Крах ілюзій в головах орківських фашистів

Ось це дуже весело.

Розповіді про смішних селюков закінчилися. Тепер стало очевидно, що прорахунок, буцімто «х*хли нє умєют воєвать», був тупим жартом задоронова, таким же, як віра, буцім-то «росіянє нє умєют нічєво, но уж в войнє-то ми хороши».

Але ж якби ви вчились так як треба, то й мудрість би була своя.

Російська армія не те, що завжди трималася на українцях — вона ПОЧАЛАСЯ з українців!

Сама історія на болотах починається з моменту, коли туди прийшли перші кияни і заснували цивілізацію. До киян історії Московії нема. В своїх смішних меншовартісних міфах росіяни заперечують правду і вигадують наївні конструкти, ніби їх заснували варяги із Новгорода, а путін при цьому навіть заливає байки, що Рюрік був слов’янином. Але насправді жоден вікінг ніколи не будував жодного міста на території цих племен. Ті, хто побудував Переяслав-Заліський, Ярославль, Владімір, Москву і всі перші міста, були вихідцям з Києва, Переяслава і Чернігова.

Київська дружина і стала першою армією на болотах.

І це значно вагоміше, ніж просто веселий історичний факт.

Бо саме українські полководці в наступні століття керували великою кількістю переможних війн московитів.

В розпіареній Куліковській битві не московит, а виходець з Волині князь Дмитро Коріятович (Боброк Волинський) керував військом фіно-угрів.

Тобто прікол: майбутні московити боролися за свою незалежність від Азії під керівництвом українця. А в цей час їхній власний місцевий вождь з кісткою у носі, Дмітрій Донской, ховався під кущем і карбував монети з написами: «Хан Тохтамыш да продлится твоя жизнь». Комедія.

Бо воєнне мистецтво Русі-України в ті часи було на вищому рівні за всіх сусідів, і це не секрет для будь-якого знавця історії.

Причиною тому є те, що історія самої України не починається з Русі, як історія московитів, а значно давніша. Все перше тисячоліття н.е. предки майбутніх русів приймають активну участь в епохальних воєнних подіях. Не будемо зараз стверджувати, що «Аттіла був українцем». Але після того, як Аттіла розгромив Рим, його сини повернулися на батьківщину — саме в Північне Причорномор’я.

— «Народи, які тут [у Пн. Причорномор’ї] живуть, у давнину називалися кімерійці, тепер звуться утигурами. Далі на північ від утигурів займають землі незліченні племена антів». — Прокопій Кесарійський 6 ст.

В наступні століття гунський союз не зник, а продовжив справу предків. Просто вчимо ці цитати в наших школах від корки до корки.

Прокопій Кесарійський:

— «…Майже кожен рік, як Юстініан став володіти Римською державою (527—565 рр.), робили набіги і творили жахливі справи супроти римського населення гуни, склавіни і анти».

— «Анти ж – найсильніші з обох племен (слов’ян) – поширюються від Данастра до Данапра, там де Понтійське море утворює вигин…» — Йордан (Гетика, 6ст).

— «…гуни, склавени і анти — всю Європу, руйнуючи до основи одні міста, а інші прискіпливим чином обібрали грошовими контрибуціями». — Прокопій.

Це продовжувалося століттями. А закінчилося це історичним звершенням рівня римських завоювань: слов’яни з наших земель завоювали половину Європи і стали в ній жити.

І в 10 ст. візантійські імператори так і пишуть: військове мистецтво предків українців на найвищому рівні з усіх сусідів:

— «Борейські скіфи єдині із кочовиків знають бойову побудову і тактику маневрів».

Це пряма цитата імператора Лева VI Мудрого (з 886 по 912).

Така от пропаганда укробандеровцев.

— «Матросов набирать флоту Черноморского из казаков запорожских и крестьян полуденной Малороссии как извечно опытных мореходов и победителей во множестве сражений и баталиях морских с неприятелем».

