Гра в залякування. Як Медвєдєв Зеленського до капітуляції підбивав

З головних плюсів — це угода про спільний авіаційний простір. Її підписання — це пряма дорога до здешевлення квитків, розвитку авіасполучення всередині України й головне інвестиції — авіакомпанія Ryanair ще місяць тому заявила, що планує значне розширення у містах України. Постукаємо по дереву, щоб до Ужгорода можна було швидко літати, а не їхати в потязі цілих 13 годин з Києва.

З політичних підсумків — обійшлись без проривів, але традиційно засудили російську агресію і погодились лагодити безпеку. Повільно, але повземо у вірний бік до своєї європейської сім’ї, плоттю від плоті якої є Україна.

Але найцікавіше передувало саміту — російська пропаганда викотила цікаву заяву. Так би мовити – нове бачення Володимира Зеленського від Кремля. І чого хоче Росія від України, якою б вона хотіла її бачити. У вигляді тексту. Це таке собі продовження нещодавньої маразматичної статті Путіна. А написав її цього разу Дмітрій Медвєдєв. Людина, яка цілком ймовірно стане наступником карликового лідера. Саме так. Бо він чи не єдиний з оточення Путіна, хто не перебуває під американськими чи європейськими санкціями. До нього не причепилися звинувачення у любові до художніх гімнасток, обійшла стороною епопея з Навальним. І тому так, на Заході замислюються: «А може, нам треба ретельніше приглядатися до Дмитрія Анатоліча?» Стаття ймовірного наступника носить промовисту назву: «Почему бессмысленны контакты с нынешним украинским руководством» І там є два важливі меседжі, які варто знати активним українцям. Адже спрямовані вони й Зеленському, й всьому українському народу. Тобто нам з вами.

Почнемо із першої ж фрази — «Коза з вовком тягалася, тільки шкура від кози зосталася». Окрім ідіотизму спроб російського керівництва говорити українською з вічними помилками, от цей меседж – він головний. Бо це типу про Україну і США. Типу американці вовки, а ми кози. Щоправда, вийшло за Фрейдом. Позаяк це тупо про ставлення Росії до нас насправді.

А далі про Володимира Зеленського. Отже, раніше Кремль від нього чекав зміни політики. Очікував, як той і обіцяв, що той буде шукати мир в очах Путіна. На умовах повної капітуляції. Однак у підсумку на таке навіть наш Шостий не зміг піти – тупо з почуття самозбереження, адже розумів, що його просто викинуть з Банкової за такої спроби.

Плюс Зеленський постійно як папуга повторює, що вірить у зустріч з Путіним. Мовляв, вона може щось вирішити. Правда, нещодавно ляпнув, що Путін, мовляв боїться з ним зустрітися. Ну от і отримав відповідь. Як водиться для Путіна, тобто, вихідця з пітерської підворітні, треба кинути «отвєтку».

Щоправда, таку «отвєтку» самому кидати западло. Тому має кинути хтось, хто самим фактом відповіді вже принизить. Медвєдєв, який зараз фактично у відставці – ідеальний варіант. Отже, ось що цей колишній сказав про Зеленського : «Нынешний президент этой измученной страны — человек, имеющий определенные этнические корни, всю жизнь говоривший на русском языке. Более того, работавший в России и получавший значительные средства из российских источников. Тем не менее в определенный момент, став руководителем государства, из страха получить очередной «майдан», направленный против его личной власти, полностью поменял политическую и нравственную ориентацию. А по сути — отказался от своей идентичности. Начал истово служить наиболее оголтелым националистическим силам Украины (которые, надо признаться, там всегда были, но составляли от силы 5–7% активного населения). Можно только представить, сколь омерзительно ему было совершить подобное нравственное «сальто-мортале». Это напоминает безумную ситуацию, когда представители еврейской интеллигенции в нацистской Германии по идейным причинам попросились бы на службу в СС. Конечно, такое положение вызывает ежедневный «когнитивный диссонанс» в его душе и поступках».

