По-перше, канцлер Фрідріх Мерц повідомив, що Німеччина, Франція, Британія та США зняли всі обмеження по дальності зі зброї наданої Українїі.
Крім того Мерц наголосив на необхідності надання Україні далекобійної зброї — і видання «Clash Report» повідомило, що Німеччина готова надати Україні 100-150 крилатих ракет «Taurus». Але це лише припущення — навіть не інсайд. Чекаємо.
По-друге, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про надання Україні ракет PAC-2 для ЗРК «Петріот» та чотирьох зенітно-ракетних комплексів «Iris-T». Для ППО України зараз це як манна небесна.
Характерно що всі ці дуже спокійні заяви, що бряцають найсучаснішою зброєю відбулися на тлі розгублено-непевного лепотіння Трампа. Німці зараз мають ревіти від захоплення, на тлі невиразного президента США, їхні лідери виглядають як Фрідріх Великий і фельдмаршал фон Блюхер.
Насправді, німці мають всі підстави для захоплення. Ледь не вперше від часів Другої Світової війни Німеччина, без перебільшення, творить долю світу.
Заяви Мерца і Пісторіуса у першу чергу — політичні. Німеччина чітко визначила свою позицію. По-перше, вона не грається ні в які замирення разом із США. По-друге, Німеччина твердо підтримує Україну. По-третє, політика «виваженого нейтралітету» часів Шольца, коли Німеччина допомагала Україні вкрай обережно, побоюючись «не допустити ескалації», уходить в минуле. Німеччина готова підтримувати Україну в повній мірі.
Я просто нагадаю, що Німеччина — економіка N 1 у Європі. Євро подекуди називають недооціненою маркою.
І так, позиція США для Німеччини наразі — лише привід для роздумів. Не більше. Німеччина твердо збирається робити те, що вважає за потрібне сама і що узгодить з європейськими союзниками. Альянс Британії, Франції та Німеччини проти Москви — такого не було від часів Кримської війни, ганебно програної предками Путіна.
У Москві, схоже все зрозуміли. Путін уже заявив, що «Росію буквально примусили почати спеціальну військову операцію, і її примушують відчувати себе винною!» Промовисто, як на мене.
Ні, це ще не кінець війни, на жаль. Це сигнал, що насамоті нас не залишать.
Німеччина — з нами, знову, як у часи гетьмана Скоропадського. І з нами вся Європа.
