З початку повномасштабного вторгнення в Україну Китай у десять разів збільшив поставки до РФ високоточних верстатів для російської військової промисловості.
Про це повідомляє ВВС із посиланням на матеріал британської газети Financial Times.
Наразі китайські виробники домінують в торгівлі критично важливими елементами для військової промисловості Москви.
Видання вказує, що різке зростання постачань сучасних верстатів, які дозволяють виконувати надзвичайно точну фрезерну обробку металу, непокоїть союзників України, які намагаються обмежити доступ Росії до цього обладнання.
За даними російської митниці, у липні китайські виробники поставили обладнання на 68 млн доларів, тоді як цей показник у лютому 2022 року становив 6,5 млн доларів.
В липні на китайські верстати з ЧПУ (числовим програмним управлінням) припало 57% усього російського імпорту – до війни цей показник становив 12%. За даними видання, Москва також імпортує значні обсяги інструментів з ЧПУ, вироблені на Тайвані та в Південній Кореї.
“Китай і Росія мають однакові політичні інтереси, які полягають у тому, щоб кинути виклик і протистояти США”, — стверджує Майкл Раска, доцент Сінгапурської школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама. За його словами, Росія немає іншого вибору, окрім як покладатися на Китай, оскільки відрізана від імпорту європейської техніки.
Торгівля між Китаєм і РФ, включно з нафтою, обладнанням, споживчими товарами та авто, допомагає підтримувати російську економіку, що постраждала від санкцій. Лідер Китаю Сі Цзіньпін заявляв у жовтні 2023 року, що річний товарообіг між двома країнами досяг “історичного максимуму” – майже 200 мільярдів доларів.
Пекін при цьому стверджує, що не постачає летальну зброю РФ і не підтримує її військову агресію проти України.
США, як вказують автори статті, вже запровадили санкції проти низки великих компаній, що постачають Росії верстати з ЧПУ.
Аналіз Інституту країн, що розвиваються, Банку Фінляндії свідчить, що середня ціна кошика китайських товарів для Росії, здатних підтримати її військові дії, зросла на 78% з 2021 по 2023 рік. При цьому ціна китайського експорту тих самих товарів в інші країни зросла всього на 12%.
