Від початку 2024 року Україна почала застосовувати раніше небачені ударні дрони «Лютий», які цього місяця безперешкодно уразили десяток стратегічних об’єктів РФ. Що це за безпілотник, скільки він коштує та на що здатен?
Вперше розробку «Лютого» публічно анонсував «Укроборонпром» у жовтні 2022 року. У відомстві повідомили про намір створити ударний дрон вагою понад 200 кг, котрий зможе нести бойову частину масою 75 кг на відстань більш як 1000 кілометрів.
Нова розробка відповідала завданням, які поставив на початку серпня тодішній Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний.
Тоді ж «Укроборонпром» представив елемент фюзеляжу нового дрона з біблійним написом «Аз воздам», що символізує помсту.
У листопаді того ж року стало відомо, що перші випробування цієї «авіаційної важкої машини» з 75 кг бойового заряду вже успішно проведені та вона перейшла до тестових польотів під впливом радіоелектронних перешкод.
А рівно за рік після цього, 16 листопада, міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявив, що Україна вийшла на серійне виробництво ударних дронів, аналогічних іранським Shahed-136.
«Починаючи з того, що називають українським “Шахедом”, ми не кажемо назву цього продукту, але вийшли на його серійне виробництво і зараз [виробляємо] десятки на місяць», – додав Камишін.
Очевидно, мова йшла саме про безпілотник «Лютий», котрий став першим аналогом іранських дронів за потужністю та дальністю польоту.
З власних джерел «Мілітарному» відомо, що його приблизна вартість вдвічі більша за попередній ударний дрон «Бобер». Останній, як відомо, закуповував фонд Сергія Притули по 4 млн гривень за борт (близько 100 000 доларів).
Конструкція та характеристики
За час активних березневих операцій із вибивання російської інфраструктури росіянам вдалося зробити відносно якісні знімки та отримати залишки щонайменше чотирьох безпілотників різного ступеня пошкодження. Завдяки фотографіям можна докладніше вивчити конструкцію «Лютого».
Насамперед варто відзначити, що безпілотник у точності повторює свою деталізовану модель, яка була представлена в листопаді торік.
Фюзеляж літака виконаний у вигляді інтегрального двохбалкового низькоплану. У рух він приводиться за допомогою двигуна внутрішнього згорання з трьохпропелерним гвинтом штовхаючого типу, що розміщений в кормовій частині.
Вибір такого компонування, ймовірно, був зроблений для балансування ваги, щоб була можливість встановити важкий вибуховий пристрій у носовій частині.
Безпілотник має фіксоване колісне шасі, що свідчить про використання класичного літакового злету шляхом розгону на злітно-посадковій смузі. Це також підтверджують кадри, оприлюднені виданням «Українська правда».
Відносно невеликі габарити літака дають можливість не прив’язуватися до аеродромів, виконуючи запуски, зокрема, з автомобільних доріг із гарним покриттям.
Варто відзначити плавні обводи фюзеляжу, крила великої довжини та вінглети на їхніх закінцівках. Усе це забезпечує належну аеродинаміку, що вкрай важлива для забезпечення більшої дальності польоту.
На єдиному придатному для аналізу зображенні безпілотника з цілою носовою частиною можна впевнено ідентифікувати трубку Піто — авіаційний пристрій для автономного обчислення висоти та швидкості польоту. Біля неї у носовій частині також можна помітити невідомий елемент.
Фюзеляж безпілотника виконаний зі скловолокна з епоксидною смолою. У конструкції застосовується армування металевою сіткою та фанера для надання жорсткості.
Конструкція літака для спрощення логістики передбачає розбирання на основні деталі: головну частину з БЧ, баком та двигуном, зйомні крила та хвостову частину, котра має кріплення біля потовщень балок ближче до двигуна.
Росіяни неправильно зібрали уламки безпілотника на фото нижче, розмістивши двигун у носовій частині. Однак на них усе одно можна побачити загальне компонування, зокрема, модуль бортового комп’ютера та пластиковий паливний бак. Від бака до крил ідуть трубки невідомого призначення, що може свідчити про розміщення додаткових баків у крилах.
У носовій частині розташований великий капот, який відкриває доступ до відсіку з бойовою частиною, що може свідчити про модульність та можливість встановлення вибухівки перед самим запуском. Ще один технологічний отвір за капотом, ймовірно, призначений для заправки паливного бака.
