На цьому короткому відео остаточно тоне судно, яке кілька днів тому атакували рашисти поблизу Одеси, коли там загинули 9 іноземних моряків та український лоцман. Знищений танкер для зрідженого газу, ряд суден пошкоджені. Усі під прапорами інших країн. А ще тоне наш єдиний морський і майже безальтернативний узагалі торгівельний коридор України.
І до всього, це тоне стратегія ведення війни одного 4-кратного ухилянта й дуже-дуже крутого командувача цілого роду військ, який не мав узагалі військової освіти. Маю на увазі Роберта Бровді-Мадяра. Якщо із Zеленським усе ясно — він не може робити дій і віддавати наказів, які б були на користь України, бо має цілком інше завдання. То Мадяр виявився дійсно крутим військовим і ми мали чим захоплюватися в час «Птахів Мадяра». Але при владі недоучок та населенні з витравленими кварталом мізками здавалося, що так буде при нескінченному зростанні його в ЗСУ, та хоч до рівня головкома. Але так не буває. Геніальні самоучки можуть командувати взводом чи ротою, Думаю, що Бровді підвищив таку планку до рівня батальйону, бо був дійсно крутим. А далі вже те, що тягне на особливі знання й розуміння як науки ведення війни на оперативно-тактичному рівні, так і у випадку безпілотних систем та можливостей глибинного ураження — стратегічного командування. Хоча пояснювати це ходячим шлуночкам, які обрали цілим президентом та верховним головнокомандувачем неграмотного московського блазня, безнадійно.
Дещо тут писав, більше розповідав на ютюб. Але треба трошки ще добавити для розуміння шкоди від дилетантства у війні. Ану, згадайте, як жорстко відреагував. Порошенко на інцидент з нападом на наші кораблі біля Керчинської протоки. ООН, усі наші союзники, Нормандська Четвірка підняті на ноги, а для підтвердження серйозності подій вносить в Раду рішення про воєнний стан. Останнє латентні зрадники в парламенті перепаскудили. Подія дійсно драматична, але на фоні Ілловайська, Дебальцево та інших ніби маліла. А просто Порох міжнародне право в універі реально вивчав, а не як Єрмак чи Zеленський із фейковими дипломами. Морські інциденти мають особливе значення і напади на цивільні чи військові судна в різних сферах права, але є екстраординарними подіями.
З початку вторнення ворог заблокував наше й міжнародне судноплавство до всіх українських портів. Це стало одним із фундаментальних викликів стабільності й торгівельним стосункам у світі. А сам факт такого свавілля став непропорційно іншим злочинам важливим елементом тиску на рашу. Бо таке пропускати не можна! Це одна з причин, а не тільки продовольчі проблеми, що питанням морського коридору опікувався сам Генсек ООН. Цей коридор був погоджений ще влітку 2022 року ганебними стамбульськими зерновими угодами. З часом сам зрадницький договір уже не діяв, але бити по кораблях і безпосередньо по портовій інфраструктурі раша боялася, бо вже вигребла. А зараз пішло зерно нового урожаю, за рахунок якого має поповнитися наш бюджет (якщо знову все не вкрадуть). Перекрити вже ніби й не регламентований коридор для іноземних суден рашисти не сміли. Але дуже хотіли.
Тоді відбувся ланцюжок подій, на більшість з яких (окрім першого й останнього елементів) падке до ефектних шоу наше населення взагалі не звернуло увагу. А дарма. Слідкуйте за руками:
1. рашисти виводять в Азовське море купу реального металобрухту, який до Чорного навіть випускати не ризикнули б. А Азовське майже, як мілке озеро за умовами. Корита виставляють, як бляшанки в тирі й Zе наказує, Мадяр розстрілює, а населення кип’яточком пісяє. Вау! Нам сповістили, що потопили 200 рашистських танкерів. Дурня повна. Не впевнений, чи взагалі хоч один потопили, бо топлять кораблі ракетами або водними БПЛА, як наші «Малюки». Попалили надбудови, пошкодили рубки… Звернули увагу, як мало було відео й фото підтверджень? Бо азарт зразу спав би. Але московити все протоколювали, а кораблі ж підібрали умисно лише цивільні.
2. раша розганяє в світі тему, що «украінская воєнщіна гірша за піртаів». Це грустная лошадь расєйскава міда лавров проіржав. Але там пішли прямі подання в усі відповідні міжнародні органи. Реакції на крокодилячі сльози агресора особливої не було. Хіба Трамп трохи пальчиком пригрозив. Але на це й був розрахунок.
3. Далі рашисти під приводом «вазмєздія» та їхнього звичного із нашим Zе кривавого пінг-понгу починають наносити удари по кораблях, які йдуть до портів Одещини. Всіх кораблях, усіх портів. З 2022 року остерігалися, а тут підряд масовано й жорстоко — на потоплення.
