видимість ділової активності, російська економіка впевнено рухається до затяжної стагнації. Вона спирається виключно на військово-промисловий комплекс, тоді як цивільні сектори — особливо високотехнологічний, науковий та споживчий — залишаються без належного фінансування. «росія має один із найнижчих прогнозованих рівнів довгострокового зростання та один із найвищих показників країнового ризику у світі», — зазначає старша економістка Банку Фінляндії Хелі Сімола.
— Поки іноземні компанії — зокрема західні — залишаються у рф, вони своєю присутністю опосередковано підтримують кремлівську воєнну машину.
— Проте навіть вони не в змозі врятувати російську економіку від поступового занепаду в умовах фінансової ізоляції, технологічного відставання та управлінської деградації.
6. Грем прагне до жорсткіших санкцій проти росії перед самітом G7.
— США готують жорсткий удар по російському енергетичному експорту: сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один із ключових соратників Дональда Трампа, оголосив про ініціативу ввести санкції проти росії до саміту G7, який відбудеться 15–17 червня в Канаді. У фокусі — нафта, уран і роль Китаю та Індії як головних покупців російських енергоресурсів.
Що передбачає ініціатива:
— 500% тариф на імпорт із країн, які купують російську нафту чи уран.
— Пряма спроба зламати економічну модель обходу санкцій, де треті країни закуповують ресурси рф зі знижкою і перепродають їх далі.
— Мета — зірвати потоки валютної виручки, які росія спрямовує на війну проти України.
— Законопроєкт має 82 співавтори в Сенаті США, що сигналізує про широку підтримку в обох партіях.
— Грем і Блюменталь закликали ЄС долучитися до тиску на Китай і Індію. Вони провели переговори з Макроном у Парижі, отримавши від нього підтримку щодо зниження «стелі цін» на російську нафту.
— Сенатори відвідали Київ, щоб засвідчити підтримку, та підтвердили, що вважають наміри Кремля до «миру» — фікцією: Москва готує новий наступ наприкінці літа.
— Ця ініціатива — один з найагресивніших економічних кроків США з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Вона відображає новий рівень рішучості не лише карати росію, а й зламати глобальні ланцюги обходу санкцій, які підтримують російський військовий бюджет.
— Очікується, що доля законопроєкту стане індикатором готовності адміністрації Трампа діяти жорстко, попри його попередні заяви про необхідність «перемир’я».
— Ризик для кремля очевидний: якщо тариф дійсно буде ухвалено, нафта стане токсичною не лише в ЄС, а й в Азії.
7. Британія переозброюється: 12 нових атомних субмарин і £15 млрд на ядерні боєголовки — відповідь на загрозу з боку росії.
— Велика Британія офіційно оголосила про масштабне зміцнення свого оборонного потенціалу у відповідь на зростаючу загрозу з боку росії. У найближчі роки Лондон збудує 12 новітніх атомних підводних човнів класу SSN-AUKUS і вкладе 15 мільярдів фунтів стерлінгів (понад $20 млрд) у програму розробки власних ядерних боєголовок.
— Починаючи з 2030-х років, нові субмарини замінять чинний флот із семи човнів класу Astute. Один човен будуватиметься кожні 18 місяців — таким чином Британія не лише нарощує свій військово-морський потенціал, а й зміцнює суднобудівну галузь, створюючи понад 40 000 нових висококваліфікованих робочих місць.
— Модернізація також охопить Центр з розробки ядерної зброї AWE в Олдермастоні (графство Беркшир), де буде створено понад 9 тисяч робочих місць, іще тисячі з’являться по всій країні — від Шотландії до Сомерсета.
— Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі заявив, що країна має діяти рішуче, щоб зупинити російську агресію: «Ми надсилаємо москві чіткий сигнал: Велика Британія готова захищатися й боротися, якщо буде потрібно».
— Цей крок Лондона — черговий доказ того, що Захід не має ілюзій щодо загрозливих намірів кремля і готується до довготривалого протистояння. У той час як росія виснажує себе у війні проти України, НАТО системно зміцнює оборону Європи — і робить це технологічно, стратегічно і економічно.
8. Латвія заборонила в’їзд росіянам, які володіють нерухомістю біля стратегічних об’єктів.
— Служба державної безпеки Латвії (SAB) заборонила в’їзд до країни громадянам росії, які володіють нерухомістю поблизу стратегічно важливих об’єктів.
— У SAB заявили, що останніми роками проводили перевірки щодо іноземців, які мають нерухомість у країні, і в низці випадків виявили потенційні загрози національній безпеці.
— У результаті деякі громадяни росії були внесені до списку осіб, яким заборонено в’їзд до Латвії. Точна кількість таких громадян не розкривається.
— У лютому Сейм Латвії схвалив у першому читанні законопроєкт «Про обмеження угод, які загрожують національній безпеці», який забороняє купівлю нерухомості громадянам росії та білорусі, а також компаніям, щонайменше на 25% пов’язаним із цими державами.
— До другого читання з проєкту прибрали виняток для власників постійного виду на проживання або статусу резидента ЄС.
— Зазначені заходи є частиною ширшої політики Латвії щодо обмеження присутності російського капіталу та зниження потенційних ризиків для безпеки на тлі триваючої агресії рф проти України.
