Найбільша прихована загроза безпеці нашої країни

Саме колаборанти (і латентні і свідомі) — це найбільша прихована загроза безпеці нашої країни. Саме колаборанти деструктивно впливають на розвиток національної свідомості, ідентичності, вносять розкол в українське суспільство, просувають ворожі наративи, і врешті — саме на них робиться основна ставка при окупації — як каже Забужко: не існує окупації без колаборації.

Ось, наприклад, доктор Комаровський. Десятки років тягнув в Україну «русскій мір», розказував про український націоналізм як найбільшу хворобу українського народу (sic!) та про те, як можна все швидко порішати з путіним за чаркою горілки, а війна — це все поганий Порошенко розвʼязав і наживається. Під час виборів 2019 «продавав» свою пику в команді Зеленського, а потім і на того образився, коли український народ не дав Зеленському капітулювати підписаннями різних формул Штанмайера та виконаннями оманівських договорняків. (Спойлер: тепер доктору подобається Арєстовіч і його програма, що, звісно, не дивно і навіть очікувано.)

Доктор офигів, коли почалося повномасштабне вторгнення (такого від своїх улюблених росіян він точно не очікував, бо ж війни з 2014 року для нього не існувало), коли сильно постраждав його рідний Харків, що був на волосині від окупації.

Тоді доктор вперше засудив росію («путінську», безумовно) і, нарешті, визнав, що у нас є потужний зовнішній ворог, який прийшов нас вбивати, а не просто «політікі поссорілісь».

І наче все дєдуля зрозумів, і наче визнав, і навіть ззовні дуже змінився, як і багато українців з 24 лютого… Але одна константа залишається в риториці Комаровського незмінною: «мовне питання».

Я збилася з рахунку, скільки разів він говорить про «мовне питання» в останньому своєму інтерв’ю Гордону, при тому, що той його не питає про це жодного разу. Комаровського дуже бісить і злить, що українці в Україні хочуть (і вимагають!) чути і читати українською, він називає це ламанням йому рук та ніг. Українців, які підтримують мовний закон, виступають за розширення вжитку української мови у всіх сферах життя та за дерусифікацію, доктор називає фаріцоямі і наголошує, що він ненавидить таких українців.

Чому в Німеччині вивчають німецьку, коли туди переїжджають жити, Комаровський пояснює дуже просто: «Да патаму что Гєрманія за нємєцкій язик дайот тєбє мєдіцину і бєзопасность! Ти покупаєш за нємєцкій язик горізонт планірованія, мєдіцину і безопасность». «А Україна, — волає доктор — нє дайот мнє мєдіцину і бєзопасность!».

Тільки чомусь, подумала я, всі мої знайомі, які переїхали з України (до та після 2022 року) за кордон, постійно жаліються на медицину (особливо в Європі) та по можливості їздять вирішувати свої медичні питання саме до України. «Бєзопасность» доктору не дала, бачте, Україна, до якої він все життя тягнув російське лайно, а тепер це лайно прийшло «захищати» таких як він на танках, і українські хлопці та дівчата віддають своє життя, щоб це старе опудало ходило Києвом і розказувало, що йому тут нєбєзопасно.

Але в одному я таки згодна із заскорузлим ватником. Наша держава надто довго надавала можливості, свободи, послуги «бєзвоздмєздно». Дуже довго можна було вчитися, працювати, вести бізнес, мати українське громадянство та права — не говорячи українською мовою.

Прийшов час це змінити: тепер ні Комаровський, ні Лобода, ні Арєстовіч, ні Смірнов з TABASCO, ні жоден російськощелепний таксист не мав би отримувати в Україні ні роботу, ні медицину, ні гроші, ні послуги, ні толерантність до них, ні ефіри, ні підписників, ні голосів на виборах без їхнього знання та вжитку української мови.

Саме так і тільки так: поступово, покроково, послідовно зменшимо кількість латентних колаборантів в Україні та забезпечимо національну безпеку.