Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 02.04.2025

1. російська промисловість занурюється в кризу: обвал виробництва та експорту.

— російський великий бізнес зафіксував найбільше за останні три роки падіння промислового виробництва, що вказує на поглиблення економічних проблем у країні. Відповідні дані опублікувала аналітична компанія S&P Global за результатами опитування топ-менеджерів.

— Індекс ділової активності (PMI) в обробній промисловості в березні впав до 48,2 пункту після лютневого значення у 50,2. Це найрізкіше скорочення з квітня 2022 року і перший спад із вересня 2024-го.

— Бізнес визнав найбільше з липня 2022 року скорочення виробництва та зменшення кількості нових замовлень. Значно знизився як внутрішній попит, так і зовнішній – експорт продовжує стрімке падіння.

— У відповідь на кризу підприємства скорочують закупівлі та зменшують складські запаси. За даними S&P Global, активність у закупівлях скоротилася найшвидшими темпами з серпня 2022 року, а для виконання замовлень компанії змушені використовувати лише наявні ресурси.

— Попри реальну стагнацію, російський бізнес демонструє показний оптимізм щодо майбутнього. Проте навіть незначне утримання PMI від подальшого падіння навряд чи здатне приховати системні проблеми економіки, що потерпає від санкцій, технологічного відставання та розриву міжнародних ланцюгів поставок.

2. російський ринок вантажівок у кризі: перевиробництво та падіння попиту.

— російський ринок вантажного транспорту демонструє поглиблення кризи: виробництво скоротилося на 20%, а продажі впали вдвічі порівняно з минулим роком.

— Склади переповнені, а транспортні компанії масово повертають техніку лізингодавцям. Фіксується значне перевищення пропозиції над попитом.

— На початок 2025 року на складах зібралося близько 40 000 китайських вантажівок. «За поточних темпів продажів у 60-65 тисяч одиниць на рік виробництво можна тимчасово зупинити – техніка вже є в наявності», – заявив директор Камазу.

— Падіння ринку вантажівок свідчить про загальне скорочення економічної активності, обмежений попит на транспортні послуги та зниження інвестицій у секторі.

3. російські мільярдери втікають за кордон, переписуючи громадянство.

— Згідно з оновленим рейтингом мільярдерів Forbes, 24 бізнесмени, які раніше вважалися російськими, тепер офіційно представляють інші країни.

— Ці зміни зазвичай відбуваються за ініціативою самих підприємців. Їхній загальний капітал становить близько 110 мільярдів доларів.

— Серед тих, хто дистанціювався від рф, – співзасновник «Альфа-Груп» Олексій Кузьмічов (7,5 млрд доларів), який став резидентом Франції, колишній президент «Альфа-Банку» Петро Авен (4,7 млрд) – Латвії, а бізнесвумен Олена Батуріна (1,3 млрд) тепер зазначена як підприємиця з Великої Британії. Колишній віцепрезидент «Лукойлу» Леонід Федун (10,4 млрд) пов’язаний із Монако, а акціонер «Акрону» В’ячеслав Кантор (9,5 млрд) – з Ізраїлем. Також до Ізраїлю прив’язано співзасновника «Яндекса» Аркадія Воложа (1,2 млрд) та ексспіввласника Rambler Group Олександра Мамута (1,4 млрд).

— Масовий відтік капіталу та зміна громадянства російських олігархів свідчать про їхнє прагнення уникнути санкцій і дистанціюватися від режиму, що перебуває в міжнародній ізоляції.

4. Вартість російських активів, заблокованих швейцарською владою, зросла на 28% і досягла $8,4 млрд після ухвалення країною додаткових санкцій ЄС.

— Активи Центробанку рф, які перебувають під санкціями у Швейцарії, також подорожчали на 3,5%. Загалом обмеження стосуються 1859 фізичних осіб і 541 компанії.

— Влада Швейцарії відкрила 68 кримінальних справ за спроби обходу санкцій, з яких 24 завершилися обвинувальними вироками.

— За даними Швейцарської банківської асоціації, ще у 2022 році росіяни зберігали у швейцарських банках активи на суму щонайменше 150 млрд франків (~$169,5 млрд). Однак, як ця цифра змінилася після посилення санкцій, залишається невідомим.

— Зростання вартості заморожених активів свідчить про те, що фінансовий зашморг навколо російського капіталу на Заході лише посилюється.

— кремль не лише втрачає доступ до цих коштів, але й ризикує остаточно їх втратити у межах майбутніх компенсаційних механізмів для України.

5. росія продовжує втрачати європейський ринок газу: поставки через «Турецький потік» впали майже на 20%.

— У березні 2025 року середньодобові постачання російського газу до Європи через «Турецький потік» зменшилися на 19,4% порівняно з лютим.

— Експорт скоротився до 45 млн кубометрів на день проти 55,8 млн кубометрів у лютому та 46,4 млн кубометрів у березні 2024 року. Загалом за перші три місяці 2025 року через цей маршрут було прокачано 4,5 млрд кубометрів газу, що майже вдвічі менше, ніж 7,7 млрд кубометрів роком раніше.

— Втрата українського транзитного маршруту, який припинив свою роботу 1 січня 2025 року, залишила Туреччину єдиним транзитером російського газу в Європу.

— Проте навіть цей канал поступово звужується, оскільки європейські країни продовжують відмовлятися від російських енергоресурсів.

— Падіння експорту газу – ще один удар по економіці рф, яка втратила домінування на європейському ринку. Якщо у 2018-2019 роках постачання сягали 175-180 млрд кубометрів на рік, то у 2022 році вони впали до 63,8 млрд кубометрів, а у 2024 році – до 28,3 млрд кубометрів.

