На східному фронті зберігається критична ситуація для ЗСУ, особливо біля Часового Яру, Новомихайлівки та сіл на захід від Авдіївки
Авдіївський фронт динамічно змінюється
Після окупації Авдіївки лінія фронту на захід від міста є нестабільною, а бойові дії розтягнулися вшир на 10 км. З одного боку, окупанти намагаються використати свою кількісну перевагу та пройти якомога далі. Для цього вони ввели на цю ділянку нові сили. А з іншого – ЗСУ також небезпечно перебувати близько до Авдіївки, яка розташована на панівних висотах, звідки добре прострілюються найближчі села: Степове, Ласточкине та Сєверне. Упродовж тижня Сили оборони зі стримувальними боями відходили на захід, на більш вигідні позиції, на яких вони не будуть мішенню. Наразі така буферна зона становить 3 – 5,5 км, а тимчасова стабілізаційна лінія фронту вибудована по лінії сіл Бердичі, Орлівка і Тоненьке. Втім не факт, що ситуація залишатиметься такою тривалий час. На околицях Бердичів та Орлівки рашисти вже ведуть штурмові дії.
Попри значні втрати в авіації, зс рф продовжують закидати КАБами українські позиції. Якщо раніше на голови наших героїв падали близько 50 КАБів за добу, то зараз ця кількість зросла майже вдвічі. Навіть використання ППО не стримує росіян. Вороги розуміють, що в них відкрилося вікно можливостей, яких більше може ніколи не бути.
Бахмутський фронт: бої за Часів Яр і обстріл Костянтинівки
Ще одним наслідком втрати Авдіївки стало посилення тиску окупантів на сусідні ділянки фронту, зокрема й на Бахмутський. Ситуація на підступах до Часового Яру суттєво ускладнилась. Окупанти зачепилися за східні околиці села Іванівське та намагаються рухатися углиб. За селом відкривається пряма дорога на Часів Яр. Утім наразі Іванівське стало каменем спотикання для всіх механізованих штурмів ворога. Аналогічна ситуація сформувалася північніше, в Богданівці, де також уже понад місяць тривають бої на північній околиці села. Окупація Богданівки дозволить впритул підійти до північних околиць Часового Яру. Окрім того, росіяни намаються обійти Кліщіївку з півночі і півдня, щоб ускладнити логістику боєприпасів.
Очевидно, що найбільша після Донецька агломерація міст – Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівка – є пріоритетною ціллю для рашистів, тому вони вже зараз починають готувати ґрунт для свого майбутнього наступу. Для цього їм потрібно знелюднити нинішній центр Донеччини. Саме цим пояснюється обстріл Костянтинівки, під час якого ворог знищив залізничний вокзал, 14 будинків, 3 навчальні заклади й кілька адміністративних будівель.
Карта Вугледарського фронту біля Новомихайлівки
Цього тижня Сили оборони зуміли повністю стримати наступ ворога на Новомихайлівку попри те, що село атакували з трьох сторін. Окрім того, ЗСУ також зупинили спроби зс рф пробитися з Мар’їнки на південь через село Побєда та вийти в тил нашим воїнам. На кілька днів рашисти повністю окупували Побєду, однак ЗСУ здійснили контрнаступ і частково вибили їх із села.
Дещо південніше, зокрема біля Докучаєвська, а також південніше від Волновахи, в селі Трудівське, два дні поспіль ЗСУ влучними ударами HIMARS викосили півтори сотні росіян, яких командири-ідіоти вишикували для оглядин. Через кілька днів аналогічна ситуація повторилася на Херсонщині.
Новини з Роботинського пекла на Запоріжжі за тиждень
Село й увесь Роботинський виступ росіяни щоденно атакують і з західного флангу, і з півдня та південного сходу. Для цього вони зібрали достатньо потужний кулак. Так, днями аж 4 колони бронетехніки намагалися прорватись у село із правого флангу, втім більшість техніки знищили Сили оборони: 18 із 30 бронемашин під час одного штурму. Хоча рашисти вже кілька разів заявляли про повторну окупацію Роботиного, однак Сили оборони міцно тримають позиції в центрі села, хоча й відступили з кількох позицій на його околицях.
Повітряний бій над Україною змінює акценти
Україна готується до отримання F-16. І водночас намагається відлякати Су-34, які є носіями КАБів, від бомбардування наших позицій. За десять днів українська ППО збила сім бомбардувальників Су-34 і два найновіші винищувачі Су-35, які є однією з найбільших загроз для F-16.
Ще однією серйозно загрозою є поєднання літака далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50 із ППО С-300. Ймовірно, саме з цих причин ЗСУ спільно із союзниками розпочали справжнє полювання на цей літак. Якщо перше збиття А-50 у січні було унікальним історичним явищем, то вже друге – біля Єйська у Краснодарському краї у знаковий для зс рф день 23 лютого – ввело росіян у шоковий стан. Адже подія відбулася за 220 км від лінії фронту, а постріл ЗСУ здійснили з іще більшої відстані. Тепер Україні достатньо поцілити у ще один літак, щоб пробити дірку в цілодобовій розвідувальній діяльності росіян, яка покриває як мінімум усю Україну на схід від Дніпра. Вже зараз інтенсивність роботи А-50 суттєво знизилась, кілька днів їх просто немає.
У повітрі розпочався новий етап війни, спрямований на видавлювання російської авіації з повітряного простору України, в тому числі й окупованих територій.
Карта війни з Росією: бензоколонка протекла
За короткий період часу в Росії горіли військові заводи й об’єкти нафтової промисловості. У Липецьку вибухнула частина Новолипецького металургійного комбінату. В Іжевську, який є центром збройової промисловості, велика пожежа сталася в будівлі, де виробляли БПЛА. В оборонному заводі в місті Бійськ, що на Алтаї, потужні вибухи спричинили пожежу на оборонному заводі, що спеціалізується на хімічних технологіях.
Не менш важливими були вибухи на одному з найбільших російських нафтопереробних заводів у Волгограді, а також пожежа на нафтобазі в Курські області. Наслідок системних ударів по нафтовій галузі Росії – країна-терорист на пів року заборонила експорт бензину, щоб мати змогу спрямувати її на військові потреби. Саме експорт нафти і нафтопродуктів є найбільшим джерелом валюти, за яку Путін купує зброю по всьому світу.
espreso.tv
