Минуло більше ніж половина дня, проте ні Зеленський, ні будь-хто інших з владної команди не привітав Православну Церкву України з річницею її фактичного створення — Собору помісної Церкви.
Ніхто з влади, в тому числі і президент не прийшли сьогодні до Михайлівського Собору щоб підтримати нашу Єдину православну церкву. Ніхто не написав жодного слова в соцмережах і навіть не записав відео-звернення.
Важлива віха історії Незалежної України відверто ігнорується сьогоднішньою владою показуючи їх пріоритети. Пріоритет не Українські святині, не українська історія та мова, не українські традиції, зрештою не Українська перемога та поступ вперед.
Пріоритети це безбарвна, безлика Україна. Країна сватів та кварталів.
В час, коли ми святкуємо, так дійсно святкуємо першу річницю створення помісної Церкви, від самого ранку на 1+1 крутять російський серіал «Кухня», а вже вдень повторюють «кварталівський» серіальний проект «Папік», там де Київ перетворили на Росію, з російськими написами, мовою та платіжками.
Відверте ігнорування важливих для України та її становлення подій — це пріоритети. Про них ми вже не один раз говорили. Пріоритети у влади зовсім не національні, не питомо українські.
P.S.
Сьогодні, рівно один рік назад, вся країна завмерла очікуючи велику подію, яку можна ознаменувати як один з етапів становлення Незалежності України.
15 грудня 2018. Ця дата в нашій пам‘яті. В цей день відбувся Об‘єднавчий Собор Православна Церква України.
Тисячі людей на Софіївській площі, представники Вселенського Патріарха Варфоломія, архієреї з Київського патріархату, УАПЦ та УПЦ МП, також президент України Петро Порошенко.
В цей день народилася Єдина православна церква нашої країни. Визнана світом та Україною. В цей день був обраний і Митрополит Епіфаній.
За значенням це подія національного та історичного мааштабу, яка одназначно вже увійшла в історію держави та процесу державотворення. В той день в дикій істериці були й відверті вороги України — Кремль та Путін. Для них створення Українських святинь — це руйнація міфу про «Велику Росію».
Впевнений, що ПЦУ продовжить своє становлення. На це дійсно потрібні роки.
Те що мало відбутися ше у 90х, сталося у 2018. Краще пізно ніж ніколи.
Працюємо далі. Україна буде!
Разом з парафіянами Михайлівського золотоверхого собору та усіма вірянами ПЦУ святкуємо першу річницю об’єднавчого собору трьох гілок українського православ’я, який послужив відновленню Помісної української православної єдиної церкви.
Рік тому зі стін Михайлівського золотоверхого собору до святої Софії пішли ієрархи церков, щоб створити незалежну церкву. Ми глибоко вдячні Його Всесвятості Вселенському патріарху Варфоломію. І всім небайдужим українцям. Нас мало бути мільйони, щоб наша молитва про власну Церкву лунала голосно і переконливо. Господь почув наші молитви. І ця Божа благодать відбулася.
Сотні парафій скористалися можливістю приєднатися до ПЦУ. Сім тисяч приходів — це ознака того, що ми належимо до числа найбільших православних церков.
На жаль, зараз бачимо, як вірян ПЦУ починають переслідувати, чого ми точно не можемо допустити. Кремль вважає руйнування ПЦУ своїм державним завданням. Але у 2020 році ще декілька церков визнають Православну церкву України, і РПЦ опиниться в ізоляції. Нічого в них не вийде, бо ми сильні і вільні. І церква для нас є духовним фундаментом державності.
Православна церква України відбулася і буде міцніти. І українська держава відбулася і буде міцніти. І все у нас буде добре!
Петро Порошенко
Прямо у ці хвилини у Києві, в Михайлівському соборі триває молебен на честь річниці Об’єднавчого собору – події, яка поклала початок створенню автокефальної православної церкви України. Рік тому здійснилося те про що мріяли і не змогли здійснити гетьмани Іван Мазепа та Павло Скоропадський. Здійснилося те, про що мріяли покоління українців.
Завдяки активній участі п’ятого президента України Петра Порошенка українська помісна церква стала реальністю. Її потроху (процес це нешвидкий) визнає світове православ’я. Її існування викликало бурну істерику у ворогів. Та чи не байдуже нам про що там плачуться вороги? Нам – своє робити. Минуть роки. Невідомо чи збережуться вороги до того часу. А Православна церква України – існуватиме. Міцнішатиме разом із сильною Україною.
Після нормандської зустрічі деякі оптимістичні політкоректні люди висловили припущення, що Зеленський, «глянувши в очі Путіну», почне дрейф у патріотичний бік. На підтвердження наводився факт, що під час самміту він не здав чекістам нічого більшого, аніж те, на що погодився під час його підготовки.
Аж ось приходить учорашній день — і Янелох демонстративно ігнорує першу річницю створення ПЦУ. І стає абсолютно зрозуміло, що ніякого прогресу немає, зниження темпів поступок Путіну викликане винятково страхом перед вуличними протестами, а рускомірська адженда нікуди не поділася — як і загроза суверенітету від влади манкуртів
