Командування ЗСУ розраховувало вийти до Азовського моря протягом двох-трьох місяців від початку контрнаступу у червні 2023 року, але масштаби мінування та щільність артилерійського вогню були такими, що головнокомандувач Валерій Залужний мусив повністю відмовитися від попереднього плану.
Про це йдеться у матреріалі The Washington Post.
Цей матеріал ґрунтується на інтерв’ю з понад 30 українськими та американськими високопосадовцями, а також з більш ніж двома десятками офіцерів і солдатів на передовій. Деякі з них говорили на умовах анонімності.
Як пише видання планувалося, що 47-ма окрема механізована бригада 7 червня мала почати контрнаступальні дії, у першу добу дійти до Роботиного, аби в подальшому звільнити Мелітополь і перерізати російські шляхи постачання.
Однак цей план не спрацював. Щільність мінних полів та обстрілів перевищила очікування Генштабу ЗСУ, втрати були надто великі, «це був пекельний вогонь», – сказав Олег Сенцов, командир взводу 47-ї бригади.
На четвертий день генерал Залужний побачив згорілу західну військову техніку: американські БМП «Бредлі», німецькі танки «Леопард», машини розмінування, що залишилися на полі бою. Кількість загиблих і поранених підірвала бойовий дух.
За словами високопоставленого українського військового, після цього Залужний наказав своїм військам призупинити атаку. Замість того, щоб намагатися прорвати російську оборону масованою атакою бронетехніки за підтримки артилерії, як радили у США, Залужний вирішив, що українські військові просуватимуться пішки, невеликими групами по 10 осіб. Це дозволило зберегти життя людей та ресурси, але такий наступ вимагає набагато більше часу.
«Місяці планування зі Сполученими Штатами Америки були відкинуті того четвертого дня, – і вже запізнілий контрнаступ, розрахований на вихід до Азовського моря протягом двох-трьох місяців, майже зупинився», — йдеться у матеріалі.
Замість того, щоб здійснити прорив на 14 кілометрів у перший день, ЗСУ просунулися на 19 км протягом 6 місяців. Загалом Україна визволила близько 200 квадратних миль (майже 518 кв км) території ціною тисяч загиблих і поранених та мільярдів доларів західної військової допомоги лише у 2023 році.
«Майже через пів року після початку контрнаступу кампанія перетворилася на війну поступових перемог», — констатує видання.
За його даними 70% військовослужбовців 47-ї бригади, яка вела контрнаступ і була оснащена новітнім західним озброєнням, вступили в бій, не маючи бойового досвіду.
Після цього невдачі України на полі бою призвели до розбіжностей зі США щодо подальших дій. Командувач ЗС США в Європі не міг зв’язатися із Залужним протягом декількох тижнів на початку кампанії. Кожна сторона звинувачувала іншу в помилках і прорахунках. Американські військові вважають, що Україна недопрацювала у базовій військовій тактиці, зокрема у використанні наземної розвідки для розуміння щільності мінних полів. Українські посадовці заявили, що американці, схоже, не розуміють, як бойові дрони та інші технології трансформували поле бою.
Тодішній голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі та інші старші американські офіцери, які брали участь у плануванні наступу, переконували українців зосередити сили в одній ключовій точці в Запорізькій області, в той час як план Генштабу ЗСУ передбачав наступ на трьох напрямках і стримування російських сил.
Солдат 47-ї бригади з позивним «Джокер» розповів, що американці не врахували наявність величезної кількості безпілотників, укріплень, мінних полів і тому подібного та навіть не хотіли інтегрувати використання дронів у готові програми підготовки.
«Нам довелося вдосконалювати тактику під час самого бою. Ми не могли використовувати її так, як нас вчили», – розповів «Джокер».
Крім того, WP пише, що коли президента України Зеленського під час зустрічі з генсеком НАТО наприкінці вересня запитали, чому Україна продовжує перекидати стільки сил на схід, а не на південь, де розвивається основний удар, Зеленський відповів, що якщо росіяни втратять схід, вони програють війну.
