О ракетных катерах проекта 58260 говорится уже который год подряд, но учитывая прозвучавшее намедни заявление командующего ВМС Украины вице-адмирала Игоря Воронченко, о том, что уже в 2019 году в состав ВМСУ будет введена первая “Лань”, стоит ещё раз вспомнить о предмете бурных обсуждений.
Итак, в условиях пока фрегат все ещё млеет на стапелях, а ставка делается на так называемый “москитный флот”, появление катера водоизмещением более 400 тонн и имеющего вооружение посерьезнее 30-мм автоматической пушки и набора ПТУР, не может не радовать. Тем более фраза о “введении в строй” априори подразумевает, как минимум, спуск на воду данного катера в 2018 году и последующие его испытания перед этим самым “вводом”.
Но главное в “Лани” это не то, что она станет самой крупной боевой единицей построенной для ВМСУ за последние годы, а то, что у нашего флота появится оружие, которое и вправду может представлять угрозу для агрессоров.
Ведь главный изюм будущего ракетного катера это его противокорабельная ракета “Нептун” о которой до сих пор мало, что известно, кроме как её размер – 5050 мм и габариты пусковых контейнеров — 5300x600x600 мм. А так же ещё и то, что она способна потопить надводный объект водоизмещением до 5 тыс тонн.
Согласно проекту, на катере может размещаться до 8 пусковых установок ПКР “Нептун”. С учетом того, что данные ракеты являются аналогами Х-35 то и ТТХ не должны кардинально отличаться, а это значит, что даже при сохранении повышенной секретности вокруг “Нептуна”, не трудно догадаться, что он должен обеспечивать поражение целей на расстоянии минимум 200 км.
Таким образом, беря во внимание возможности ПКР по уничтожению боевых кораблей водоизмещением до 5 000 тонн, чему соответствуют практически все корабли в составе ВМФ ЧФ РФ, за исключением ракетного крейсера проекта 1164 «Москва», можно смело говорить о том, что у москитного флота в скором времени появятся острые зубы. И как бы парадоксально это не звучало, но самой зубастой и опасной будет именно “Лань”.
Alexander Kovalenko
P.S. Оснащення українських катерів крилатими ракетами зможе «охолодити» гарячі задуми агресора
Під час Міжнародного наукового форуму «Морська стратегія держави. Розвиток та реалізація морського потенціалу України» командувач ВМС ЗС України віце-адмірал Ігор Воронченко, зокрема, зазначив, що «…в аспекті розвитку військово-морських спроможностей нашої держави будівництво кораблів — носіїв ударної зброї на малотоннажних катерних платформах може розплутати «клубок проблем», які накопичилися в українському флоті протягом минулих років…»
Зовсім не даремно нині українські військові моряки покладають великі надії саме на реалізацію проекту з будівництва ракетних катерів типу «Лань». На думку деяких вітчизняних експертів, вони зможуть стримувати морські ворожі угруповання в північно-західній частині Чорного моря. Оснащення катерів цього типу сучасними крилатими ракетами, здатними знищувати морські й берегові цілі, стане значним проривом у розвитку вітчизняного флоту та оборонно-промислового комплексу. Таке підсилення українських ВМС може зменшити запал агресора, бо новітні ПКР є серйозною загрозою для надводних кораблів та підводних човнів противника.
Швидкохідні ракетні катери проекту «Лань» розроблені миколаївським Державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Платформа цього проекту є багатоцільовою, швидкохідною і морехідною. Вона призначена для створення патрульних, артилерійських та ракетних катерів, здатних діяти не тільки у прибережній, але й далекій морській зоні. Максимальна дальність плавання при економічній швидкості ходу — 2000 миль. Швидкість катера — до 32 вузлів. Також для них розробили сучасну радіолокаційну систему з виявлення надводних і далеких повітряних цілей і оптико-електронну систему управління. Головна зброя цих бойових одиниць може знищувати надводні сили противника, наприклад, десантні кораблі й корвети. Для цього планується ракетні катери типу «Лань» оснастити протикорабельними крилатими ракетами. А це життєво необхідний аспект розвитку бойового потенціалу українського флоту з огляду на наявні загрози в Чорному та Азовському морях.
