Прем’єр-міністр Володимир Гройсман на брифінгу для журналістів заявив, що подає у відставку.
«Я прийняв для себе рішення подати у відставку одразу після проведення чергового засідання уряду у середу», — сказав Гройсман.
Гройсман нагадав, що сьогодні був приведений до присяги президент Зеленський. Під час своєї інавгураційної промови він сказав про те, що уряд має скласти свої повноваження.
«Думаю, ви розумієте, що уряд складає повноваження перед новообраною Верховною Радою, а не перед новообраним президентом», — сказав очільник Кабінету міністрів.
P.S. Порох мій Президент!
Andrew Dingo:
Дякую пане Президент за Вашу працю …
За п’ять років державності, п’ять років дійсної незалежності та гідної відсічі російської агресії.
Всі ці п’ять років я знав, за що воюю. П’ять років війни…
Український народе — Ви втратили, знищили віру, яка боронила Ваш спокій, Ваш добробут, Вашу свободу …
Моя віра — більше не граніт .
Пане президент, Ви дали змогу жити повсякденним життям майже всьому населенню України під час війни!
Яку вони не відчувають і не чують, а більшість керуються продажною пропогандою з телеканалів зрадників …
Вони мають можливість кожного дня ходити на роботу, виховувати дітей, а на вихідні ходити у клуби та ресторани…
Жити своїм нормальним життям, під час війни в нашій країні …
Мені дійсно соромно за наше суспільство…
А хлопці , які загинули за Ваші повсякденні справи? Я пам’ятаю кожного з своїх …
А Ви пам’ятаєте??? Народ України! ! ! ???
Порох мій Президент!!!!
Зеленському відмовились віддавати честь голова СБУ Василь Грицак та командувач Сил Спеціальних Операцій Ігор Луньов.
Андрей Шор:
Со смешанными чувствами наблюдаю за реакцией овец, которые голосованием убрали с фермы сторожа. Плохой был, зарплата большая, невежливый со скотиной. А еще кто-то слух пустил, что кормушку украл, а его друзья сено ферме продают задорого. И в отпуск на три дня в соседнее село ездил.
Наняли баяниста из сельского клуба, чтобы развлекал животных, а не пугал волками.
И вот волки начали заходить на ферму…
Urchin Fog:
Пять лет при Порошенко экс-регионалы боялись вернуться в Украину. После избрания Зеленского — не боятся.
Пять лет они критиковали ПАП, разгоняли «кто угодно, только не Порошенко», а когда на выборы пошёл Зе — поддержали его.
И кто виноват в том, что они возвращаются? Конечно Порошенко!
Серый кардинал:
Не говорите мне, что Зеленский не сдерживает обещаний, он обещал вернуть в Украину заробитчан и вот результат: Коломойский +, Портнов +!
Провел спиритический сеанс, вызвал дух Чечетова, он пообещал вернуться.
Вахтанг Кипиани:
Десять років тому Володимир Зеленський був запрошений на один з ефірів проекту «Великі Українці». На цьому наполягла генпродюсер «Інтера» Анна Безлюдна. Ідея була дуже проста — дати слово популярному шоумену, який допоможе скерувати голосування в потрібний каналові бік. Бо було вже ясно, що перемагає з величезним відривом провідник ОУН Степан Бандера.
З цього нічого не вийшло. Зеленському не було що сказати, він був явно не в своїй тарілці. Запам’ятався фразою «я тут самый невеликий и самый неукрАинец». Сьогодні він очолив державу, яка воює за незалежність, за ідентичність, за право не бути одним народом з росіянами…
Helgi Sharp:
Ось цей день і настав… Йому передував гавкіт тих, хто 5 років тихіше миші відсижувався по норах та в екзілах, а наразі підняв хвіст й почав погрожувати Порошенку і тим, хто разом з ним зберіг країну. Не на тих напали…
У цей день сучасна українська письменниця, лауреат Шевченківської премії з літератури Галина Пагутяк звернулась до українців:
“Приберіть зі своїх сторінок українські прапори, калину, вінки, вишиванки, цитати з Ліни Костенко, Степана Бандери, Тараса Шевченка.
Не тому, що доведеться, можливо, невдовзі їх ховати у скриню, а тому що ви їх недостойні. Приберіть портрети Небесної Сотні, що на стендах коло церков і в школах по наших селах. Бо ви їх недостойні. Не дивіться в обличчя молодих удів, дітей, матерів загиблих у російсько-українській війні – ви НЕ на їх боці, а на боці їх убивць.
Ви їх недостойні, бо плюнули в обличчя Великій Матері, обравши проросійського фіґляра. Лицемірство – непрощенний гріх. Ще 5 років тому ви були на патріотичному піднесенні, їздили на Майдан, допомагали йому, оплакували загиблих. Навіщо? Щоб знову завести до хати ворога, якого прогнали, який навіть не приховує своєї зневаги до зрадників? Ніхто не любить зрадників, їх позбуваються найперше.»
Я ж скажу одне: перешкоди здаються занадто великими, якщо стояти перед ними на колінах. Коли стаємо у повний зріст і робимо своє, вони долаються. Цей день мине, а від завтра час почне працювати на нас. Слава Україні!
Роман Доник:
Епоха гідності стає на паузу. Це були славетні п’ять років за які жодного разу не було соромно за верховного головнокомандувача. Жодного. Була злість, було не розуміння, але ніколи не було соромно. Повертайтесь скоріше Петро Порошенко. Ми чекаємо. Честь.
