ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч» оприлюднило відео з випробувань ПТРК «Корсар» з ураженням мішеней та цілей різних типів
На відео можна побачити майже стовідсоткову точність влучень в різні мішені. Зокрема, відображені ефектні та надточні ураження бойовими ракетами танку та стіни з блоків.
Нагадаємо, наприкінці червня цього року на Чернігівщині відбулися приймально-здавальні випробування ракет різних типів (РК-3К з тандемною кумулятивною бойовою частиною, та РК-3ОФ з осколково-фугасною) для легкого 107-мм ПТРК «Корсар».
Повідомлялося, що для стрільб було залучено бойові розрахунки протитанкової артилерії Збройних сил України та науковців Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (ДНДІ ВС ОВТ).
Варто додати, що 107 мм ЛПРК «Корсар», розроблений ДККБ «Луч» (входить до складу ДК «Укроборонпром») та прийнятий на озброєння ЗСУ у 2017 році, за досить невеликий термін свого існування вже довів свою ефективність в реальних боях та став популярним у досить широкого кола закордонних замовників.
Так українські військові, після кількох років аналізу застосування вітчизняного комплексу в зоні проведення ООС, відзначили, що кількість влучань при стрільбі з «Корсара» досягала приблизно 90%. Тоді як ефективність старих радянських ПТРК дула на рівні 50-60%.
Не дивно, що цим комплексом зацікавилися іноземні військові. Лише за останні роки різними країнами було закуплено понад кілька сотень комплексів «Корсар» та тисячі ракет й систем наведення для них.
defence-ua.com
P.S. ПТРК «Пірат»: перші фото нової зброї
Легкий протитанковий комплекс ПТРК «Пірат» – один з напрямків співпраці між українським підприємством ДержККБ «Луч» та польською компанією Mesko. Польська сторона вперше надала фото нової розробки — насамперед нової керованої ракети.
Принципова особливість нової спільної розробки — система наведення ракети в ПТРК «Пірат». Ракета наводиться на ціль за допомогою лазерного підсвітлювача, промінь якого формує на цілі точку, в яку і має влучити ракета. При цьому такий підсвітлювач може бути встановлений як на самій пусковій, так і бути зовнішнім.
У рамках цього проекту для ракети «Пірат» було створено детекційний модуль, що підкеровує ракету під час польоту на плямку лазера, що підсвітлює ціль. Також було розроблено і впроваджено в серійне виробництво кремнієві квадрантові детектори, що працюють у близькій частині інфрачервоного спектра (SWIR).
ПТРК «Пірат» – проєкт українського ДержККБ «Луч» та польської компанії Mesko
Як саме працює високоточна зброя з лазерним підсвітлювачем, можна побачити на відео з недавніх навчань Збройних сил України, де було застосовано керовані авіабомби з безпілотника.
Максимальна дальність стрільби в піхотному варіанті ПТРК «Пірат» складає 2500 м. Ракета обладнана бойовими частинами з трьома типами вагою 2,5 кг – кумулятивною, термобаричною і осколково-фугасною.
Сама ракета має масу 10 кг і калібр 107 мм, запускається з транспортно-пускового контейнера (ТПК) довжиною 1180 мм. Маса спорядженого ТПК з ракетою – 15 кг.
У складі прицільного комплексу ПТРК входять денний та цілодобовий тепловізійний приціл, лазерний цільовий покажчик, електронний компас і приймач GPS. Час польоту ракети – 12 секунд. БЧ гарантує пробиття на рівні 550 мм RHA, прикритої ERA.
Зрозуміло, що ці показники дуже схожі до тих, які реалізовані в носимому ПТРК «Корсар» з ракетою Р-3 з лазерною променевою системою наведення. «Корсар» розроблений ДержККБ «Луч», прийнятий на озброєння ЗС України, постачається на експорт.
У рамках проекту «Пірат» «ДержККБ «Луч» відповідає за проект ракети в цілому як носія, блок аеродинамічних рулів і автопілот (у співпраці з CRW Telesystem-Mesko); у свою чергу, CRW Telesystem-Mesko відповідає за гіроскопічно стабілізовану головку наведення, автопілот (у співпраці з ДержККБ «Луч») і всю оптоелектроніку, а MESKO – за боєголовку, двигуни і решту (у т.ч. ПУ).
До головних переваг використання комплексів «Пірат» належать: можливість перенесення одним солдатом, простота використання дешевої ракети; короткий час реакції на загрозу; фактична відповідність до тактики типу «вистрелив і забув» з точки зору оператора, хоча й потребує лазерного підсвітлення цілі; можливість швидкого пуску ракет по цілях, послідовно підсвічених оператором лазерного підсвітлювача.
