Вільнюський саміт НАТО не виправдав очікувань України: хтось каже про добрі результати, як-от додаткове озброєння та гарантії безпеки G7, хтось критикує лідерів країн Альянсу за брак сміливості та обережність.
Скасування ПДЧ, далекобійні ракети, меморандум щодо F-16: обіцянки першого дня саміту НАТО
Вже у перший день саміту НАТО у Вільнюсі союзники розщедрилися та пообіцяли збільшити постачання озброєння Україні. Так, члени Альянсу ухвалили пакет підтримки, який передбачає скасування вимоги щодо Плану дій з членства (ПДЧ), довгострокову програму військової допомоги на 500 млн доларів на рік, щоб українська армія могла модернізуватися та повністю перейти на стандарти НАТО. Також заявили про запуск Ради Україна – НАТО – новий орган взаємодії між Києвом та Альянсом, який стане платформою для консультацій у кризових ситуаціях.
Фото: Генштаб ЗСУ
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна передасть Києву ракети далекого радіусу дії для підтримки контрнаступу ЗСУ. А видання Reuters повідомило, що перші французькі далекобійні ракети Scalp вже є на території України. Вони запускатимуться зі старих радянських бойових літаків у межах міжнародно визнаних державних кордонів. При цьому наголошується, що Франція не вважає постачання крилатих ракет великої дальності ескалацією, вказуючи на використання Росією ракет набагато більшої дальності.
Про додаткову допомогу заявила й Німеччина. Канцлер ФРН Олаф Шольц та голова Міноборони країни Борис Пісторіус представлять на саміті НАТО у Вільнюсі новий пакет озброєнь для Збройних Сил України на 700 млн євро. До нього увійдуть:
дві пускові установки зенітно-ракетних комплексів Patriot з арсеналу Бундесверу;
25 танків Leopard (модель не уточнюється);
20 000 артилерійських снарядів;
40 БМП Marder.
Норвегія збільшила розмір фонду військової допомоги Україні цьогоріч з 7,5 млрд крон (717 млн доларів) до 10 млрд крон (956 млн доларів). Як заявив прем’єр-міністр Норвегії Гар Стере, Україна зараз гостро потребує додаткової військової підтримки та матеріалів.
У перший день Вільнюського саміту міністр оборони Олексій Резніков підписав з 11 колегами меморандум про створення коаліції з підготовки пілотів винищувачів F-16. Туди увійшли Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція та Велика Британія. В.о. міністра оборони Данії Троельса Лунда Поульсена зазначив, що навчання планують розпочати у серпні, а результати можуть бути за пів року. Навчальний центр створять у Румунії. Відомо, що спершу планують підготувати дві групи – це 10-12 пілотів та допоміжний персонал, який обслуговуватиме літаки. Загалом приблизно 30-40 людей.
Reuters писав, що члени НАТО Данія та Нідерланди очолюють міжнародні зусилля з підготовки пілотів, а також допоміжного персоналу, обслуговування літаків та, зрештою, забезпечення постачання F-16 в Україну. Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак зазначив, що його країна надасть інфраструктуру для навчання українців на винищувачах. За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, F-16 мають з’явитися в небі України у першому кварталі 2024 року.
Більше озброєння та гарантії безпеки: подарунки Україні в другий день саміту
У другий день зустрічі лідерів країн-членів НАТО президент Володимир Зеленський заявив про три пріоритети для України на Вільнюському саміті. Це нові пакети підтримки для ЗСУ на полі бою, запрошення України до Альянсу та безпекові гарантії на шляху до нього. Оскільки Київ прагне отримати чітке розуміння, що має запрошення на той час, коли це дозволить безпекова ситуація.
Фото: Reuters
Як анонсувало видання CNN, Байден та лідери НАТО одноголосно схвалили суттєвий пакет допомоги Україні. Перед початком старту Ради Україна – НАТО Зеленський провів двосторонні зустрічі з лідерами кількох країн, які заявили про обіцянки додаткової допомоги Україні.
Зокрема, Велика Британія разом з членами G7 надасть новий пакет допомоги на 65 млн доларів. До нього увійдуть тисячі додаткових боєприпасів до Challenger 2, понад 70 бойових машин і машин матеріально-технічного забезпечення.
Українське Міноборони підписало угоду з французьким міністерством, відповідно до якої Париж збільшить військову допомогу Києву на 170 млн євро. Буде спрощено процес закупівлі та постачання зброї Україні, також створюється база для спільного виробництва запасних частин та технічного обслуговування іноземного озброєння та техніки.
Спільну угоду про співпрацю у сфері оборонних закупівель Україна уклала й зі Швецією. За словами міністра Олексія Резнікова, документ відкриває великі можливості як для українських Збройних сил, так і для шведських компаній, таких як SAAB та інші. Країни, крім того, домовилися про обмін та взаємний захист секретної інформації.