Російські джерела також оприлюднили оновлену енциклопедію українських дронів із безпілотником «Лютий», в якій були зазначені його параметри:
- розмах крил — 6,7 м;
- довжина — 4,4 м;
- злітна маса — 250—300 кг.
На фото одного з уцілілих дронів, що влучив в НПЗ, можна в деталях роздивитися верхній ракурс пошкодженого двигуна. Це двохциліндровий опозитний двигун повітряного охолодження.
За своєю конструкцією він схожий на німецький 50-сильний бензиновий двигун Hirth F-23, що використовується в авіабудуванні. Він коштує близько 5000 доларів.
Двигун українського безпілотника має характерні для зазначеної моделі «шви» на корпусі, такі ж місця та типи кріплення деталей та елементи електросистеми.
Також очевидці опублікували фото бойової частини кількох неспрацьованих дронів, що частково дає можливість проаналізувати її вагу та призначення.
Товстостінний металевий корпус БЧ має насічки великого розміру, що свідчить про потужну уламкову дію. Також не виключено, що у своїй конструкції вона має металеве заглиблення для формування ударного ядра.
Вона істотно відрізняється від суто фугасної конусоподібної проникаючої бойової частини, що застосовується у дронах Shahed-136, однак, за словами росіян, має відповідну вагу близько 50 кг. Анонсована «Укроборонпромом» 75-кілограмова бойова частина, ймовірно, була зменшена на користь інших характеристик.
На корпусі можна помітити кільця та ремені для завантаження бойової частини на борт безпілотника за допомогою крана.
Варто зазначити, що система ініціації все ще недосконала, про що яскраво свідчить захоплення одразу кількох вцілілих бойових частин дронів, що впали на землю або ж навіть влучили у ціль.
Порівняно зі своїми українськими попередниками «Лютий» зазнав серйозного розвитку у своїх характеристиках, однак його вінцем стала нова система наведення, що дала можливість успішно долати великі відстані вглиб РФ та точно уражати визначені об’єкти.
Усі українські ударні безпілотники стратегічного рівня мають схожий принцип наведення із застосуванням інерційної системи з корекцією по супутниковому сигналу. Завдяки їй дрон здатен автономно уражати цілі без людського втручання, однак її недоліком тривалий час була чутливість до ворожих систем радіоелектронної боротьби та відносно невелика точність.
Можна припустити, що «Лютий» отримав більш захищену від завад антену прийому супутникового сигналу та, вірогідно, альтернативні засоби зв’язку та наведення.
Доказом появи удосконаленої електроніки стала серія успішних ударів по російських виробничих потужностях. На оприлюднених кадрах очевидці коментують влучання кількох дронів в одну й ту саму кількаметрову зону. Ударний безпілотник точно визначив не лише зазначені координати на землі, а й висоту розташування цілі.
Застосування дронів
За інформацією «Української правди», атаки з використанням безпілотників «Лютий» по російській нафтогазовій інфраструктурі курирують дві спецслужби: Головне управління розвідки та Служба безпеки України.
На бойовій частині одного з дронів було помічено підпис від імені бійця Центру спеціальних операцій «А» СБУ. Це може свідчити про доступ оперативників цього відомства до внутрішніх складових апарата, та, відповідно, про їх участь у запуску.
Від початку року безпілотники успішно атакували дев’ять нафтопереробних заводів на території РФ в радіусі 800 кілометрів, точно уразивши на кожному з них установку для ректифікації нафти.
Завдяки новій бойовій частині їх вперше почали застосовувати для завдання ударів по більш стійких до вибухів об’єктах, як-от Новолипецький металургійний комбінат НЛМК та Нижньогородський завод із виробництва вибухових речовин ім. Я. М. Свердлова.
Усі атаки по зазначених об’єктах були груповими та налічували від двох до шести безпілотників. Це може свідчити про початок масового виробництва дронів на українських потужностях.
Опираючись на тримісячний досвід успішного застосування дронів можна зробити висновок, що «Лютий» став потужним інструментом для завдання ударів на стратегічну глибину по тилах ворога та вперше дав можливість завдавати серйозних уражень російським військовим та інфраструктурним об’єктам.
Yann
mil.in.ua
