Міністра (русской) культури в Україні — ГЕТЬ!!!
Сюреалізм, збочення і ганьба — мати на десятому році війни з росією та на другому році повномасштабного вторгнення на посаді Міністра культури України русофіла, невігласа і брехуна!
Хто ж такий Олександор Ткаченко і які його «досягнення» до та під час перебування на посаді міністра?
_____
— Олександр відомий в українській медіа спільноті насамперед тим, що фальсифікував новини, виконував олігархічні замовлення в медіа.
— У 2008 Алєксандр працював у Москві заступником генерального директора телеканалу «РЕН-ТВ».
— У 2013, в часи Януковича, Ткаченко потрапив у список «ворогів преси» — в десятку рейтингу Інституту масової інформації.
— У 2019 обраний народним депутатом від партії «Слуга народу». З 2020 року — Міністр культури та інформаційної політики.
— Дружина Олександра — Ткаченко Анна — ексдиректорка 1+1 Digital та Інновації, з січня 2021 року керувала digital-департаментом проросійських телеканалів «Kyiv.live» та «Odesa.live». (Якими, до слова, опікувався Інститут Когнітивного Моделювання, який просунув Спартака Субботу. СЕО Інституту — Світлана Павелецька — партнер Ткаченка по видавництву КнигоLove та ексдиректорка 1+1 з PR та маркетингу).
— Перебуваючи на посаді Генерального директора каналу Коломойського 1+1, Ткаченко виконував всі завдання свого хозяїна, починаючи з дискредитації політичних сил, закінчуючи тим, які пісні ставити чи не ставити в ефіри.
— Ткаченко приховував від декларування незаконно збудований будинок на Трухановому острові.
— У 2021 журналісти «Слідство.Інфо» знайшли в Ткаченка кіпрський офшор і ТОВ, яке він не відобразив в декларації, чим порушив антикорупційне законодавство.
— У 2021, фактично напередодні великої війни, Ткаченко підтримав ініціативу про відтермінування обов’язкогового дубляжу фільмів українською мовою, а також підтримав пропозицію відтермінувати штрафи за порушення мовного закону.
— Вступився за проросійських ведучіх медведчуківських та мураєвських каналів на початку великої війни, не прибрав (на вимогу народу!) їх з єдиного телемарафону, натомість проукраїнські канали Еспресо, Прямий і 5 канал не залучили до марафону і вимкнули з цифрового ефіру.
— У березні 2022 запустив ще один марафон — російськомовний телеканал Freedom, який назвали українським іномовленням, а по суті це стало іномовленням так званої російської опозиції — майданчиком для «хороших ру-сс-к-іх» — ЗА НАШІ з ВАМИ ГРОШІ!
— Дотепер (на 10-й рік війни з росією, 2-й рік повномасштабного вторгнення, геноциду й лінгвоциду українців, на 3-рік Ткаченка на посаді очільника Міністерства культури та інформаційної політики) в Мінкульті немає профільного підрозділу, який би займався мовною державною політикою, що в свою чергу, позначається на практичній реалізації Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
— Мінкульт під керівництвом Ткаченка постійно саботував процеси декомунізації та деколонізації в Україні. Ткаченко особисто виступав проти перейменування вулиць на кшталт Суворова — прототипа сучасного Суровікіна — російського ката і військового злочинця, який залив кров’ю Україну.
— Ткаченко виступав (та й досі ним є) одним з найбільших захисників Музею Булгакова в Києві після інціативи української Спілки письменників закрити музей.
— До 31-ї річниці Незалежности України Мінкульт на чолі з Ткаченком зганьбився, вигадавши разом із креативною агенцією Banda Agency новий символ тризуба з трьох пальців і запустивши з ним флешмоб. Виявилось, що це символ з подвійного проникнення у сексі, і не має жодного стосунку до реального, вже існуючого символу Тризуба, класична варіація якого належить В’ячеславу Чорновілу.
— «Детективна історія від початку до кінця» з Довженко-центром (іншими словами — цирк і ганьба) — одним з найбільших здобутків Революції Гідності. Ткаченко саботував результати відкритого і прозорого конкурсу з обрання генерального директора Довженко-центру, звернувшись до комісії з наполяганням повторно заслухати іншого конкурсанта. Цим «протеже» Ткаченка виявився колишній російський бізнесмен Алєксєй Душутін, який раніше керував військово-будівельним управлінням Москви.
— Рейдерське захоплення Українського Культурного Фонду (УКФ) — ключової державної структури, яка має прозоро та на конкурентній основі розподіляти кошти між українськими культурними осередками. У 2021 році було оновлено склад інституції, перетворивши її на чергове совкове утворення, лояльне до влади. Ткаченко делегував до оновленого складу Наглядової ради УКФ, зокрема, громадянина росії Алєксєя Кірющєнка, — продюсера серіалів «Моя прєкрасная няня» і «Слуга народу».
— Непослідовна політика Ткаченка щодо головного філіалу ФСБ в Україні — УПЦ (МП)=РПЦ. Ткаченко виступав «за діалог з УПЦ (тобто за діалог з ФСБ, вже під час війни на знищення і після того, як в церквах УПЦ (МП) знаходили під час повномасштабного вторгнення сховища зброї для російської армії).
— В новому інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Ткаченко вже заявив, що бачить можливість співпраці з так званими «корисними росіянами» — тими, хто «відверто висловлює свою позицію». Щоправда, ЯКУ саме позицію, Ткаченко не зазначив.
_____
Дуже раджу подивитись відео про Ткаченка на ютуб каналі «Обличчя Незалежності», а також підписатися на цей канал, який для української культури є набагато кориснішим за міністра Ткаченка.
А також підписати петицію про звільнення Ткаченка — це дуже важливо, це може бути вашим внеском в розвиток української культури.
Всі посилання залишаю в коментарях.
Oksana Bailo
Автор
Петиція про звільнення Ткаченка: https://petition.kmu.gov.ua/kmu/Petition/View/5046