Подивився виступ Зеленського на зустрічі з лідерами Європи.
Мені знову чомусь соромно. Сором крізь сказ.
.
Коли людина «пливе» не маючи чіткої мети і концепції — вона завжди повторюється по кілька разів. Ось це «виборювати незалежність» він повторив по колу разів сім. Зворушливо, що сам фігурант, все своє свідоме життя «виборював» це все саме на території на території росії, прогинаючись і фіглярствуючи. І ріс в цьому від КВНу до 95 кварталу. Принижуючи і висміюючи свою країну. А з часом дійшов до помітної ролі на фабриці отрути російського «кіно». Паралельно вштовхуючи це в Україну, і займаючи цим сміттям значну частину медіа-простору. Такий ось «виборювач».
Так само кілька разів, з варіаціями, він повторив думку про те, що закони для України завжди писалися кимось, і вона була частиною когось. Так. Ось це і правда його концепція. І зараз він з нею приїхав до Європи. Не розуміючи, що ми не збираємося «міняти «смотрящєго»» і торгуємося. Ми повинні увійти до спільноти. Як рівноправні,. Як ті, хто завоював це право дорогою ціною. А тепер ми просто повинні привести себе у відповідність з нормами цивілізованого світу.
А не виляти хвостом, смішно наморщивши лоба.
Тому що, навіть правильні речі, сказані у цій промові – стираються вщент загальним контекстом і формою.
«Найвпливовіший політик всесвіту» думає, що він «веде гру». У великій торгівлі. З одного боку трохи жорсткі, але абсолютно безпечні пани і пані з Європи. З іншого боку злий і ї**нутий «північний папік», в країні якого він солодко косив бабло все життя, і нишком продовжує робити це зараз.
Слідкуйте за руками. Танці з «зустріччю з путіним» почалися з пропозиції зустрітися «сірій зоні» Донбасу. Тобто «де йде війна». Ну типу «на нейтралці». Для Вови і Вови «на нейтралці».
Він, за своєю недолугістю, навіть не вміє приховати, що для нього це не асоціюється як територія України, яка перебуває під окупаційним і військовим контролем держави агресора. І зустрічатися на своїй території для переговорів з ворогом можна тільки для підписання капітуляції.
Тому всі ці «пошуки нейтральних варіантів зустрічі», боюся, ведуться до одного. Запропонувати свою ціну на торгах. По тихому. А потім протягнути її будь-яким шляхом. Хоч через референдум втомлених від війни. Волею народу, типу.
Всі обставини, що ведуть до цієї зустрічі, всі минулі рухи в бік Росії, всі дії, що реально відбуваються з «замирюванням» власної армії, тихою здачею свідків і фігурантів російських злочинів, розморожуванням поставок електроенергії та іншого, та всі реверанси загалом — говорять про повну розбіжність з жалюгідно-войовничими, і селфі-проукраїнськими заявами.
Очі путина вже близько. Я не уявляю нашого «найвеличнішого» на цій зустрічі тет-а-тет. З огляду на те, що навіть на зустрічі з супертолерантними, чемними і терплячими лідерами Європи він поводиться як налякане щеня.
Путін його просто розчавить. І наш «лідер» проковтне все, що йому дадуть.
До чого він, власне, і готувався ще до початку свого президентства. Розповідаючи про вставання на коліна і заглядання в очі. Заради України, звичайно.
І що найстрашніше — ця зустріч, судячи з усього — буде.
А там — бісова невідомість.
І ти потім знову по хащам з автоматом бігай.
Чудні часи. Вісім років війни, для повернення по колу.
