А тим часом в східному Середземномор’ї намічається війна між Туреччиною і Грецією. У східному Середземномор’ї зіткнулись фрегати Греції і Туреччини. Турецький фрегат пошкоджено.
Афіни і Париж відреагували спільними маневрами двох флотів у спірній зоні. Підтримку Афінам висловив президент Франції Макрон, який заявив, що Туреччина має припинити геологічну розвідку на шельфі.
Також Грецію підтримав прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху, який заявив про велику дружбу Ізраїля з Грецією.
Протистояння між двома країнами давнє і цивілізаційне, і прямо зараз воно накопичується навколо морського шельфу і маршрутів доставки газу в Південну Європу.
Нещодавно після розгрому підтримуваних РФ і Єгиптом бойовиків Туреччина підписала договір з урядом Лівії про розподіл морських акваторій. Тепер вже Єгипет і Греція підписали договір про розподіл акваторій. Якщо подивитися на карту, виявиться, що розподіляють сторони одну і ту саму акваторію. І ось саме в цій акваторії зіткнулися турецький і грецький фрегати.
Ніщо не нове під сонцем, а якщо вам хтось скаже: «це — нове» — не вірте, все колись було. Як в часи Барбароси і султана Селіма Другого, Османська імперія використовувала свій контроль над Магрибом для впливу на Європу, те саме і зараз.
Україна в часи війни європейської Священної Ліги з Османською імперією переслідувала власні цілі — у нас було цивілізаційне протистояння з Ордою зі Сходу. Україна морськими рейдами козаків атакувала головного хлопця в Ісламскому світі — Османську імперію з метою примусити султана натиснути на осколок Орди — Кримське ханство, і змусити останнє відмовитися від подальшої агресії проти нас.
І зараз у нас те саме — цивілізаційне протистояння з Ордою зі Сходу.
От тільки в наші часи головний хлопець в Орді вже не Стамбул,
а Кремль. Туреччина за останні 700 років пройшла свою трансформацію і просто в силу географії перейняла геополітичний вектор Візантії, яку османи колись захопили.
Протистояння у східному Середземному морі втягує багато країн і інтересів. Той же Ізраїль має плани і сам видобувати газ на шельфі і постачати його в Європу, тому Туреччина йому в цьому прямий конкурент.
Україні слід розуміти цю історію і розуміти причини чому ці країни підтримали Грецію. У них свої інтереси. А нам слід переслідувати виключно інтереси свої.
У цьому протистоянні Туреччина для України — природній союзник. На Заході — Європа під управлінням західноєвропейських країн. На Сході — Росія, яка хоче нас знищити. На півдні — країна, що бажає знайти баланс і своє місце між Заходом і Сходом. Активне співробітництво між Україною і Туреччиною — в інтересах як України, так і Туреччини.
У протистоянні за маршрути доставки газу в Європу інтересів України два: 1) позбавлення РФ максимальної частки Європейського ринку газу, 2) наших 3 мільярди дол за транзит. Для цього папуаси мають мати мінімальний ринок збуту і одночасно не мати жодних інших маршрутів доставки, окрім нашою територією.
З цієї точки зору команда Нафтогазу в минулому і позаминулому році діяла як боги. Українська команда активно лобіювала в США санкції проти Північного Потоку-2, які, як вже видається, остаточно поховають цей проект, який ще рік тому більшість експертів вважали неминучим. Також Нафтогаз активно арештовував майно Газпрому в Європі, чим в результаті таки примусив Газпром до транзитного контракту на наших умовах. В результаті підписана формула «качай або плати», що вже привела до зупинення наприклад транзиту газу через Польщу, оскільки в умовах падіння попиту на російський газ, знижувати транзит Україною стало собі дорожче. Також в контракті прописане підвищення тарифів транзиту.
Та оскільки контракт підписаний лише на 5 років, в наших інтересах, щоб турки в поставках газу до Європи досягли свого — взяли під контроль маршрути поставок і самі стали газовим хабом. В умовах падіння попиту на газ конкуренція постачальників буде загострюватися. Але алтернативні (південні) маршрути поставок російського газу стануть мертві. Якщо РФ захоче конкурувати за ринок південної Європи, їй доведеться конкурувати через наш маршрут.
Вже зараз Турецький потік, який Путін запускав з такою помпою, а російська пропаганда раділа, що нарешті вдалося наказать Україну, турки зупинили. Цей проект залишився пустим назавжди. В кращому разі турки використовуватимуть його для балансування виключно власних потреб, не дозволяючи Путіну стати великим постачальником.
Все це в наших інтересах.
Та подивимося, як буде реагувати наш президент. Він вже довів, що йому наші інтереси до лампочки. Враховуючи, що Зеленський з Нетаньяху рік тому досягли таємних домовленостей (що стали відомі лише через балакучість прем’єра Ізраїля) про визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю і виплати пенсій ізраїльтянам-репатріантам з України, а також враховуючи той факт, що головний бене-фіціар влади співпрацює з ізраїльскими спецслужбами, про що сам розповідав в інтерв’ю ізраїльским ЗМІ в період переховування від українського правосуддя, Зеленський може цілком зайняти позицію на користь Ізраїлю і на шкоду інтересам України. На їхній стороні в цьому випадку, як завжди відсутність стратегічного мислення і нерозуміння населенням справжніх інтересів України. А задуматися над ними не дасть телевізор.
Так що пропоную спостерігати.