— Незначне зростання у 2025 році не змінює загальної тенденції: Європа дедалі активніше заміщує російський газ альтернативними джерелами, скорочуючи фінансові потоки кремля.

6. росія зменшила експорт казахстанської нафти через Новоросійськ.

— росія обмежила експорт казахстанської нафти через порт Новоросійськ на тлі посилення санкційного режиму та проблем з транзакціями у казахстанських банках, які фактично приєдналися до нових фінансових обмежень Заходу.

— Казахстанський трубопровідний консорціум (КТК), що забезпечує 80% нафтового експорту країни, змушений був зупинити роботу двох із трьох терміналів у порту Новоросійська.

— Формальна причина – перевірка Ространснадзору, яка «раптово» виявила порушення у роботі причальних пристроїв. За оцінками джерел, ремонт може тривати понад місяць, що поставить Казахстан перед необхідністю скоротити видобуток та експорт.

— Це вже не перший подібний крок москви: у 2022 році російська влада також блокувала казахстанську нафту після того, як президент Касим-Жомарт Токаєв відмовився підтримати анексію тимчасово окупованих українських територій.

— Нові проблеми з експортом збіглися в часі з блокуванням платежів до рф казахстанськими банками, які побоюються вторинних санкцій США. Банки також почали вимагати від клієнтів відмовитися від експорту в росію, погрожуючи в іншому випадку закриттям кредитних ліній.

— Ситуація демонструє, що навіть формальні союзники москви, як Казахстан, дедалі активніше дистанціюються від російської економіки.

— кремль же вкотре намагається шантажувати партнерів, використовуючи нафтову інфраструктуру як інструмент політичного тиску.

7. Трамп змінює риторику щодо росії та готується до нових санкцій.

— Адміністрація президента США Дональда Трампа переглядає підхід до мирних переговорів між Україною та росією, визнаючи малоймовірність досягнення швидкого припинення вогню найближчим часом.

— Розчарування Трампа зростає через небажання путіна вести конструктивні переговори, що спонукає Білий дім розглядати запровадження нових санкцій проти москви.

— Спочатку адміністрація Трампа планувала досягти повного припинення вогню в Україні до квітня-травня 2025 року, проте ці сподівання не виправдалися. Високопосадовці США тепер розглядають можливість посилення тиску на обидві сторони конфлікту, зокрема через економічні та дипломатичні санкції проти росії.

— Зокрема, президент Трамп висловив роздратування щодо путіна та пригрозив запровадженням 25% тарифів на імпорт російської нафти, якщо не буде досягнуто припинення вогню.

— Це свідчить про зміну його риторики та готовність до жорсткіших заходів стосовно москви. кремль, зі свого боку, відхилив останні мирні пропозиції США, заявивши про неприйнятність умов, особливо за умови перебування Володимира Зеленського на посаді президента України.

8. ЄС готується відповісти на мита Трампа: під ударом американські IT і банки.

— Європейський Союз розглядає жорсткі заходи у відповідь на плани Дональда Трампа запровадити нові мита для торгових партнерів. Брюссель може завдати удару по американських технологічних та фінансових корпораціях, зокрема Google, Amazon і J.P. Morgan.

— Серед можливих заходів: — посилення регулювання технологічних компаній, — нові податки для американських банків, — обмеження ліцензування бізнесу США, — податки на фінансові транзакції та цифрові сервіси, — підвищення зборів для американських авіакомпаній у Європі.

— Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн наголосила, що ЄС вестиме переговори з «позиції сили». Брюссель також вивчає дотримання Apple і Meta норм європейського Закону про цифрові ринки.

— Хоча ЄС є нетто-експортером товарів до США, він більше імпортує американських послуг, що дає йому додаткові важелі тиску у відповідь на торговельну політику Вашингтона.

9. США планують жорсткі санкції проти покупців російських енергоносіїв.

— Американські сенатори запропонували запровадити 500% мито для країн, які продовжують купувати російську нафту, газ та уран.

— Законопроєкт передбачає вторинні санкції проти держав, що підтримують енергетичний сектор рф, якщо москва не погодиться на тривалий мир із Україною.

— Ініціативу представили 50 сенаторів від обох партій на чолі з Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем. У документі зазначається, що росія є агресором, і її війна проти України має бути зупинена.

— Сенатори нагадали про порушення росією Будапештського меморандуму 1994 року, коли Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки.

— Законопроєкт отримав широку підтримку в Сенаті та Палаті представників і може бути ухвалений найближчим часом. Його мета – посилити економічний тиск на росію та її торговельних партнерів, змусивши кремль припинити агресію проти України.

10. Британія вводить жорсткий контроль за російськими агентами впливу.

— З липня 2025 року у Великій Британії запрацює новий реєстр іноземного впливу (Foreign Influence Registration Scheme, FIRS), який значно ускладнить діяльність російських державних структур та їхніх агентів у країні.

— Тепер будь-яка особа, що виконує доручення кремля чи афілійованих організацій, повинна буде зареєструватися в цьому реєстрі, інакше їй загрожує до п’яти років ув’язнення.

— За словами міністра безпеки Великої Британії Дена Джарвіса, нові правила охоплюють тих, хто працює на російські державні агентства, силові структури, збройні сили, судову систему та інші органи влади.

— FIRS матиме два рівні моніторингу: стандартний – для всіх іноземних країн, та посилений – для держав, що становлять загрозу національній безпеці.

— росію, поряд з Іраном, віднесли до останньої категорії, що свідчить про її статус одного з головних загрозливих факторів для Британії.

— Це ще один удар по можливостях москви впливати на Захід через агентів, лобістів та приховані мережі. Тепер ігри кремля в Лондоні стануть значно ризикованішими.