Володимир Зеленський якось видав, що він не має часу думати стратегічно. А я кілька разів писав, що Зеленський сказав чисту правду, і що саме невміння думати стратегічно зелену команду колись поховає. Зараз ми бачимо чергове цьому підтвердження.
Ситуація на фронті в нас зараз така, що на мапу «Діп Стейт» краще не дивитися – кортить сісти і заплакати. Фронт проходить по околиці Великої Новосілки – нещодавно вона була тилом. Вугледар, який нещодавно був нашим, тепер тил для окупантів. Ідуть вуличні бої у Кураховому. Ворог наближається до Покровська та Мирнограду. Ворог наблизився до адмінмежі Дніпропетровської області. Водночас BBC повідомили що обсяги мобілізації в Україні не покривають навіть втрат, простіше кажучи мобілізацію саботують на всіх рівнях. Водночас «Financial Time» повідомив що $ 7,3 мільйони, виділені на фортифікації випарувалися, а фортифікацій у Дніпропетровській області практично нема.
Очевидно, обстановка критична. Обстановка така, що Офіс президента мусив би в режимі нон-стоп проводити наради з лідерами парламенстьких фракцій, з міністрами уряду, з командуванням військових, з керівниками Донецької та Дніпропетровської ОДА… Шукати способи будівництва фортифікацій, покращення мобілізації, покращення забезпечення ЗСУ. Міняти керівників, які не справляються, чорт забирай.
Офіс президента всього цього не робить. Офіс зайнятий вояжами за кордон. Президент робить заяви одна одної краще. То він готовий припинити військові дії (!!) в обмін на членство в НАТО (а нас туди кличуть?!), то він про щось говорить з Трампом (потім «Шарлі Ебдо» малює його в образі Квазімодо) тощо.
Що відбувається? Відповідь очевидна. В ОПУ всерйоз вважають, що Трамп після інавгурації посадить Путіна і Зеленського за стіл переговорів і заморозить війну по лінії розмежування. І поки цього не сталося, ОПУ намагається вибити якесь рішення, яке можна буде продати українцям як бодай якісь ознаки перемоги. НАТО там, або умови якісь привабливі…
Влада навіть не помічає, що своїми просторікуваннями про «мирні плани» вона демотивує українських вояків на передовій. Бо кому кортить ризикувати й гинути, коди до миру – рукою подати?
Знаєте в чому проблема? В тому що Трамп – не всесильний. Ми не знаємо чи має Трамп якісь важелі впливу, здатні примусити Москву до миру. Чимало експертів вважає що таких важелів Трамп має рівно стільки ж скільки й Байден (тобто – ні фіга) і тому Путін має всі можливості Трампа просто послати. Зупинити Путіна може колапс російської економіки або гостра нестача людей. Іншими словами, аби зупинити Путіна Трамп мусить обвалити економіку РФ. Чи зможе він це зробити – під питанням.
І от виходить така ситуація. В ОПУ всерйоз вважають що буде так. Варіант раз – Трамп садить Зеленського і Путіна за стіл переговорів і Путін погоджується на умови Трампа. Варіант два – Путін не погоджується і Трамп дає Україні ракети, дрони-камікадзе, КАБи, авіаносці… В ОПУ вперто не прораховують третій варіант – Путін пошле Трампа, а Трамп допомогу Україні залишить на рівні «як було». Або – зменшить. Мовляв, війна в Європі, от хай ЄС витрачається. Може бути? Аж бігом.
І отоді замість жаданих замирення і виборів (до яких «Слуга народу» уже готується), Зеленський і Єрмак здобудуть факт втрати величезних українських територій, стрибок цін і потребу посилювати мобілізацію та вдосконалювати економіку. І війну – у повний зріст.
А все чому? А тому, що коли Залужний ще у 2022 писав, що війна надовго – в ОПУ чули не його а про «каву у Криму через рік». Коли зараз експерти попереджають, що миру може не статися, ОПУ їх не слухає. ОПУ марить замиренням і виборами – тут і зараз.
Не має Зеленський часу думати стратегічно. Власне, він і не вміє. Не стратеги вони.
Тому й програють.
