Відкрита й свідома агресія Кремля щодо українських військових кораблів у міжнародних нейтральних водах лише збільшує ймовірність широкомасштабного вторгнення російських військ. Якщо Москва атакуватиме Україну із застосуванням засобів повітряного нападу, першими його фіксуватимуть саме радіотехнічні війська Повітряних Сил ЗС України
Останні п’ять років «братніх стосунків» — лише зайве підтвердження, що для здійснення агресивних намірів Кремль ладен використовувати і повітряний простір. Згадати хоч би прольоти ворожої авіації над адміністративним кордоном із Кримом, уздовж кордонів на північному сході та над акваторією Азовського моря. Активно окупанти застосовують і найрізноманітніші БпЛА у війні на Донбасі. За таких умов у кожного свідомого громадянина виникають цілком слушні запитання: «Який реальний стан вітчизняної системи ППО? Чи не проґавимо ми повітряний наступ агресивного сусіда?»
Щоденно на бойове чергування стають до 1100 військовослужбовців радіотехнічних військ, які цілодобово контролюють повітряний простір країни, супроводжуючи понад 1300 цілей. Це очі та вуха Повітряних Сил і, по суті, — основне джерело інформації про ситуацію в повітрі над Україною та навколо неї.
Говорячи про кількісні показники, у Командуванні ПС запевняють: Україна має достатньо потужне угруповання РТВ, оснащене необхідною кількістю техніки й озброєння для виконання завдань за призначенням. Водночас, на найнебезпечніших напрямах воно ще й суттєво посилене. Тож здійснити несподіваний для наших військ напад з повітря ворогу не вдасться.
Ключову роль у цьому відіграють кілька чинників. Зокрема рівень технічного оснащення підрозділів РТВ. Щодо радіолокаційної техніки та комплексів засобів автоматизації, тут варто зауважити, що військові частини забезпечені повністю, відповідно до штатної потреби.
Приємно вражають і темпи переозброєння військ, що свідчить про державницький підхід до ППО країни. Позитивну динаміку надходження новітніх та модернізованих зразків РТВ підтверджено статистикою: з 1991-го по 2014 рік РТВ отримали всього вісім одиниць нової техніки, а за останніх п’ять років їх надійшло понад 50! Це стало можливим завдяки зусиллям вітчизняних виробників, які в умовах обмеженого фінансування змогли не тільки зберегти виробничий потенціал, а й значно його наростити.
Нині в Україні маємо замкнутий цикл виробництва цілої низки новітніх вітчизняних зразків радіолокаційної техніки. Серед них — мобільний 3D-радіолокатор 79К6 «Пелікан», мобільний трикоординатний радіолокатор кругового огляду 35Д6М, високомобільний радар кругового огляду П-18 «Малахіт» тощо. Всю цю розроблену та створену вітчизняними фахівцями техніку не тільки активно постачають українському війську, вона користується попитом і на світовому ринку озброєння. А завдяки своїм високим тактико-технічним характеристикам часто є ще й унікальною.
РЛС П-18 «Малахіт»
Проте РТВ нарощують бойові спроможності не тільки через отримання на озброєння нових РЛС, а й шляхом модернізації техніки радянського виробництва. Зокрема чи не найпоширеніші у військах станції 19Ж6 модернізують до рівня 35Д6М. До того ж цей процес іде досить швидким темпом: щороку війська посилюють двадцятьма модернізованими зразками. Тому відсоткове співвідношення нової, модернізованої та старої техніки з невідпрацьованим ресурсом близьке до рівня радіотехнічних військ провідних країн світу.
Мобільний 3D радіолокатор кругового огляду 80К6Т
Інший визначальний чинник ефективності системи ППО — покриття території. В Україні створено потужну мережу підрозділів РТВ, радіолокаційні станції яких об’єднані в єдину систему моніторингу повітряного простору. Ця мережа являє собою суцільне радіолокаційне поле вздовж усього державного кордону і дає змогу вчасно виявляти імовірні загрози. Крім того, окремі підрозділи військ прикривають усі важливі об’єкти та міста по всій території країни.
Трикоординатна РЛС 79К6 «Пелікан» під час навчань на полігоні у Херсонській області на початку листопада 2017 року
Особливу увагу приділено найнебезпечнішим напрямкам. Із початком окупації Криму та бойових дій на Донбасі довелося терміново перекидати підрозділи протиповітряної оборони до південних та східних рубежів. За цей час проведено колосальну роботу: передислоковано значну кількість підрозділів РТВ, облаштовано нові позиції та місця розташування особового складу, налагоджено логістику. Радіотехнічні підрозділи, що контролюють повітряний простір на східному напрямку (переважно це окремі радіолокаційні взводи та роти), отримали значний технічний потенціал для нарощення системи радіолокаційної розвідки та радіолокаційного поля.
Зараз у районі проведення ООС перебуває потужне угруповання ППО. Відповідно до свого призначення, РТВ забезпечують польоти авіації, ведуть розвідку повітряного простору, надають інформацію про повітряну обстановку на командні пункти повітряних командувань, військових частин зенітних ракетних військ, тактичної авіації та радіоелектронної боротьби. Саме локаторники спільно з іншими родами військ виявляють російські «Орлани», а підрозділи зенітних ракетних військ ефективно їх знищують. Тож у Командуванні Повітряних Сил запевняють, якщо у Кремлі й наважаться на повномасштабне повітряне вторгнення, заскочити зненацька не вийде. У нас є достатньо засобів, щоб подібні загрози виявляти заздалегідь.