Олігарх Зеленського Тімур Міндіч та ексміністр оборони Рустем Умєров обговорювали призначення Дениса Шмигаля на пост глави Міноборони у липні 2025 року.
Про це йдеться в матеріалі УП, передає Цензор.НЕТ.
Що відомо?
Наводиться фрагмент розмови 8 липня 2025 року. За кілька днів до цього президент Зеленський повідомив Умєрову, що планує призначити його послом України в США.
На місце міністра оборони розглядали кандидатуру тогочасного прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, якого згодом і призначили.
Міндіч назвав «пизд#цом» потенційне призначення Шмигаля міністром оборони.
За даними журналіста Ткача, стенограма розмови від 8 липня 2025 року свідчить про те, що Міндіч та Умєров обговорюють компанію Fire Point. Зокрема, бізнесмен скаржився, що компанію недофінансовують.
Водночас раніше Міндіч у розмові з журналістами заперечував свою причетність до компанії.
«Міндіч: Надо чуть-чуть, понимаешь? Ну как-то. Там же 2 тысячи человек работает. Сегодня надо закупить эти двигатели. Мы же не свою прибыль просим, мы же оборотку не вытащим. Ну у нет такого, ну ты ж понимаешь. Это компания, мы всё выдаем.
Умєров: Ну то есть ракет и так далее на 5-6 ярдов. Это много, брат. Я понимаю всё, но это много», — цитує розмову журналіст.
Продаж частки Fire Point
Також Міндіч та Умєров, йдеться в матеріалі, обговорюють потенційний продаж частки компанії Fire Point іноземним інвесторам.
Зокрема розглядається продаж 33% компанії за 600 мільйонів, з яких 300 мільйонів інвестор готовий вкласти в розвиток компанії, а іншу половину — сплатити безпосередньо акціонерам.
Закупівлі
За даними Ткача, співрозмовники також обговорювали оборонні закупівлі.
Під час розмови Міндіч, ймовірно, просить розв’язати питання з поставкою бронежилетів, що не приймає держава.
Нагадаємо, що в матеріалі журналістки Тетяни Ніколаєнко «Як Умєров у Міндіча бронежилети купував, і що задля цього порушив ДОТ» йдеться про те, що співвласник студії «Квартал-95» Тімур Міндіч стояв за корупційною схемою контракту на бронежилети.
Щоразу, коли здається, що дно вже остаточно пробите і нижче падати нікуди, Алі-Баба і 40 ефективних менеджерів впевнено стукають знизу.
Уважно послухав я ці плівки Міндіча. Знаєте, це вже навіть не викликає подиву. Лише тиху, холодну лють. І абсолютну огиду до того, у що перетворили державне управління в країні, яка стікає кров’ю.
У той час, коли наші хлопці та дівчата на фронті вгризаються в кожен метр української землі, коли волонтери по копійці збирають на дрони, а країна живе від тривоги до тривоги, що відбувається в їхньому теплому тилу? Якийсь «бізнесмен» Міндіч – людина без жодної державної посади викликає на килим цілого міністра оборони. І цей міністр, пан Умєров, замість того, щоб вказати ділку на двері або викликати СБУ, стоїть перед ним по стійці «струнко» і покірно звітує, чому не йдуть гроші.
Але найгірше навіть не особиста слабкість міністра, а знищення державних інституцій мародерами. Ми отримали беззаперечні докази, що тепер ми – країна без незалежного Нацбанку. У нас тепер пацанська каса замість нього. Зєлін общак.
«Виклич банк. Ти Пишного викликав?». А міністр жалібно виправдовується, мовляв, Пишного немає в країні. «Ну тоді виклич Сенс». І все це заради того, щоб поповнити оборотні кошти для бізнесу Міндіча.
Це державна катастрофа. Національний банк України, фундамент нашої макрофінансової стабільності, інституція, незалежність якої ми роками гарантували західним партнерам, перетворено на звичайну кишенькову касу. В якій голова НБУ – це просто клерк-касир, якого можна «викликати» і наказати залити грошима свої оборудки.
Те, що ми почули, прямо свідчить про те, що національна фінансова система – у повній залежності від «Алли Борисівні» і її маленького Кіркорова.
У нас немає голови Нацбанка. У нас є кум Єрмака і посіпака мародерів.
Я не знаю, з якими очима цей запис слухають у Лондоні чи Брюсселі. Але я точно знаю одне: держава, в якій тіньові рішали керують Нацбанком та міністрами як своєю приватною власністю, приречена. Якщо ми не знищимо це внутрішнє мародерство, нас не врятує жодна західна зброя. Бо ворог не тільки в Кремлі. Ворог ще й сидить у кабінетах на Банковій та Інститутській, рахуючи вкрадені у стікаючої кров’ю країни мільярди.
І це не «верхівка айсбергу»! Це — сніжинка на верхівці. Бо в системі мародерства, яку дбайливо вибудували «єрмаки», задіяні не десять «ефективних менеджерів», а десятки тисяч — від сільського голови до … невідомого «Вови»!
