Швидке нарощування видобутку країнами ОПЕК+ , яке давило останнім часом на котирування нафти, тимчасово поступилося на ринку місцем побоюванням, пов’язаним з Іраном. США розпочали виведення частини персоналу з Близького Сходу через ескалацію напруженості між Ізраїлем та Іраном, також впали шанси на досягнення домовленості між Вашингтоном та Тегераном щодо іранської ядерної програми.
Внаслідок цього ціна Brent на торгах у другій половині дня в середу злетіла на 5% до $70,22 за барель, аналогічно подорожчав американський сорт WTI. У четвер ціни дещо скоригувалися — до $69 за Brent і $67,4 за WTI до 11.00 Хорхе Монтепек , керуючий директор Onyx Capital, назвав стрибок Brent «надмірною реакцією», що сталася через закриття занадто великої кількості коротких позицій (ставок на зниження ціни) і «ставок на зниження ціни». «Нафта явно відреагувала на новини з Близького Сходу», — додав у розмові з Financial Times лондонський нафтовий брокер.
Дональд Трамп заявив у середу, що тепер він «менш впевнений» у укладанні ядерної угоди з Іраном, незважаючи на переговори, що тривають уже не один тиждень. У четвер спливає 60-денний термін, встановлений Трампом для погодження умов угоди. Цього тижня Тегеран заявив, що у неділю відбудеться шостий раунд переговорів, хоча цього не підтвердили ні США, ні Оман, який виступає посередником.
У середу пізно ввечері президент США підтвердив, що з Близького Сходу буде виведено персонал, який не є необхідним. Держдепартамент оголосив часткову евакуацію дипломатів з посольств в Іраку, Кувейті та Бахрейні, а Пентагон дозволив сім’ям військовослужбовців добровільно залишити місця дислокації на Близькому Сході. «Їх виводять, тому що це небезпечне місце, і ми подивимося, що станеться», – сказав Трамп журналістам. «У них не може бути ядерної зброї, дуже просто», — додав президент про Іран.
США отримали інформацію про готовність Ізраїлю розпочати найближчим часом військову операцію проти Ірану, повідомила CBS News із посиланням на кількох американських чиновників. За інформацією The New York Times, іранські військові та урядовці вже розробили план відповіді на потенційний удар Ізраїлю.
Міністр оборони Ірану Азіз Насірзаде заявив журналістам у середу: «Якщо нам буде нав’язаний конфлікт… усі бази США знаходяться в межах нашої досяжності, і ми без вагань завдамо ударів».
Вивезення з Близького Сходу частини американського персоналу посилює геополітичну напруженість, каже Хеліма Крофт , глобальний директор зі стратегії на сировинних ринках RBC Capital Markets, яка раніше працювала аналітиком ЦРУ: «Хоча це і не наказ про повну евакуацію, такі рішення зазвичай не приймаються легковажно і, як правило, передбачають. Це створює ситуацію підвищеної небезпеки у регіоні».
Brent з початку квітня торгувалася нижче за $68 за барель і навіть впала на початку травня нижче за $60 через те, що країни ОПЕК+ вирішили прискореними темпами нарощувати видобуток.
MT
Наскільки великими є шанси початку нової регіональної війни на Близькому Сході? Станом на зараз ситуація виглядає вкрай напруженою, і ймовірність війни оцінюється в 50–60%, з потенціалом зростання до 80–90% у разі провалу переговорів 15 червня в Омані.
Диспозиція наступна: за даними американської розвідки, опублікованими в Axios і The New York Times, Ізраїль активно готується до удару по ядерних об’єктах Ірану, зокрема Фордо та Натанз, які є ключовими для іранської ядерної програми. Ці плани підтверджуються відпрацюванням ізраїльськими ВПС операцій із залученням винищувачів F-35 і F-15, а також розвідувальних дронів, що вже використовувалися під час операції «Дні покаяння» 26 жовтня 2024 року, коли Ізраїль завдав ударів по іранських військових об’єктах у відповідь на ракетну атаку Ірану. Ця інформація, яку поширюють американці, може бути також частиною дипломатичної гри – тиском на Іран напередодні переговорів, спрямованих на нову ядерну угоду. Проте низка фактів вказує на реальність планів удару.
Евакуація американського персоналу з Іраку та Кувейту, про яку повідомили Reuters і Al-Monitor, а також підвищення бойової готовності баз США в Катарі, ОАЕ та Йорданії, свідчать про серйозне сприйняття загрози. За даними The Wall Street Journal, американська розвідка отримала інформацію про можливі іранські удари у відповідь по американських об’єктах у регіоні в разі ізраїльської атаки. Іран погрожує застосувати сотні балістичних ракет, здатних досягти Ізраїлю, а також активізувати свої проксі-групи. Це підвищує ймовірність того, що ізраїльський удар може спровокувати ланцюгову реакцію, втягнувши в конфлікт Ліван, Ірак, Ємен і навіть американські сили.
Чи потрібна адміністрації Трампа ця війна? Залишаюся з думкою, що ні. Трамп, який повернувся до влади в січні 2025 року, робить ставку на дипломатію та «жорсткі санкції», щоб змусити Іран погодитися на нову ядерну угоду. Його адміністрація встановила дедлайн для переговорів – 15 червня – і погрожує «безпрецедентними наслідками» у разі провалу. Проте війна суперечить інтересам Трампа з кількох причин. По-перше, швидких результатів досягти неможливо: за оцінками американської розвідки, опублікованими в The Washington Post, ізраїльський удар може затримати іранську ядерну програму лише на тижні чи місяці, не знищивши її. По-друге, ресурсів для повномасштабної війни бракує: військовий бюджет, за даними Пентагону, обмежений для нових масштабних операцій. По-третє, фактор виборів 2026 року та внутрішні заворушення в США, ускладнюють політичну підтримку війни, адже американська громадськість переважно виступає проти нових конфліктів на Близькому Сході.
До того ж успіх відносин США з країнами Затоки, зокрема Саудівською Аравією та ОАЕ, залежить від запевнень Трампа, що регіон залишиться стабільним. Ці країни отримали обіцянки американської адміністрації щодо економічної співпраці та захисту від іранської загрози без війни. Якщо конфлікт спалахне, домовленості можуть бути зірвані, а ціни на нафту, за прогнозами Goldman Sachs, можуть зрости до $100–120 за барель, що вдарить по глобальній економіці та іміджу Трампа як «peacedealer».
Непростий вибір для Дональда Трампа. З одного боку, Ізраїль, ключовий союзник, чинить тиск на США, вимагаючи підтримки в разі удару. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху стикається з внутрішньополітичною кризою і може використати удар по Ірану для зміцнення своєї позиції. З іншого боку, Трамп ризикує втратити контроль над ситуацією, якщо Ізраїль діятиме самостійно. За даними Foreign Policy, США можуть обмежитися дипломатичною та логістичною підтримкою (наприклад, постачанням боєприпасів), але пряма участь у війні малоймовірна через внутрішні обмеження.
