25 липня 1687 р. на річці Коломак (назва походить від тюркського «коло мак» — розгалужена, заболочена річка) відбулася козацька рада. Старшина, обурена невдалим походом на Перекоп, позбавила булави Івана Самойловича й обрала Гетьманом України 50-річного Івана Мазепу.
Гірко почалося гетьманування. Того ж дня між новообраним гетьманом України Іваном Мазепою і козацькою старшиною, з одного боку; та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, з другого, було укладено Коломацькі статті, що складалися з 22 пунктів (статей).
Ці статті мали бути конституцією українсько-московських відносин на час гетьманування Івана Мазепи, але вони ще більше обмежували державні права України та зв’язували руки новому українському урядові: гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана; обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями; гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами.
Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом 8081 днів (майже 22 роки). Брав безпосередню участь у здобутті фортеці Азов (1696 рік). У 1702 році окупував Правобережжя, об’єднав обидві частини Наддніпрянської України. У 1704 році у Ніжині наказний гетьман Самусь передав гетьманові Мазепі булаву й клейноди на правління від польського короля.
Гетьман до останнього носив усі плани у собі. Єдиною довіреною особою, другом незрадливим був кум Пилип Орлик, у якого гетьман хрестив сина Григора, майбутнього генерал-поручника французької армії.
Не варто забувати, що Мазепа був одним із найбагатших людей у всій Європі. Французький монах допоміг йому розробити таємні копальні з золотою та срібною рудою на Полтавщині.
Є відомості, що за часів Мазепи козаки у Корсуні видобували срібло та карбували гроші. Мав Іван Степанович монархів – боржників, серед яких король Швеції. Свої скарби Мазепа не вивозив у офшори, а вкладав у розвиток державності України.
Щоб успішно протистояти турецькій армії, Іван Мазепа створив перший український флот. На власні гроші він спорудив 600 човнів і більше 100 стругів. Збудував південні фортеці на річці Самара – Ново-Сергіївська та Новобогородицька.
За гетьманування Мазепи почалося українське відродження, яке охопило архітектуру, живопис, літературу, мистецтво, філософію; виник новий напрямок у мистецтві – українське, або мазепинське бароко.
За гетьманування Мазепи видавалися твори українсько мовою, розвивалася освіта. У 1696 році Мазепа сприяв появі у Ніжині школи для навчання дітей грецькому та слов’янському письму.
Його коштом збудовано 12 нових та відреставровано 20 храмів. За часів Рафаїла Зборовського Мазепа звів дзвіницю Софійського собору за свої гроші. У Тріумфальній дзвіниці Софійського собору зберігся дзвін «Мазепа», який замовив і оплатив гетьман. Обгородив Києво-Печерську лавру парканом, побудував Економічну та Святу брами, зображені на 10 гривнях.
Іван Степанович постійно дбав про незалежність України. Після об’єднання Лівобережної та Правобережної України, почав шукати антимосковського союзника, мав перемовини з королем Речі Посполитої.
Нарешті 70-річний гетьман уклав із 27-річним королем Швеції Карлом угоду, де була умова: «Україна обох сторін Дніпра має бути вічними часами вільна від усякого чужого володіння».
Нажаль, московське військо зруйнувало Запорізьку Січ, знищило гетьманську столицю – місто Батурин, жорстоко розтерзали його мешканців. Українці, які підтримували Мазепу, знищувалися.
Гетьман був оголошений зрадником, Петро І наказав виготовити для Мазепи іменний орден Іуди. У всіх церквах за наказом царя Мазепу проклинали.
Та ім’я Івана Мазепи знає світ. Лишень у США чотири населені пункти у штатах Міннесота, Пенсильванія, Північна Кароліна і Південна Дакота носять його ім’я. Навіть у ПАР є населений пункт під назвою Мазепа Бей.
І сьогодні ми переконані, що Івана Мазепу доля подарувала Україні, що «Від Богдана до Івана не було Гетьмана».