А це вже пряма цитата московитського князя Грігорія Потьомкіна.

Звернімо увагу на цікавий момент: за індійськими віруваннями каста кшатріїв є спадковою, перехід із рабів/селян у воїни був переважно заборонений. А от здатність українського селянина легко стати зразковим воїном у 18 ст. записана у святі скрижалі. Бо одна справа, коли ти крєстьянін, десять поколінь якого власники міняли на собак, а інша, коли твої предки землю завоювали і на ній стали вирощувати помідорчики.

Так що путін може писати свої історичні брєдні, але Московія перестала бути Мєдвєжим углом, який від всіх відгрібає, і стала Російськой Імпєрієй лише після союзу з українськими «сєлюкамі». До Мазепи Московія це дєрєвєнскій дурачок, який регулярно відгрібає від поляків і турків, а за Мазепи уже робить азовські походи і вперше отримує вихід до моря.

І тому навіть у Російсько-турецькій війні 1787—1792 років вже після знищення Запорізької січі московська цариця (насправді з дрібного німецького роду) настільки потребувала воєнного союзу з українцями, що відновила знищену Козацьку державу і заключила з нею прямий воєнний союз. Антін Головатий, Сидір Білий, Захар Чепіга, витребувавши назад державні клейноди, нанесли ключові морські поразки флоту османів. Саме під командуванням українців козаки врятували командувача московитів Суворова від полону на Кінбурзі. Просто читаємо англомовні мемуари американського адмірала Джон Пол Джонса (очолював тоді російську флотилію), які нащастя збереглися: саме козаки за його свідченнями захопили прапор турецького адмірала, а россійський командувач Нассау «поцупив той прапор із їхніх рук». Ну і звісно козацька морська піхота першою видиралися на мури турецьких фортець півдня України.

Сучасні московити це забули і тому дурний рускій воєний корабль пішов на дно. Але нормальний вихід до Чорного моря Москва отримала виключно за допомоги українців. Цей воєнний союз двох державних утворень московська держава на чолі з Катериною оплатила українській державі на чолі з Антоном Головатим — давніми українськими землями Краснодарщиною. А зараз Москва позбавляється цього всього за свою зухвалість і тупість.

Вони в своєму серіалі «Солдати» з українців в російській армії сміються, виставляють таким полудурачком типу прапорщика Шматко з Донецька. А в реалі ще й зараз бачимо купу генетичного українського матеріалу серед російської командної нечисті. При чому переважно толкового матеріалу. Починаючи хоча б з мозку всієї «сво»: той же генерал Рудской, начальник оперативного відділу гш вс рф, — виходець з українського Миколаєва. А окрім нього — інша купа манкуртів: як от знищені замкомандувач 41-ї армії Суховецький, заступник командувача Чорноморського флоту РФ Палій, комбриг інженерної бригади Порохня, командир полку 247-го десантно-штурмового казачєго (тобто з колишніх х**лів) полку Зізевський і багато інших.

Якщо це якась полуобізяна, з якої сміються самі ж рускіє фашисти, то неодмінно буде щось типу Лапін, Герасімов, Кузовльов. А якщо хтось, ким вони захоплюються, то буде щось типу генерала Теплинського (зрадник родом з Моспино Донецької області).

Тобто навіть зараз ще російська армія потребує український генетичний матеріал: командувати цим мародерським сміттям холопів і гвалтівників справа непроста.

—

А зараз навіть у найбільш затятих і відбитих «патріотичних орків» відбувається крах ілюзій. В їхніх головах валиться багатосотрічний конструкт про їхню Силу, а заміняється розчаруванням, безпорадністю, відчаєм. І хочеш-не-хочеш — повагою до України. Їхня відстала національна гордість завжди базувалася на «можем навалять». А тепер буде базуватися на «Україна — number one».

Ось і все.

Вони ще трепихаються.

Але і цей історичний ворог українців буде подоланий.