Після того, як міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав окупований Крим «гіршою версією Росії», російські пропагандисти – і на півострові, і у Москві – відразу заметушилися.
Крим, як на мене, – гірша версія Росії вже тому, що після незаконної, як вважає ООН та більшість країн світу, анексії півострова російськими військами він потрапив під спеціальні санкції, які не можна порівняти із санкціями проти самої держави-окупанта. Жодний із російських регіонів не може похвалитися тим, що до нього не дозволені міжнародні авіаційні рейси, що до його портів не прибувають іноземні кораблі. Мешканці регіону є фактично відрізаними від світу, які мости не будуй.
Крим – гірша версія Росії вже тому, що на півострові не діє навіть формалізоване російське правосуддя, яке самі росіяни глузливо називають «басманним». Навіть це, кероване з Кремля, правосуддя змушене дотримуватися процедури. А у Криму – як ми в цьому переконувалися – навіть цю процедуру часто не поважають. Ніде правди діти, це краще, ніж окупований Донбас – його ж керманичі можуть просто вирішувати проблеми у підвалі. Але кримське правосуддя – гірша версія навіть деградованого російського.
Акція протесту у столиці Польщі проти збройної агресії Росії в Криму. Варшава, 2 березня 2014 року
Окупований Крим – зловісна карикатура
Крим – гірша версія Росії вже тому, що регіон став першою «російською республікою», в якій репресії проти корінного народу стали демонстративною, майже офіційною політикою. Так, схоже, і самою Росією сьогодні керують люди, які зробили шовінізм і асиміляцію неросійських народів Росії своїм кредо. Ми бачили чимало прикладів приниження і зневаги – від репресій проти лідерів національних рухів народів Росії аж до заборони латинки для татарської мови. І, звичайно, я не буду нагадувати про дві чеченські війни – вічну ганьбу Росії. Однак у випадку із кримськими татарами шовіністична політика набула інституційних якостей, включно із забороною обраного Меджлісу й спробами створення фейкових колабораціоністських організацій.
Крим – гірша версія Росії тому, що його мешканців змушують жити у брехні. Напевно, тому що одна справа говорити про патріотичні почуття із мешканцем Тули чи Архангельська, а інша – розповідати про «любов до Росії» мешканцю Криму – Криму, який майже ніколи не мав прямого стосунку до «русского мира», був радше «русской дачей» чи «русской базой». Брехня породжує пристосуванство, але зупиняє розвиток. Кремль, схоже, відібрав майбутнє в усіх кримчан – і у кримських татар, батьківщину яких поступово руйнує, і в українців, частину держави яких він зухвало присвоїв, і навіть у етнічних росіян, для яких створено ілюзію, що після навали вони почали «жити у Росії».
А Росія – вона за Керченською протокою. Окупований Крим – зловісна карикатура навіть на цю, спаплюжену Росію.
