В последние дни широко обсуждается грядущая «решительная битва» за Донбасс.
Но, правда в том, что она — эта баталия — идет уже несколько дней — идет жесткое противостояние двух армий – орки давят, наша армия сопротивляется, сдерживает орду.
Украинское командование выбрало наиболее правильную схему ведения боевых действий. Наши войска находятся в режиме активной обороны и в этом режиме — активно перемалывают войска противника, сбивают наступательные инициативы врага. Идут интенсивные боевые действия, не позволяющие врагу достичь успеха. Пока это лучшая стратегия — адекватная и с потенциалом контрударов.
У рашистов нет адекватных резервов, особенно живой силы. Их мобилизация – это сбор по сусекам империи неготовых и принуждения пойманных при облавах испуганных днровцев.
Украина, напротив, дополнительно мобилизовала, как минимум, две сотни тысяч мотивированных добровольцев.
У рашистов их «непобедимое им. крейсера Москва» постсоветское оружие.
У нас – недостаток тяжелого и наступательного вооружения. Такое вооружение нам форсированно поставляют наши союзники. Пройдет немного времени и мы обретем на поле боя серьезное улучшение -для того чтобы не только вести активную оборону, но и гнать врага с нашей земли!
Держаться, хоть и очень тяжело! Держаться и побеждать малыми победами каждый день и — готовить решительные удары по ослабевшему врагу завтра.
Это стратегия победы в текущей ситуации!
Твердости каждому из нас. Все наши силы следует направить на поддержку украинского воинства! И пусть каждый на своем месте делает то, что может и что должен!
Arsen Avakov
P.S. Чому великого наступу на Донбасі може не відбутись?
Між першим і другим етапом війни відбулась дуже важлива зміна: в Кремлі почали думати. Як я писав раніше — Путін ніякий не божевільний, і військова катастрофа в Україні його просто привела до реальності. Арешти генералів, Суркових і місцевих “медведчуків” показує його раціональність, а отже і повне розуміння ситуації. Тому якщо виходити з того, що Путін почав думати: йому краще не починати битву на Донбасі. І ось чому.
.
Передумови потенційної поразки армії РФ на Донбасі:
1. Дощі і розливи річок. Таких дощів кажуть не бачили давно, що ще раз свідчить, що Бог за нас. Техніка не може наступати. Прогноз погоди показує ще тиждень дощів, і ще мінімум тиждень треба, щоб підсохла земля.
2. Два тижні, як і попередні два тижні, — це колосальна втрата переваги над нашими військами. Оскільки весь цей час ми приростаємо допомогою Заходу. З кожним днем простою російських військ — ми стаємо сильнішими.
3.Простій військ — збільшує деморалізацію. Враховуючи, що за 50 днів так і немає чим гордитись у війні з Україною, деморалізовані і виснажені російські війська просто ще більше деморалізуються.
4.Фактично, нормальний наступ розпочнуть якраз в розгар позеленіння. А це означає колосальні втрати в наших засадах, та роботі наших ДРГ.
5. Станом на зараз армія РФ втратила понад 20 тисяч вбитими і ще мінімум 40 тисяч пораненими. Враховуючи зростання нашої вогневої потужності завдяки високоточній зброї Заходу — втрати можуть стати колосальними. В тому числі і в техніці. Істерика російської дипломатії і погрози щодо військової підтримки України — доводять, що вони реально бояться зростання нашої потужності.
Ціна поразки
Поразка в битві за Донбас для Путіна набагато страшніша чим бонуси від перемоги. І ось чому:
1.Путін вже й так дуже себе оголив по кордонам території РФ. В Україну стягнули все, що можна було від Далекого Сходу до Кавказу.
2.Поразка поставить під загрозу Херсон і коридор з Криму. Український контрнаступ може відрізати все угрупування від Криму до Маріуполя.
3.Поразка на Донбасі — остаточно знищить міф про силу Росії, і поставить її в другорядні країни. Фактично, Путін ризикує стати смішним і жалюгідним. А Росія — регіональною державою. Це підірве потенційні союзи, на які розраховує Путін з Китаєм і Індією.
4.Втрати в живій силі і техніці — можуть серйозно дестабілізувати Росію в середньостроковій перспективі. Поразка десакралізує Путіна.
5.Відновлення втраченої техніки і армій — займе десятки років. В умовах страшних санкцій — це виглядає вже не можливим. Водночас, станом на сьогодні його армія все ще є “великою армадою”, якої варто боятись поки вони цілі.
6.Поки Путін боровся з НАТО в Україні — він пропустив стратегічний удар: Швеція і Фінляндія можуть вступити в Альянс. Зараз йому було б варто почати лякати ці країни, але поразка на Донбасі вже нікого не дозволить налякати.
.
Альтернативні сценарії до наступу
Отже, виходячи з цих передумов, у Путіна є кілька альтернативних сценаріїв, щоб отримати щось, і не ризикувати втратити так багато. Суть цих сценарії в тому, що лякати йому вигідніше, чим показати в реальності свою силу.
1.Маріуполь в обмін на початок реальних переговорів і відмову від наступу. Вже в ці хвилини йдуть переговори щодо Маріуполя. Ми прагнемо врятувати наших воїнів, Росія прагне отримати хоча б якусь перемогу до 9 травня. Сценарій малоймовірний з огляду на історію з Іловайськом, про що сьогодні згадав Президент. Але переговори реальні.
2.Наступ першого ешалону і початок переговорів. Росіяни можуть відправити в бій перші свої ешалони і вразі поразки або невдачі — перейти до реальних переговорів. Суть цих переговорів обмін захоплених територій Херсонської, Запорізької та Харківської областей, на території Донецької та Луганської під нашим контролем. Плюс відмова від наступу на Донбасі.
Коротше кажучи — переговори для Путіна сьогодні єдиний раціональний шлях уникнути “геополітичної катастрофи” і спробувати виторгувати бодай щось.
Щодо процесів всередині РФ, то Путін вже обрав шлях репресій еліти, щоб уникнути заколоту. Тобто йому не треба гратися в переконування когось і показувати видатні перемоги.