У кожній нотці йде презирство щодо нашого Шостого та всього українського керівного класу. Знову цитую: «Сама Украина не имеет никакой ценности на линии прямого противостояния западных сил (в том числе потенциально военного) с нашей страной. Дураков сражаться за Украину нет. А нам с вассалами дело иметь бессмысленно. Дела нужно вести с сюзереном… Во главе Украины стоят слабые люди, которые стремятся только к тому, чтобы набить свои карманы. Причем желательно, на всякий случай, сохранив деньги в заграничном офшоре. Многих из них мы неплохо знаем. Лидера, который мог бы пожертвовать собой ради Украины, а не пытаться монетизировать свое пребывание у власти, не было, нет и, похоже, пока не будет. Напротив, когда речь идет о получении прибыли, ненависть к России и стремление в ЕС и НАТО уступают место корыстным мотивам, когда москаль с деньгами — хоть и враг, но его деньги важнее вражды».

І от це – дуже важливо. Кремль чітко показує, що знає про офшори, про продажність українських політиків. Із всіх влад. Вони показують, що не вважають українців державою. І що тільки вони мають право керувати нашою територією. Щоб брати данину і ховати її на Заході. А ми маємо бути їхніми васалами. Без права міняти сюзерена. В принципі, так відверто здається Кремль ще не говорив.

Але повернемось до Діми Мєдвєдєва.

Далі в цій статті говориться, як завжди, про страшних нациків, яких 5-6 % і які нав’язують страшне гасло «Слава Україні» всім іншим, які хочуть дружби з РФ. Тому, мовляв треба просто почекати, поки вони себе дискредитують. Типу РФ вміє чекати, і ще прийдуть ті, хто не захоче воювати з Кремлем, а ляже під Москву. І це – брехня.

Бо, по-перше, Росія не вміє чекати. Та й стратегії будувати не вміє. Вони можуть гарно підловити всіх на короткому відрізку часу. От як з газом. Але завжди програють на довгих відстанях. Тому й чекати в Україні вони не будуть. Ні, це послання писалося зовсім для іншого. Для чого ж?

А це по суті послання і ЄС, перед самітом з Україною, і США – перестаньте підтримувати нашого біглого васала, нашого кріпосного. Цей васал – ще й нацист, тому не можна його підтримувати. От що на підтримку медведєвських тез тиражує держпропаганда у РФ.

Чому це важливо? Ну тому що Зеленський продовжує мріяти про зустріч з Путіним. І обіцяє що вона все вирішить. Вірячи що кримська платформа чи інші його викрутаси здатні вплинути на Кремль. Ну так ось відповідь, чітка й незамутнена – ми вас не вважаємо за людей. Ми будемо спілкуватися тільки зі своїми.

Москва чітко дає зрозуміти. Час півмір пройшов. Тільки повна покора. Тільки це влаштує Москву. Торгуватися з Києвом, хто б не був на його чолі, ніхто більше не буде. Або капітуляція, або війна. Третього не дано.

І серйозність цього меседжу аж ніяк не є меншою від того, що сказаний він ротом Медвєдєва, а не особисто кремлівського чахлика. У світлі газової війни й дуже загрозливої ситуації з цінами на газ та вугілля напередодні зими, ці заяви не виглядають порожнім блефом. Хочете тепло в домі – прямий контракт з Газпромом і повна покора та відмова від незалежності. Хочете знову заробляти на рашці – значить, маєте бути васалом. Пробігти між краплинками більше не вдасться. І от це – головний меседж і Зеленському передовсім, і нам всім. Меседж канібала, який все так само голодний і хоче нас зжерти.

Час ілюзій минув. Час нарешті зрозуміти, що від того скільки років триває війна з рашкою, нічого не міняється. Ні її цілі, ні її гострота. Медвєдєв просто в черговий раз повторив – у нас немає вибору. Або перемога, або смерть. І це слід дуже добре розуміти на Банковій, яка, як завжди, зайнята внутрішньою гризнею, рейтингами та бажанням переобратися на другий термін.

МАРИНА Данилюк-ЯРМОЛАЄВА