В перерві між минулим і майбутнім (так, він буде втілений в короткій перспективі) бунтом на росії хотів би акцентувати на іншому: на суті диктатури як такої.
Бо бунти саме такого характеру є неодмінною складовою диктатури.
І я про це говорив багато разів, зокрема стверджуючи що жодної загрози хлопчики навального для російської системи не несуть, а кривавий бунт там буде, але буде організованим кимось на кшталт стрєлкова.
Власне, так все і сталося. З цією хіба різницею, що організатором (принаймні на першому етапі) стала куди більш системна персона ніж стрєлков.
То ж сам факт і особа, що спричинила факт, мене жодним чином не здивували.
Здивувало мене в антипутінських бунтах інше: абсолютно африканський тип диктатури. Я думав диктатура там тримається (мала б триматися) на мільйонах пригодованих силовиків, які будь-що будуть захищати в першу чергу себе і свою позицію в суспільстві. Я думав що в разі подібних заворушень все буде виглядати так як в Ірані чи хоча б так як в Сирії (путін буде мати на що опертись). Але це було так як в африканських країнах. Навіть диктатура януковича була куди стабільнішою.
Але я не про це хотів сказати. А про дві інші важливі речі:
1) в той день по-суті зазнала краху доктрина «у війні винуватий путін, він піде і все налагодиться», яку досі просовує і сліпо вірить пиз*дороте оточення зеленського і він сам, повторюючи як мантру «будемо говорити з наступним президентом росії». Може хлопчики мріють що таким стане оця кудлата шмара що з арестовичем триндить, але цим мріям не здійснитись. Боротьба за владу в росії буде відбуватися між тими, хто буде за війну, бо війна — це породження і бажання того що хоче людоїдське суспільство цієї країни. А предметом боротьби буде змагання хто хоче більше вбивати українців, українських дітей і жінок.
2) це історія показала небезпечність диктатури. Коли дрібний закомплексований диктатор, який живе у власному манямірку фейкових папірців з фейковим доповідями під грифом «секретно» починає вірити у свою найвеличнішу величність, остаточно відірвавшись від реальності і закрившись від неї власною пропагандою.
Ця історія показала наскільки небезпечним для країни є диктатура і як і один момент диктатура під своїми уламками може поховати цілу країну. Історія не нова: Лівія, Сирія, Ірак, але на цей раз дуже для нас наглядна.
Особливо в контексті нашого рідного дурачка, який вибудовує диктатуру за лекалами путіна і навіть з його людьми, а таких пригожиних (які можуть все, не маючи жодного статусу) у якого вже з десяток.
Mason Lemberg

«Єсли БИ ми нє началі СВО — Украіна БИ напала на росію!»
Смішно, правда?
А так?
«Єслі БИ бил Порошенко — он БИ всьо здал і ми БИ уже билі под росієй!»
Це не «ето друґоє», це з одного джерела одна й та сама до нудоти примітивна технологія оскотинювання, успішно обкатана не тільки на росії, але і у нас, ще з часів «ліпєцкой фабрікі», «война вигодна», «здалі Крим» та інших «свінарчуків» — і яка в повний рост продовжує успішно рівняти мозги населення з допомогою всяких «єдиних», «позітивних», та наташ мосейчук, не гірших за скабєєвих.
……………..
Споживання московської блювоти робить з людей малоросів, наслідки не кращі за війну, та і війна наслідок цього.