Як зазначив у ході конференції провідний науковий спеціаліст Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України капітан 1 рангу у відставці Олександр Киризюк, розробка ракетної зброї в Україні вже ведеться. Перспектива її встановлення на кораблях флоту, особливо малотоннажних, не тільки цілком можлива, а й очевидна. Такий корабель-носій не має конкретних обмежень у застосуванні ударної ракетної зброї по морських та берегових цілях. За міжнародними договорами можливості використання ракетної зброї на морських носіях не обмежується дальністю дії до 500 км. А от Сухопутні війська такі обмеження мають.
Не дивлячись на те, що «Лань» була розроблена Миколаївським казенним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування», основним оператором катерів є В’єтнам, у складі флоту якого знаходиться 7 катерів даного типу — 4 повноцінних з ракетним озброєнням і 3 полегшених, лише з 25 мм артустановками 2М-3М.
— Росія сконцентрувала в Чорному морі нові кораблі та підводні човни, які несуть ударну ракетну зброю типу крилатих ракет «Калибр» дальньої дії. Україна має адекватно протидіяти цим силам та засобам. Особливо ефективною і асиметричною за характером відповіддю та фактором стримування стане застосування на приморському напрямку нових ракетних катерів типу «Лань» з відповідним ракетним озброєнням, — говорить Олександр Киризюк.
На даному етапі українські ВМС мають навчитися застосовувати цю потужну зброю з борту невеликих кораблів (катерів), які діятимуть розосереджено.
Ідея полягає в тому, щоб розподілити вогневу міць по малих швидкісних катерних платформах, а не розміщувати всю бойову потужність на один корабель-носій.
Таким чином малопомітні, швидкісні ракетні катери за своїми морехідними можливостями стануть менш уразливими для ворога у прибережній зоні.
— Ефективність застосування високоточної ракетної зброї є цілком очевидною, — продовжує Олександр Киризюк. За його словами, її можна буде застосовувати не тільки в морській акваторії.
— В акваторію Дніпра можна ввести групу катерів-носіїв з ударною ракетною зброєю з дальністю ураження, наприклад, 500–1000 км, прикрити їх відповідними засобами ППО, що дуже ускладнить противнику можливість ураження цього катерного угруповання з повітря. Навіть якщо агресор зважиться на повітряний удар, російським ракетам з наявною системою наведення буде вкрай важко чітко запеленгувати ціль-катер, адже невеличкий плавзасіб майже «зливається» з береговою лінією річки. Зате українське катерне угруповання з Дніпра зможе вражати цілі своєю ракетною зброєю на відстані, цілком співставній із дальністю дії засобів повітряного нападу противника.
В Україні створюють власну протикорабельну крилату ракету, яка має стати частиною нового протикорабельного ракетного комплексу (ПРК) «Нептун». За його розробку відповідає одне з провідних конструкторських бюро зі створення високоточної зброї. Ця зброя має захищати берегову лінію України. Технічні характеристики цього ПРК розробники тримають у таємниці.
До розробки «Нептуна» на даному етапі залучені лише вітчизняні підприємства. Передбачається, що комплекс випускатиметься у двох варіантах: корабельному і береговому.
Створення нового ПРК допоможе вирішити питання щодо захисту національних інтересів на стратегічному приморському напрямку. Реалізація цього проекту не вимагатиме стільки часу, як будівництво, наприклад, фрегата, корвета чи підводного човна.
Звісно ж, це вимагатиме значних фінансових ресурсів. Та якщо врахувати, що агресивні дії Росії на приморському напрямку можуть спричинити Україні ще більші фінансові проблеми, ці витрати, як то кажуть, є цілком виправданими.
Віталій ПАНЧИШИН, na.mil.gov.ua
Тактико-технічні характеристики ракетного катеру проекту «Лань»
Загальні кораблебудівні характеристики:
Довжина, найбільша 54,20 м
Довжина по КВЛ 62 м
Ширина, найбільша 9,30 м
Автономність та кількість екіпажу в залежності від спеціалізації катера
Дальність плавання не менше 2000 миль (14 вуз.)Радіотехнічні засоби:
РЛС виявлення надводних і далеких повітряних цілей
РЛС дальнього загоризонтного цілевказування для КРЗ
Радіолокаційна система управління АУ
Оптико-електронна система управління АУ
Бойова інформаційно-керуюча система (БIКС)
Система радіотехнічного обладнання
Озброєння:
Комплекс КРЗ — 4х2 ПКР;
Артилерійські установки: 57-76 мм та 30-35 мм
Пускові установки перешкод