Ще 1000 дронів Black Hornet для ведення розвідки передасть Норвегія. Це безпілотники призначені для встановлення на розвідувальні автівки та можуть автоматично запускатися з їхнього борту, і вже успішно показали результат в Україні. Також Осло надасть ще дві системи ППО Nasams та запасні частини до них, також сухпайки для військових.
Після зустрічі з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо Зеленський відзначив, що країна допоможе бронетехнікою, вже є потужні домовленості та готується важлива безпекова допомога для України. Тоді як Німеччина пообіцяла поставити додаткові пускові установки Patriot та ракети для них.
Австралія виділить Україні новий оборонний пакет, який включатиме 30 бронетранспортерів Bushmaster. А Японія поставить системи виявлення безпілотників.
Ще один важливий результат Вільнюського саміту: країни G7 погодили спільну декларацію підтримки України та надання довгострокових гарантій безпеки, спрямованих на захист від майбутньої агресії з боку Росії, проте самі угоди ще не підписані. Від сьогодні розпочинаються переговори між Україною та кожною з держав G7, щоб формалізувати підтримку України через визначені безпекові гарантії.
В документі, зокрема, окреслюється зобов’язання держав-членів «сімки» продовжити надання «допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на ППО, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами».
Декларація є відкритою, тож крім країн-членів G7, до гарантій безпеки можуть долучитися й інші держави. Це перший документ, який символізує наявність «парасольки» у вигляді гарантій безпеки. Вони будуть підписані після перемоги України у війні та діятимуть до моменту вступу в Альянс.
За словами Байдена, країни G7 допомагатимуть розвивати Україні прикордонну оборону на землі, у повітрі та на морі, надавати ресурси, необхідні для відбиття будь-якої агресії.
Фото: Reuters
Зеленський ще до погодження цих гарантій безпеки зазначав, що їхнє ухвалення G7 стане конкретним успіхом. Україна розуміє, що не може бути членом НАТО, поки йде війна. Але чіткі сигнали про те, що це станеться, за словами президента, на саміті звучали впевнено.
Загалом він назвав результати саміту хорошими, та підкреслив, що якби було запрошення України в НАТО, то вони стали б ідеальними. Водночас генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що зараз Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли, і союзники погодилися, що країна стане членом військово-політичного блоку. Але підкреслив, що запрошення Київ отримає після того, як всі члени погодяться, що всі умови для вступу виконані.
А що зі вступом України та умовами?
Альянс обіцяє запросити Україну у свою сім’ю, як тільки вона виконає всі умови, але поки немає ясності, які ці умови та ким мають бути сформульовані. Так, для вступу Києва прибрали вимогу проходження етапу Плану дій щодо членства (ПДЧ), натомість потрібно виконати низку реформ, заявив речник Білого дому з Нацбезпеки Джон Кірбі. Йдеться зокрема про викорінення корупції, розбудову демократичних інститутів, сильну судову систему, верховенство права та інші ключові показники, що необхідні кожній країні, яка прагне стати членом НАТО. Кірбі й раніше зазначав, що членство України в НАТО у найближчому майбутньому є малоймовірним, оскільки це втягне Альянс у війну з Росією.
Як було зазначено у Бухарестській декларації, НАТО залишається майбутнім України. Президент США Джо Байден підтримує політику відкритих дверей Альянсу, втім зараз у центрі уваги буде допомога Україні.
Та як повідомляли ЗМІ, у рішенні Вільнюського саміту НАТО немає переліку умов, які має виконати Україна, але визначений механізм щодо їхнього оцінювання. Інструментом визначення та контролю необхідних для вступу реформ, замість ПДЧ, стане Річна національна програма (РНП). Цей інструмент вже є у розпорядженні України. Міністри закордонних справ країн НАТО регулярно будуть оцінювати прогрес за допомогою адаптованої РНП, і лише у разі її завершення Україна отримає запрошення до НАТО.
Через таке рішення саміту НАТО щодо членства України глава МЗС Дмитро Кулеба висловив розчарування – немає бажаного для Києва запрошення. Він наголосив, що Альянс не повинен тримати «всю ситуацію й Україну в підвішеному стані, коли йдеться про членство».
Кулеба визнав, що рішення Вільнюського саміту зробило шлях Києва до Альянсу коротшим, проте не швидшим. Так, членство Києва в Альянсі – неминучий історичний процес. Питання лише в тому, що хтось хоче, аби це сталося через багато років, а українці хочуть цього набагато швидше.
«Всі розуміють, і партнери розуміють, що найсильніша, найпотужніша гарантія того, що в Європі не буде більше війни, – це членство України в Альянсі. Усі інші гарантії безпеки – це добре. Але ніщо не замінить членство в НАТО», – зазначив він.
У перший день саміту Альянсу результатами обурився і президент Володимир Зеленський. The Guardian писало, що прибувши у вівторок до Вільнюса, він до останнього намагався переконати союзників у НАТО переписати підсумкове комюніке саміту.
