Арешт керівника управління детективів Національного антикорупційного бюро в Дніпропетровській та Запорізькій областях Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра 21 липня став першою публічною точкою в ланцюзі подій, які привели до найбільшої політичної кризи з початку повномасштабного вторгнення. Наступного дня влада спробувала ліквідувати незалежність НАБУ й Спеціальної антикорупційної прокуратури, це призвело до масових акцій протесту, відновлення статус-кво і, зрештою, оприлюднення частини матеріалів операції «Мідас», до якої був причетний Магамедрасулов. За останній тиждень ці матеріали вже призвели до низки відставок високопосадовців і НАБУ запевняє, що свідчення зловживань, наприклад, Германа Галущенка та Олексія Чернишова — далеко не вся інформація, яку бюро планує оприлюднити. Для Магамедрасулових же цей тиждень змінив мало що: їхню справу про нібито формування злочинного плану «з метою підтримки держави-агресора та завдання шкоди Україні» продовжують слухати в Печерському райсуді Києва, вони перебувають у СІЗО. Втім, одна зміна все ж відбулась: тепер Руслан Магамедрасулов може більше розповісти про операцію «Мідас» та інші слідчі дії, до яких був причетний. Через адвоката детектива Суспільне передало йому запитання, Руслан письмово відповів, а НАБУ авторизувало відповіді. Подаємо їх із незначними правками.
Яка ваша роль у цьому провадженні? Чим саме займались?
На сьогодні я ще не можу розкрити всі подробиці своєї участі, оскільки досудове розслідування продовжується й триває документування причетних осіб. Можу сказати лише, що я займався безпосередньо тим, аби встановити необхідну техніку в потрібних місцях і мої колеги могли зафіксувати усіх фігурантів схеми в рамках спецоперації «Мідас».
Із чого розпочалися слідчі дії у цій справі? Що стало приводом для них?
НАБУ вже давно збирало інформацію про функціонування так званих бек-офісів державних компаній у різних сферах. Мова йде і про [держкомпанії в орбітах] Міненерго, Міноборони, Мінекономіки. Всі кінці в цих розслідуваннях вели до досить вузького кола осіб, які сьогодні вже відомі суспільству як ключові фігуранти в спецоперації «Мідас». Часто цю діяльність контролюють та курують, на жаль, представники органів правопорядку.
Чи керували ви процесом прослуховувань і стежень за Германом Галущенком, Світланою Гринчук, Тимуром Міндічем, Ігорем Миронюком, Дмитром Басовим та іншими?
Керували операцією мої колеги з профільного підрозділу НАБУ. Вони звернулися до мене по допомогу в частині документування саме фігурантів із позивними «Карлсон» та «Шугармен»(співвласник «Квартал 95» Олександр Цукерман).. Я мав необхідні контакти та оперативну можливість це забезпечити.
Складність полягала в тому, що ці особи вживали заходів, щоб максимально убезпечити себе від документування. Саме я збирав необхідну оперативну інформацію та сприяв тому, аби НАБУ змогло документувати діяльність цих осіб. За моєю інформацією, «Карлсон» виконував функцію топменеджера і не був головним бенефіціаром [схеми].
Чи пов’язуєте ви свій арешт та арешт вашого батька саме зі справою Міндіча? Якщо зв’язок є, то який?
Так, пов’язую з цією справою в тому числі. Втім, вважаю, що я став мішенню СБУ через одразу кілька кейсів, якими займався. Окрім документування схеми, зафіксованої під час спецоперації «Мідас», я займався також важливими співробітниками СБУ. Мова йде про високопосадовців СБУ, представників колишнього так званого департаменту “К”.
Я займався документуванням схем, які фактично кришували співробітники СБУ, зокрема, крило «кашників», або ж так званої політичної частини СБУ. Це колишні співробітники департаменту служби по боротьбі з корупцією, які зараз є частиною Департаменту захисту національної державності (ДЗНД). Не секрет, що ці люди працюють під покровительством голови СБУ Василя Малюка та його соратника Сергія Дуки. Примітно, що останній безпосередньо керував операцією 21 липня стосовно мене та інших детективів НАБУ. Вже давно «кашники» вважають мене своїм персональним ворогом — тому, очевидно, взялися за мене в першу чергу, отримавши карт бланш від Офісу президента на знищення НАБУ.
Саме я організовував свого часу документування Богдана Якимця — особи, наближеної до керівництва СБУ, який, за нашою інформацією, був посередником у вирішенні питань з СБУ та іншими органами правопорядку. Я також збирав матеріали щодо друга керівника СБУ Антона Кравчука, одного з очільників у ДЗНД СБУ та керівника відділу Олексія Поліщука. Окрім того, займався документуванням бек-офісу Міністерства економіки, який, за моєю інформацією, працював під контролем керівника Сергія Дуки та до якого входив інший одногрупник Малюка, Олексій Онашко. Це все наближені до керівника СБУ люди. Тому я переконаний, що, окрім вказівки Офісу президента, це ще й особиста помста та прагнення зупинити викриття злочинної діяльності представників СБУ.
За роки роботи в НАБУ під час викриття різних схем ми постійно стикаємося з протидією з боку СБУ. Це ніби надбудова з кришування схем в усіх сферах. Я не кажу про все СБУ, в мене були там друзі, які дуже багато роблять для перемоги нашої країни. Але велика частина служби — саме політична — на жаль, займається зовсім іншим.
На вашу думку, за рахунок чого Міндіч посів таке місце у системі й тримався в ній? Що можете сказати про його підхід до ведення справ? Чому реакція влади на розслідування була такою різкою?
Міндіч був менеджером середньої руки в команді олігарха Коломойського. Наскільки мені відомо, під час менеджменту «Кварталу 95» він близько познайомився з командою, яка надалі частково стала владою в Україні. Завдяки своїм бізнес-навичкам та можливостям він почав реалізовувати протиправні багаторівневі схеми в Міненерго та Міноборони.
Але знову зверну увагу, що він лише топменеджер. Враховуючи масштабність, вплив та глибину впровадження корупційних схем у профільні органи влади, можна дійти висновку, що є ще й бенефіціари, без політичної волі яких вказані процеси не могли бути реалізовані.
Чи помічали ви чи інші детективи НАБУ стеження за собою з боку СБУ чи інших органів? Як це проявлялося?
Cтеження — це звична ситуація для детективів НАБУ. Цього року, як і раніше, я неодноразово помічав багато активностей правоохоронців різних органів щодо себе. Це вже давно перестало дивувати чи бути чимось надзвичайним. З іншого боку, з початку 2025 року я звернув увагу, що деякі високопоставлені працівники СБУ почали уникати зі мною зустрічей з оперативних питань, що само по собі свідчило про зацікавленість мною працівників СБУ — тобто прослуховування, спостереження.
Разом із цим, під час заходів у мене вилучили велику кількість службових носіїв інформації: телефони, жорсткі диски, флешнакопичувачі, ноутбуки. Протягом останніх чотирьох місяців співробітники СБУ подолали системи захисту й отримали доступ до великого обсягу матеріалів, яким я займався. Мова йде про документи, аудіо, відео тощо, які надали можливість СБУ ідентифікувати джерела інформації, довірених осіб, контакти тощо. За моєю інформацією, на цей час на вказаних осіб здійснюється системний тиск — обшуки, прослуховування та стеження — як помста за співпрацю з НАБУ в розкритті корупційних злочинів.