4. А тепер наступні два акти, які скупенький інтелект наших любителів шоу вже не може вмістити. Судновласники фактично припиняють судноплавство в напрямку наших портів. Повністю й до якоїсь нової угоди на зразок нерівноправної стамбульської. Бо плавати сюди, навіть, якщо удари припиняться, надто небезпечно, а астрономічне зростання страхових платежів робить маршрут економічно невигідним. Це вам не Ормузька протока.
5. Українська дипломатія заворушилася. В/о міністра Сибіга стукається в Радбез ООН у міжнародні морські організації, в Морський трибунал… А там уже сидять постпрєди кремляді із аргументацією: «Не ми першими почали, Україна зруйнувала домовленості й атакувала цивільні кораблі. А ви всі на це не реагували. От і тепер на дзеркальні дії так само не реагуйте. Тільки глибока стурбованість і не більше. І ви бачите, як наша дипломатія вже розбилася об ці рашистські рифи? Бо розуміння, що є агресор і жертва – це одне, а провокація використана москвою – це вже інше.
6. Підсумовуємо. Що втратила раша для судноплавства? Азовське море й отримала додаткові проблеми для населення Криму, який у кремляді десь далеко й глибоко. Всі інші маршрути всіх морів на всі типи перевезень діють (з урахуванням санкційних обмежень), хіба Новоросійськ під загрозою. Що втратила Україна? Усі морські перевезення цілковито! На піку зернового потоку. Ну, є ж іще сухопутні шляхи… Ага! Хіба, якщо Ромунія не відмовить, а там уже є спротив. Усі інші країни блокуватимуть. Головний коридор — Польщу Zе із своїми дружками-мародерами ще в 2023 році остаточно спалив. Там уже в повній готовності підігнані фермери й якісь мутні типи під орудою прорашистської Конфедерації Польської Корони Гжегожа Брауна. Тільки чекають, щоб перша наша фура із зерном перетнула кордон…
P.S.: Тепер можна розказувати про те, який наш Zе крутий, а всі довкола вороги. Допоможе? Справжня стратегія — це мистецтво примножувати друзів і позбуватися ворогів (окрім, звісно, мерзенної раші).
P.SS.: Чому я згадував на початку про те, що оспіваний усіма Роберт Броуді не має військової освіти, включно з рівнем «стратегічне командування», а Zе взагалі жодної освіти на ділі не має? Бо це ази воєнної стратегії та навіть оперативно-тактичного рівня. Війна і бойова операція — це не твоя окрема атака чи набір атак. Бо лупити можна багато по чому, що у ворога погано прикрите. А війна — це ваша атака, ворожа відповідь і ваша захищеність та протидія їй. І якщо в підсумку після таких класних атак ви в опинитеся в мінусовому балансі, то пам’ятайте: хтось у вас воює на стороні ворога.
❌Південний ГЗК частково призупиняє роботу через російські атаки на цивільні судна.
У компанії пояснюють: у портах і на складах підприємства накопичилися партії залізної руди, які мали відправити на експорт, але їхнє перевезення наразі заблоковане. Крім того, серед постраждалих кораблів були й ті, що перевозили продукцію металургійної галузі.
На підприємстві заявили, що виконають усі зобов’язання перед працівниками та партнерами й відновлять роботу, щойно це дозволить безпекова ситуація.
Колектив Південного ГЗК також звернувся до Президента, уряду, парламентарів із закликом посилити захист українських портів.
В Україні поглиблюються проблеми з експортом: через блокування портів виробники, зокрема аграрії та металурги, не можуть у повному обсязі постачати продукцію за кордон.
Це може призвести до скорочення валютних надходжень, необхідних для підтримки курсу гривні. Ситуацію також ускладнюють європейський механізм CBAM, експортні квоти ЄС, високі витрати на енергоносії та нестача працівників.
Попри це, уряд підвищив тариф на передачу електроенергії та вартість вантажних залізничних перевезень, що, на думку експертів, посилить фінансовий тиск на бізнес.
Наслідком можуть стати зупинка окремих підприємств, скорочення виробництва, зростання безробіття та зменшення бюджетних надходжень, що створює додаткові виклики для української економіки в умовах війни.
Чорноморські порти під ударом
Українські аграрії заявили, що галузь опинилася на межі серйозної кризи. Через проблеми з роботою чорноморських портів, дорогою логістикою та падінням закупівельних цін багато підприємств можуть стати збитковими.
За оцінками Всеукраїнської аграрної ради, країні потрібно експортувати близько 67 млн. тонн агропродукції. Якщо морські порти не працюватимуть, можливості експорту скоротяться до 1,7 млн. тонн на місяць, а на внутрішньому ринку може накопичитися до 32 млн. тонн надлишків.
Аграрії вже звернулися до прем’єр-міністра з вимогою терміново вжити антикризових заходів. Серед пропозицій – пільгові кредити, реструктуризація боргів та відновлення портової інфраструктури Одеси та Дунаю. За їхніми словами, без цього наслідки можуть вдарити не лише у сільському господарстві, а й у всій економіці.