Фото: reuters
Водночас Єнс Столтенберг заявив, що Альянс ухвалив найсильніше своє рішення щодо України на шляху до її членства з цілковитим усвідомленням, що Москва протестуватиме. «Ми ніколи не дозволимо, щоб Москва вирішувала, хто може, а хто не може бути членом Альянсу», – додав генсек.
Естонська прем’єрка Кая Каллас запевнила, що розуміє розчарування української сторони рішеннями Вільнюського саміту НАТО, але підкреслила, що до цієї теми в Альянсі ставляться «дуже серйозно». І наразі «це стільки, скільки ми можемо запропонувати наразі». Таку ж думку висловив президент Фінляндії Саулі Нііністьо.
Британський міністр оборони Бен Воллес сказав, що Україна повинна вступити до НАТО «якомога швидше», але тільки після того, як російське вторгнення «закінчиться». Однак він також закликав Україну бути більш вдячною партнерам за надану військову підтримку замість постійно ставити вимоги щодо розблокування нових видів озброєнь. Велика Британія не є службою «Amazon» для доставки зброї в Україну, додав Воллес. Українці мають пам’ятати, що потрібно переконати деяких сумнівних політиків у Вашингтоні та інших столицях, що десятки мільярдів доларів, витрачені на військову допомогу Україні у війні з Росією, варті того.
Німецький міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що приплив інвестицій до України почнеться лише після війни та вступу до Альянсу. При цьому підкреслив, що його країна підтримує приєднання Києва до НАТО, однак як повідомляли ЗМІ, запрошення України до Північноатлантичного альянсу блокує якраз Німеччина. Основна перепона – особиста позиція канцлера Олафа Шольца, тоді як позиція президента США Байдена – м’якша.
Попри виправдання лідерів країн НАТО, чому Україна не може зараз отримати запрошення до вступу, британський аналітик Тімоті Еш вважає, що саме США на Вільнюському саміті НАТО мають бути найсміливішими лідерами щодо довгострокової безпеки України. Інакше історики одного дня можуть запитати: «Хто втратив Україну?». І їх приголомшливою відповіддю може бути: «Президент Джо Байден».
В Альянсі відсутність чіткого плану щодо термінів вступу України пояснили динамічністю війни, натомість заступник головного редактора BILD Пауль Ронцхаймер назвав таку поведінку Альянсу знущанням з українських солдатів, які зараз воюють з російським агресором. «Глави держав сидять у безпеці у Вільнюсі, і звідти посилають сигнал усім українським солдатам в окопах, які ще недостатньо сучасні для НАТО. Наскільки обпльованими мають почуватися солдати?», – сказав він.
Така обережність Альянсу та побоювання не бути втягнутим у війну можуть підбадьорити Москву, пише Financial Times. Було б краще надіслати запрошення зараз, що дало б можливість Києву приєднатися невдовзі після завершення нинішньої війни. Зеленський назвав це мотивацією для Росії продовжувати терор. Крім того, обережність США щодо членства Києва в НАТО натякає на межі готовності Америки продовжувати гарантувати безпеку в Європі, тож країнам континенту варто різко збільшити свої витрати на оборону та взяти на себе більшу відповідальність у захисті Європи.
Результат саміту НАТО у Вільнюсі – свідчення прагматичного підходу Заходу, який поки побоюється взяти за основу Формулу миру, яка передбачає чіткі сигнали й Україні, і Росії, коли українці стануть членами НАТО, вважає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Фото: Reuters
Ситуацію щодо очікувань Вільнюського саміту та вступу України до НАТО влучно підкреслив американський журналіст Майкл Вайс. Як він написав у Twitter, його ніколи не перестане тішити те, що є люди, які наполягають, ніби НАТО є інструментом гегемонії США, водночас Америка чи не єдина серед союзників Альянсу уповільнює членство, якщо не відмовляє у ньому, єдиної країни, яка робить те, для чого було створено НАТО.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг таки запевнив, що Україна стане членом Альянсу, а домовленості, які були досягнені у Вільнюсі, переглянуть після закінчення війни з РФ.
Як підсумок, зацитуємо слова зі статті The Hill, де зауважується, що хоч Україна й не отримала на Вільнюському саміті чіткого шляху до вступу в НАТО, українці вже сподіваються на наступний саміт у 2024 році у Вашингтоні. А тиск на Байдена, щоб нарешті правильно вирішити це питання, тільки посилюватиметься.
P.S.Чехи обговорюють, як наш черевиком поправляє українську символіку.
Дорогі чехи, наш, на початку каденції, взагалі української символіки шарахався. Він на тлі прапора навіть не відсвічував.
Лише шалений тиск войовничої меншості примусив його притулитися поряд з ним.
Це не його все. Прапор, країна, цінності, розуміння ..
Перекотиполе.
Гастролер.
Вам, чехи, цього не зрозуміти. Маленькій частині українців також.
Але ж…
