Ви помітили як чітко співпадають останні події та заяви?
— Арєстовіч накидає брехні на сили ППО, українську мову та культуру, просуває «вєлікую культуру» та захищає рпц-упц.
— Представник окупантів у ООН Нєбензя заявляє що рф вимагає «припинити утиски російськомовного населення».
— а вже сьогодні кум путіна Медведчук виходить із заявами в газеті «Ізвєстія», фактично залякуючи Україну та повторюючи всі тези роспропаганди.
Це вже я мовчу про всіх інших рускоміровців, які різко активізувались в соцмережах та вкидають все більше ІПСО в наш простір.
Думаєте випадково? Не думаю.
В цей же час екс-ОПЗЖ (а колишніх там не буває) далі сидить у ВР. До України повертаються опзжисти Столар та Абрамович.
І на все це повна тиша.
Хоча ні. Тиші нема. Всі окупантські ЗМІ цитують «радника Офісу президента». Туди ж частина іноземних ЗМІ та пригодовані окупантами блогери за кордоном.
І знову ж, яка реакція? Ніякої.
Арєстовіч далі на місці. ОПЗЖ на місці. Рпц-упц досі не заборонене. І цей список можна продовжувати до нескінченності.
росія працює. Свою справу, на жаль, вона робить. І не лише на фронті. Там звісно у них від самого початку все погано. А от простір інформаційний — вони далі намагаються впливати і останнім часом всілякі Алєксєї дуже і дуже допомагають.
Якщо ж дозволяти піднімати голову московським наративам і «русскомі міру» в нашій країні, то зрештою вони цю голову таки піднімуть. І буде ОПЗЖ-2/3/4 і так далі. Будуть знов масово «качати» країни, ділити на «схід» і «захід», гидити все українське, розповідати про «русскую культуру». Все це вже призвело до війни.
Час владі зробити як мінімум кілька речей в цій ситуації:
— звільнити таких «радників» зі всіх посад.
— забрати мандати у всіх депутатів «опзж»
— заборонити рпц-упц на території України.
Гнати цей «русскій мір». Адже, Україна заплатила надто високу ціну, щоб тут всередині хтось дозволяв собі брехати про наших Захисників чи принижувати наші національні цінності.
Андрій Смолій
Медведчука змусили видати маячню у владних «Ізвєстіях», але це означає, що Путін не відмовився від війни (і від планів наступів хоч кудись) і вона триватиме ще достатньо довго.
==
Щодо довжелезної ідіотичної статті зрадника Медведчука.
Найбільш тупа маячня – що нібито в Україні якраз вже майже була збудована «ще одна Росія», і всі в Україні і Росії були готові заробляти разом, багатіти разом і трохи не разом вступати в ЄС («з яким Росія пов’язувала великі надії», «Росія бачить себе рівноправним членом ЄС», «Європа від Лісабона до Владівостока»), бо «Росія стала другом Заходу після завершення холодної війни демократизацією СССР/РФ». І все це зруйнували київські політики, що відмовились виконувати Мінські угоди, погодились стати рабами Заходу і віддали Україну на поглинання США – усвідомлюючи, що «антиросійські настрої приносять тільки бідність, злидні й біду», цілеспрямовано прирекли на це українців, які проти Росії нічого не мають. Тож Росії просто не лишалось іншого виходу, як почати війну.
І якщо Захід не перестане підтримувати антиросійську Україну і «режим Зеленського», то війна стане ядерною і Росія вдарить по Європі.
Про що взагалі нам каже отакий раптовий бенефіс потасканого кума Путіна? Він явно не сам раптом виліз з подібною ініціативою: «А чи не написати мені програмну статтю – зима надворі, якраз час!». Ініціатива очевидно Путіна. Отже, Путін змушений тасувати тонку колоду з тих самих маріонеток. Нема в Путіна жодної «лавки запасних», ніяких резервних кадрів для роботи з Україною. Був ще Янукович – але, видно остаточно спився чи на нервах став неповносправним ментально. Царьов – також алкоголік, але до всього ще й надто дрібна фігура. Решта з тих, хто досі впізнаваний в Україні, ще дрібніші. От і лишається тільки Медведчук – як найбагатший і найближчий для Путіна.
Це все набуває сенсу тільки в контексті того, що Путін все ж досі планує захопити Київ. Тобто, наступ на Київ таки буде. І власне під ці плани Путін завчасно засвітив власну маріонетку як «претендента на престол» в захопленому Києві. Хоча на лідера «уряду у вигнанні» десь в Росії Медведчук теж покатить – імітувати якусь активність «в турботі про Україну і українців».
Для чого обидва варіанти планів Путіну – сказати складно, бо обидва вони не стикуються з реальністю. Адже захопити Київ в Путіна не вийде точно. Це розуміємо ми, це розуміє російська еліта, це розуміють відморозки Кадиров і Пріґожин, це навіть Путін розуміє. Але для чогось сцарь провернув отакий маневр з кумом.
В будь-якому випадку, подібні ініціативи свідчать, що Путін не планує відступитись ближчим часом і війна триватиме ще достатньо довго.
