Пане Зеленський, схаменіться нарешті! Росія не піде з Донбасу

133

Такого обстрілу на окупованих територіях Донбасу не було ще з 2018 року. О п’ятій ранку російські збройні формування здійснили обстріли одразу кількох ділянок.

Це Новотошківське, Золоте, Вільне. Зазначу, це відбулося на тому фоні, що українська влада збирається влаштовувати т.з. спільні патрулі з терористами на території Донбасу в рамках їхньої програми, яка має здійснити деескалацію війни на сході України.

Ми втратили одного нашого бійця, троє поранені, двоє контужені. Ситуація вийшла з-під контролю української влади вже давно. Те, що нині на сході – це прямий натяк з боку Зеленського Росії, що припинення війни не буде. Коли наш президент їздить на схід і ставить хештег «за крок до миру», а на Мюнхенській конференції розповідає про етапи примирення із територіями, які окуповані росіянами, коли наш президент говорить, що він дивиться в очі Путіну і бачить там розуміння, він має згадати те, що відбулося 18 лютого. Це яскравий лакмус того, що з росіянами домовлятися не варто.

Не знаю, скільки ще часу пан Зеленський буде в Омані. Але однією із його передвиборчих обіцянок було завершення війни на Донбасі і нині він, перебуваючи в цьому самому самообмані, продовжує ризикувати, виконуючи цей пункт. Хоча відверто розуміє і вся політична верхівка теж, що домовлятися із росіянами неможливо. Неможливо без втрат. Скільки втрат ще має бути на сході, аби українська влада зрозуміла, не може бути ніякого мирного плану по домовленостям із росіянами.

Не може бути ніяких 12 кроків, які фактично легалізують присутність Росії на сході і громадянську війну. Її в Україні немає, але в цих пунктах зазначається, що ми спільно із терористами маємо контролювати території, які нині перебувають під окупацією. Це все одно, що Друга світова війна і фашистські загарбники разом із радянською армією патрулюють якісь певні ділянки. Що буде з цього? Буде те саме, що було 18 лютого, але ще із більшими втратами.

З початку року ми втратили 20 наших бійців, 20! Ми втрачаємо їх щотижня, ми щотижня маємо масштабні обстріли. Скільки ще має загинути наших хлопців і дівчат, щоб українська влада зрештою зрозуміла, що йде війна і домовляючись із Путіним, закінчити її неможливо. З терористами і збройними формуваннями не домовляються. Виконання мінських угод і режиму тиші з боку терористів нема. Скільки ще ви триматиме українців у стані, коли війна щоранку наступає нам на плечі, а непередбачуваність ваших дій сіє хаос, паніку і занепокоєння.

Впевнена, ті, хто голосував за Зеленського, і серед військових в тому числі, перебувають в стані шоку, що ми фактично здаємо свою країну терористам.

Сивохо каже, що вибори можуть стати кроком до примирення. Це повна маячня, не брешіть самі собі. Які вибори? Кого оберуть? Терористів, які вбивали наших хлопців, а потім в складі ради контролюватимуть ситуацію на місцях? Чому в моїй країні, яка декларує європейські цінності і демократію, ведуть домовленості із терористами? 13 тис вбитих на Донбасі мають бути вам відповіддю. Схаменіться нарешті, пане Зеленський, досить перебувати в омані. Зрозумійте, зараз ви президент, зараз це не кіно, це життя, в тому числі і наших хлопців, яких ми втрачаємо через ваші недолугі рішення.

Українці мають реагувати на це. Співчуття родинам загиблого воїна і родинам пораненим. Росіяни зухвало стріляли із населених пунктів, незважаючи на домовленості. Що ж буде далі? Тільки санкції, міцний кордон на всій території лінії розмежування – тільки так на даний момент ми можемо зупинити проходження цих військ далі і зупинити втрати наших життів.

Домовлятися із своїм ворогом – копати собі яму. Якщо ви не зупинитесь – буде фінал.

Яніна Соколова

Мы и Россия. Краткий справочник для тех, кто так и не понимает почему у нас война с Россией и верит, что для того чтобы ее закончить «надо просто захотеть»

Россия — империя, по сути, по форме, по ценностям.

Любой империи нужна история. Желательно уходящая к праящерам.

Собственная история России начинается не пойми когда и не пойми с чего и не пригодна для имперского государства.

Россия — название украденное и украденное ровно для того, чтобы присвоить себе историю Киевской Руси.

Чтобы выдуманная история выглядела гармоничной, та самая Киевская Русь должна находиться на территории империи.

Киевская Русь, которая находится на территории другого и, главное, независимого государства, подрывает идентичность придуманной истории. Чтобы убедить себя и мир, что они и есть та самая древняя Русь, Россия вынуждена имитировать эту связь, например устанавливая памятник Киевскому князю в центре своей столицы.

Без Киева, а значит, Украины — имперская история России выглядит фейком.

Единственный способ решить этот вопрос для России — это включить Украину, хотя бы до Киева, в состав своей империи.

Нынешняя война — она не за русскоязычных, она не за людей вообще, и даже не за территорию. Она за историю.

Для Украины нет никакого другого способа купить «мир», кроме как отказаться от своего суверенитета.

Те кто верит, что это противостояние можно растворить в пробирке с улыбками или в колбе с законом о «статусе русского языка» — заблуждаются. Цель не в лояльности и не братской любви. Цель в отказе от суверенитета.

Если вы понимаете, что цель России — уничтожить суверенитет Украины и все равно считаете, что эту войну можно закончить с нашей стороны, значит вы против Украины, как суверенного государства и с этим должно разбираться СБУ.

Это война не против Майдана, не против Порошенко, не против языка — это война за ИСТОРИЮ и движет ею страх России остаться без фундамента своей имперскости. А без имперскости России не существует. Так что война против Украины — это война за сохранение России, в том виде в котором она сама себя придумала. Другой Россия быть не хочет, а может и не может.

Вот почему этому противостоянию сотни лет. И началось оно с того самого времени, как Россия стала считать себя империей.

Вы все еще верите, что войну начал Порошенко, а Зеленский ее сможет закончить? Тогда это медицинский случай. Я тут бессилен.

Igor Feldman

Поделиться:
Загрузка...